Справа № 640/6968/19

н/п 2/640/1866/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №640/6968/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Марченко Н.М. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суми страхового відшкодування у 52509,02 грн., витрати на автотоварознавче дослідження 1150 грн., судовий збір 768,70 грн., витрати на правову допомогу 5000 грн.

Як на підставу позову посилається на те, що 16.12.2018 року відбулося ДТП за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Фольксваген» д/н/з НОМЕР_1 , який був визнаний постановою суду винуватим у вчиненні ДТП. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Део», який належить позивачу на праві власності. Однак, відповідач неправомірно відмовився сплатити йому страхове відшкодування, посилаючись на те, що автомобілем на час ДТП керувала особа, яка не мала права ним використовувати. Між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК7895836, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 . Відповідач у листі повідомив, що на час настання ДТП ОСОБА_2 не був особою, відповідальність якої застрахована згідно поліса № АК7895836, а транспортний засіб «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 не може вважатися забезпеченим, оскільки експлуатувався вказаною особою, а тому вважають, що правових підстав для визнання випадку страховим та здійснення виплати страхового відшкодування немає, при цьому посилаючись на п. 32.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, ПрАТ СК «Арсенал страхування» у своєму листі посилаються на норми ч. 4 ст. 380 МК України, вказуючи, що вона є чинною на дату події, тобто на 16.12.2018 року, однак редакція вказаної статті відбулась ще 08.11.2018 року, що свідчить про невірне застосування ч. 4 ст. 380 МК в даному випадку. Згідно зі звітом №22/12/2018Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає: 52509,02 грн. Крім того, він вимушений був сплатити за проведення експертного автотоварознавчого дослідження 1150 грн., то це є збитками і підлягає відшкодуванню.

Ухвалою суду від 10.04.2019 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

26.04.2019 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що 16.12.2018 в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Daewoo Gentra», р/н НОМЕР_2 , який належить позивачу, під керуванням ОСОБА_5 17.12.2018 до Страховика звернувся Позивач та повідомив про настання події, що має ознаки страхового випадку. 18.12.2018, у передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону строк представником Страховика було оглянуто пошкоджений транспортний засіб Позивача. Постановою суду від 22.01.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно з відповіддю Харківської митниці ДФС щодо перетину митного кордону України транспортним засобом «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_3 , вказаний транспортний засіб 27.09.2018 ввезено на територію України громадянином ОСОБА_9 з метою особистого користування в режимі тимчасового ввезення до одного року. Для визнання випадку страховим та здійснення страхового відшкодування обов`язковою умовою є його експлуатація особами, відповідальність яких застрахована, тобто експлуатація особою, яка правомірно володіє цим транспортним засобом на дату ДТП. З наведеного вбачається, що обов`язковою умовою визнання випадку страховим є участь у дорожньо-транспортній пригоді саме забезпеченого транспортного засобу, при цьому, транспортний засіб є забезпеченим лише у тому випадку, коли його експлуатує особа, яка правомірно ним володіє. З урахуванням інформації, наданої Харківською митницею ДФС, згідно ч.ч. 4,5 ст. 380 МК України виключно ОСОБА_9 є особою, яка правомірно володіє транспортним засобом «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_3 на території України, має право користуватися ним та є особою, відповідальність якої застрахована згідно Поліса № АК/7895836. Однак, відповідно до постанови суду від 22.01.2019 ДТП настала внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Volkswagen Passat». Отже, на час настання ДТП за кермом транспортного засобу «Volkswagen Passat», зазначеного в п. 7 Поліса № АК/7895836, перебував водій ОСОБА_2 , який є іншою особою ніж ОСОБА_9. Отже, даний випадок не є страховим, що виключає обов`язок Страховика здійснити страхове відшкодування Позивачу. 07.02.2019 Страховиком прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Позивачу, про що його було повідомлено відповідним листом. Крім того, автомобіль позивача «Daewoo Gentra» виготовлено в Узбекистані, який є членом СНД, тому при визначені матеріальної шкоди згідно з Методикою спеціаліст мав враховуватися коефіцієнт фізичного зносу 0,24, однак у висновку застосовано 0. Тому вартість відновлювального ремонту становить 47864,66 грн. Також, у звіті у вартість запчастин включено ПДВ, однак в даному ПДВ не стягується зі страхової. Страховик не відшкодовує втрату товарного виду. Тому звіт не є об`єктивним. Оскільки Страховиком не були порушені умови направлення представника на огляд пошкодженого автомобіля, то він звільняється від обов`язку відшкодовувати витрати на проведення експертизи, яка була проведена за власною ініціативою Позивача по встановленню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, тому витрати на оплату експертних досліджень стягненню з відповідача не підлягають. Витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. недоведені позивачем.

07.05.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначив, що ТЗ «Volkswagen Passat» був правомірно переданий власником у користування (разом із документами на транспортний засіб) ОСОБА_2 , так як останній мав посвідчення водія відповідної категорії, також особисто застрахував транспортний засіб, як цього вимагають Правила дорожнього руху України та чинне законодавство. Рішення про незаконність такого володіння судом не приймалося. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не складав власний звіт про оцінку матеріальних збитків, не розраховував коефіцієнт фізичного зносу та не надавав жодної калькуляції з розрахунком збитків, а тому і спростовувати дослідження незалежного суб`єкта оціночної діяльності не мають повноважень. Для спростування даного звіту ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» мають долучити відповідні докази. 29.03.2019 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надали відповідь на адвокатський запит у якому повідомили, що звіт про оцінку матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 не складався. А тому, позивач був вимушений звернутися в самостійному порядку до фахівця з метою визначення спричиненої матеріальної шкоди.

15.05.2019 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що в силу положень ч. 5 ст. 380 МК України на час настання ДТП за кермом транспортного засобу «Volkswagen Passat» перебував водій ОСОБА_2 , який не вважається таким, що правомірно користувався забезпеченим ТЗ, оскільки ОСОБА_9 ввіз ТЗ для особистого користування і не мав права передавати ТЗ іншим особам. Отже, вказаний автомобіль не був забезпеченим у розумінні ст. 6 Закону 01.07.2004 №1961-IV, то даний випадок не є страховим. 18.12.2018 у передбачений строк представником страховика було оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача, однак звіт про оцінку матеріальних збитків не складався, оскільки в даній справі були відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Оскільки Страховиком не були порушені умови направлення представника на огляд пошкодженого автомобіля, то він звільняється від обов`язку відшкодовувати витрати на проведення експертизи, яка була проведена за власною ініціативою позивача по встановленню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Звіту експертного автотоварознавчого дослідження від 08.01.2019 складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 р., тому не повинен братися судом до уваги. Вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

07.06.2019 до суду надійшли письмові пояснення на заперечення, у яких представник позивача зазначила, що у відповіді суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 30.05.2019 вказано, що вказаний автомобіль є ТЗ іноземного виробництва, оскільки виробником його є корпорація «Дженерал Моторз (США), та компанією «Дженерал Моторз ДЕУ АВТО Технолоджі» (Республіка Корея), а ЗАО «УЗДЕУАВТО» займається лише збіркою автомобілів.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року відмовлено у клопотанні представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

29.09.2018 року між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7895836 (надалі - Поліс №АК/7895836), відповідно до п. 7 якого, застраховано транспортний засіб «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 ; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 10000 грн., розмір франшизи 2000 грн.; строк дії полісу до 29.09.2019 року.

16.12.2018 о 14-20 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_4 , за адресою: м. Харків, вул. Ковпака, 55, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказані обставини встановлені Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.01.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення №640/24360/18, та ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ДТП мала місце внаслідок порушення п. 12.1 ПДР України водієм ОСОБА_2 , а саме, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також п. 13.1 ПДР України, а саме, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Частина 6 статті 82 ЦПК України передбачає, що постанова суду у справі по адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , власником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 24.07.2018 року.

17.12.2018 до ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернувся позивач та повідомив про настання події, що має ознаки страхового випадку.

18.12.2018 представником ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується протоколом огляду №9077 від 18.12.2018.

21.01.2019 ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримано заяву позивача про страхове відшкодування.

В січня 2019 року страховик ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримав відповідь Харківської митниці ДФС від 10.01.2019 року щодо перетину митного кордону України транспортним засобом «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_3 , згідно з якою вказаний транспортний засіб 27.09.2018 року було ввезено на територію України громадянином ОСОБА_9 з метою особистого користування в режимі тимчасового ввезення до одного року.

07.02.2019 року ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування щодо події, яка мала місце 16.12.2018 року, посилаючись на те, що договір страхування, яким було застраховано ТЗ «Volkswagen Passat» було укладено з ОСОБА_2 , однак вказаний ТЗ було ввезено на територію України громадянином ОСОБА_9 з метою особистого користування в режимі тимчасового ввезення до одного року. Однак, на час настання ДТП за кермом транспортного засобу «Volkswagen Passat», зазначеного в п. 7 Поліса №АК/7895836, перебував водій ОСОБА_2 , який є іншою особою ніж ОСОБА_9. Таким чином, на час настання ДТП ОСОБА_2 не вважається таким, що правомірно набув право користування забезпеченим транспортним засобом, а тому не є особою, відповідальність якої застрахована згідно Поліса №АК/7895836, а транспортний «Volkswagen Passat» зазначений в Полісі №АК/7895836, не є забезпеченим, оскільки експлуатувався даною особою, яка не має права на таку експлуатацію та володіння. Отже, даний випадок не є страховим, що на підставі п. 32.1 ст. 32 Закону виключає обов`язок Страховика здійснити страхове відшкодування ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до преамбули ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі Закон від 01.07.2004 року), цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 3 Закону від 01.07.2004 року обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону від 01.07.2004 року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 6 Закону від 01.07.2004 року, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону від 01.07.2004 року, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону від 01.07.2004 року, страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника. Страховик зобов`язаний у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36 ст. 36).

Відмовляючи 07.02.2019 року у виплаті позивачу страхового відшкодування, відповідач послався на 32.1 ст. 32 Закону від 01.07.2004 року.

Згідно з п. 32.1 ст. 32 Закону від 01.07.2004 року відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п. 1.7 ст. 1 Закону від 01.07.2004 року).

Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п. 1.4 ст. 1 Закону від 01.07.2004 року)

Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (п. 1.1 ст. 1 Закону від 01.07.2004 року).

За змістом частини 5 статті 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до пункту 2.2 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується. При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-80 ЦПК України на підтвердження відсутності реєстраційних документів у водія ОСОБА_2 забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_4 на момент ДТП, чи доказів відсутності посвідчення водія у фізичної особи ОСОБА_2 .

Як на підставу незаконності експлуатації даною особою, яка не має права на таку експлуатацію та володіння вказаним ТЗ, відповідач посилається на положення ст.380 МК України та лист митниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 380 МК України (в редакції чинній на момент ввезення ТЗ «Volkswagen Passat» на митну територію України) тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Аналогічні положення містяться в ч. 5 ст. 380 МК України в редакції чинній на момент ДТП.

Справді, у відповіді Харківської митниці ДФС від 10.01.2019 року зазначено, що ТЗ «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_3 ввезено 27.09.2018 на територію України громадянином ОСОБА_9 з метою особистого користування в режимі тимчасового ввезення до одного року.

Однак, вказана відповідь Харківської митниці ДФС від 10.01.2019 сама по собі не є належним доказом на обґрунтування заборони управління зазначеним автомобілем водієм ОСОБА_2 , оскільки факт керування автомобілем третьою особою в певний момент часу не спростовує обставин ввезення автомобіля для власних потреб громадянином ОСОБА_9.

При цьому, посилання відповідача на ч. 4 ст. 380 МК України, ч. 5 ст. 380 МК України у відповідних редакціях, суд вважає необґрунтованим та зазначає, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до ст. 979 ЦК України та ст.ст. 6,36 Закону від 01.07.2004 року.

Більш того, водій ОСОБА_2 є безпосередньо страхувальником, оскільки саме він 29.09.2018 року уклав з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» Договір (Поліс №АК/7895836), відповідно до п. 7 якого, застраховано транспортний засіб «Volkswagen Passat», р/н НОМЕР_3 . При цьому, вказаний договір страхування був укладений з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вже після ввезення (27.09.2018) вказаного ТЗ на територію України громадянином ОСОБА_9. Вказаний договір (Поліс №АК/7895836) недійсним не визнавався. При цьому, виходячи з аналізу положень статті 627 ЦК України та статті 44 ГК України, сторони є не лише вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, але й здійснюють власну діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, укладаючи договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №АК/7895836) зі страхувальником (ОСОБА_2), що є особою, відмінною від тієї, яка є фактичним власником ( ОСОБА_1 ) або ввезла автомобіль на територію України з метою використання в особистих цілях (ОСОБА_9), судом не було встановлено спеціальних заборон (умов) щодо страхування автомобілів, ввезених в Україну на умовах тимчасового до одного року використання.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_2 не був законним володільцем та правомірним користувачем зазначеного транспортного засобу.

Згідно зі ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що факт завдання шкоди при ДТП, яка мала місце 16.12.2018, відповідно до статті 6 Закону від 01.07.2004 року є страховим випадком, тому у відповідача виник обов`язок здійснити страхове відшкодування позивачу за Полісом №АК/7895836.

Згідно зі звітом №22/12/2018Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця - суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 08.01.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo Gentra» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 52509 грн. 02 коп.; величина втрати товарної вартості автомобіля складає 7378 грн. 70 коп.

Як вбачається зі Звіту, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, розрахована за формулою: Сврз=Ср+См+Сс х (1-Ез), де: Ср- вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 19918,00 грн., См - вартість необхідних для ремонту матеріалів - 13239,52 грн.; Сс - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту - 19351,50 грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Однак, зі звіту вбачається, що вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, визначена у розмірі 19351,50 грн. з урахуванням ПДВ.

Разом з тим, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону від 01.07.2004 року якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Враховуючи, що вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, визначена у Звіті з урахуванням ПДВ (20%), а відшкодування витрат здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи - позивача, то відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону від 01.07.2004 року, сума зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, тобто вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, без включення суми ПДВ складає 16 126 грн. 25 коп. (19351,50 / 1,2 = 16 126,25).

Згідно зі ст. 29 Закону від 01.07.2004 року, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Також, у звіту зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 0,00, оскільки строк експлуатації пошкодженого автомобіля становить 5,42 роки, тобто не більше 7 років.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідачем надано відомості, отримані страховиком у процесі перевірки VIN-коду транспортного засобу «Daewoo Gentra», р/н НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 , згідно з якими вказано, що країною виробника транспортного засобу є Узбекистан, країна зборки - Uzbekistan, виробник - UzDaewooAvto Company, місто збірки - м. Асака Узбекистан (вказані відомості розміщені на веб-сайті http://www.ahelp.ua/vin.html)

Отже, виробництво компанії діє в місті Асака.

Виробництво транспортних засобів «Daewoo Gentra», 2013 року випуску, виробником UzDaewooAvto Company, здійснювалось лише для ринку країн СНД.

Посилання представника позивача на те, з 2007 року ЗАТ «УЗДЕУАВТО» містить іноземні інвестиції корпорації «Дженерал Моторз (США) та компанії «Дженерал Моторз ДЕУ АВТО Технолоджі» (Республіка Корея), не свідчить автоматично про те, що «Daewoo Gentra», 2013 року випуску, який вироблявся «UzDaewooAvto Company» лише для ринку країн СНД, - є КТЗ іноземного виробництва.

Таким чином, виробником вказаного ТЗ є Узбекистан - країна СНД.

Вищевказане позивачем спростовано не було належними доказами.

У звіті (стр. 5) фахівцем розраховано значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) складових, що підлягають заміні, який складає 0,24, однак при розрахунках коефіцієнт фізичного зносу фахівцем було взято 0,00, посилаючись на те, що строк експлуатації автомобіля не перевищує 7 років як для КТЗ іноземного виробництва.

У зв`язку з цим, суд вважає необхідним врахувати коефіцієнт фізичного зносу, який складає 0,24, тому за вищевказаною формулою вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складатиме: Сврз=Ср+См+Сс х (1-Ез), тобто: 19918,00 грн. + 13239,52 грн. + 16126,25 (без включення ПДВ) х (1-0,24) = 45413 грн. 47 коп.

Згідно з п. 3.6 Методики для визначення вартості складників КТЗ у разі відсутності цінової інформації дилера виробника КТЗ допускається використання відповідних даних, одержаних шляхом обстеження ринку регіону.

Відповідно до п. 8.5.6 Методики у разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства. Якщо документальне підтвердження відновлення КТЗ на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві відсутнє або на підприємстві не застосовуються норми праці у нормо-годинах ремонтно-відновлювальних робіт, то використовується вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональна за даними довідкової літератури, зокрема довідника "Бюлетень автотоварознавця" (періодичний довідник). Прийнята вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт не повинна бути більша, ніж відповідна вартість на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві.

Як вбачається зі звіту, оцінювачем при розрахунку враховувалися показники щодо розрахунку фарбування та вартості робіт на підставі системи AUDATEX, і лише деякі показники при визначенні вартості запчастин бралися з Рахунку ПАТ «Завод Фрунзе» №Зиф-0408993 від 17.12.2018 року.

Разом з тим, заперечуючи проти звіту оцінювача від 08.01.2019 року саме з вищевказаних підстав, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, при цьому, судом враховано та зменшено вартість відновлювального ремонту на суму ПДВ та з застосуванням при розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, який складає 0,24.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 45413 грн. 47 коп.

При цьому, позивач не просить стягнути з відповідача розмірі втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля у сумі 7378,70 грн.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону від 01.07.2004 року страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

17.12.2018 позивач повідомив ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про настання події, що має ознаки страхового випадку, та 18.12.2018 представником ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» було оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача.

Разом з тим, відповідач не визначав розмір завданої шкоди, оскільки вважав, що вказана подія не є страховим випадком.

Згідно з відповіддю ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 29.03.2019 року, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» прийняло 07.02.2019 рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування та відповідним листом повідомлено заявника. Зважаючи на прийняте рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не проводило оцінку для визначення матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «DAEWOO», p.н. НОМЕР_2 . Враховуючи викладене, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» позбавлено можливості надати копію звіту про оцінку для визначення матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «DAEWOO», оскільки не володіє зазначеним документом.

Однак, з положень ст. 34 Закону від 01.07.2004 року слідує, що страховик зобов`язаний не просто направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна, а саме з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Тому само по собі направлення страховиком свого представника, який не визначив розміру збитків, оскільки страховик помилково вважав цей випадок не страховим, - не можна вважати, що страховик в повному обсязі виконав положення ст. 34 Закону від 01.07.2004 року, оскільки саме у зв`язку з не проведенням страховиком оцінки пошкодженого майна і змусило позивача здійснювати таку оцінку пошкоджень в самостійному порядку зі сплатою витрат на проведення такої оцінки.

Таким чином, оскільки відповідач не проводив оцінку для визначення матеріальних збитків, завданих позивачу, не вважаючи цей випадок страховим, однак судом встановлено цей випадок є страховим, то позивач був вимушений в самостійному порядку звернутися до суб`єкта оціночної діяльності з метою отримання звіту про визначення вартості спричиненої шкоди, а тому в силу положень п. 34.3 ст. 34 Закону від 01.07.2004 року у такому разі страховик ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» зобов`язаний відшкодувати потерпілому (позивачу) витрати на проведення дослідження.

Згідно з квитанцією від 08.01.2019 року за проведення звіту №22/12/2018Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця - суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_8 від 08.01.2019 року, останній було сплачено 1150 грн.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1150 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то стягненню підлягає судовий збір у розмірі 666 грн. 79 коп. (45413,47+1150) х 768,40 / (52509,02+1150) = 666,79).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

18.03.2019 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Лєдаправо» в особі Голови - адвоката Марченко Н.М., предметом якого є надання клієнту правничої допомоги.

В позовній заяві зазначено, послуги з правничої допомоги складаються з: 1) юридична консультація про правозастосовну практику норм діючого цивільного законодавства України щодо стягнення майнової шкоди, ознайомлення клієнта з судовою практикою по даній категорії справ - 3 год. (3 консультації) - 1500 грн; 2) ознайомлення з документами для підготування позовної заяви до відповідача та підготовка позовної заяви - 2 год. - 1000 грн.; 3) копіювання документів - 300 грн; 4) участь в судовому засіданні (цивільне провадження)- 2200 грн., всього 5000 грн., тобто 1 год. надання послуг становить 500 грн.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, суд вважає необхідним зменшити витрати на правничу допомогу, визначивши: 1) юридичну консультацію про правозастосовну практику норм діючого цивільного законодавства України щодо стягнення майнової шкоди, ознайомлення клієнта з судовою практикою по даній категорії справ - 1 год., тобто 500 грн., оскільки матеріли справи не містить посилань на таку судову практику, тому суд зменшив юридичну консультацію, яка надавалась позивачу, до 1 год.; 2) ознайомлення з документами для підготування позовної заяви до відповідача та підготовка позовної заяви - 2 год., що складає 1000 грн., тому суд погоджується з таким розміром сплачених послуг, враховуючи кількість витрачених адвокатом годин та складністю справи; 3) копіювання документів (39 додатків до позову) суд визначає тривалістю 15 хв., що становить 125 грн. (500/4); 4) враховуючи, що розгляд справи проводився без виклику сторін, то підстави для стягнення витрат за участь в судовому засіданні 2200 грн. - відсутні. Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу складає 1625 грн. (500 + 1000 + 125).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності розподілу витрат при частковому задоволенні позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 1410 грн. 12 коп. (1625 х 46563,47 / 53659,02).

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 137, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування - 45413 грн. 47 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1150 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 666 грн. 79 коп., витрати на правничу допомогу - 1410 грн. 12 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», код ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

Рішення підписано 18.06.2019 року.

Головуючий -