Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #79730893




КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року місто Київ

Справа № 372/587/13-ц

Апеляційне провадження № 22-ц824/7183/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Іванченко М.М., Рубан С.М.,

секретар судового засідання Миронюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року (у складі судді Зінченко О.М. інформація про дату складення повного тексту ухвали відсутня)

за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Победа» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ПП «Победа» про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 27 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (правонаступник АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11104965000, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 71 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 358 550 гривень, з розрахунку 12,3% річних на строк з 27 грудня 2006 року по 27 грудня 2016 року. Даний договір був забезпечений договором поруки №82410 від 27 грудня 2006 року, укладений між АК ІБ «Укрсиббанк» та ПП «Победа».

08 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позивачем зазначається, що позичальник ОСОБА_2 добросовісно не виконувала взяті на себе зобов`язання і станом на 24 січня 2013 року наявна заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 773 565, 74 грн.

У лютому 2013 року Банком було подано до Обухівського районного суду позов до ОСОБА_2 та ПП «Победа» про стягнення заборгованості у розмірі 773 565, 74 грн. та понесених судових витрат.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ПП «Победа» на корись ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11104965000 у розмірі 773 565, 74 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вказане рішення суду набрало законної сили 25 серпня 2013 року.

11 травня 2018 року від ПАТ «Дельта Банк» надійшла заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2018 року зазначену заяву задоволено.

Поновлено ПАТ «Дельта Банк» строк пред`явлення до виконання, виконавчих листів №372/587/13-ц (2-487/13).

Видано ПАТ «Дельта Банк» дублікати виконавчих листів від 23 червня 2014 року №372/587/13-ц (2-487/13) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ПП «Победа» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 773 565, 74 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2018 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційним судом вказано при новому розгляду справи суду першої інстанції необхідно перевірити належність та допустимість доказів поданих заявником щодо поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, перевірити обставини щодо повернення виконавчого документа стягувачу відносно боржника ОСОБА_2 , наявність доказів щодо повернення виконавчого листа стягувачу щодо боржника ОСОБА_2 , оскільки такої постанови матеріали справи не містять, та вирішити подану банком заяву з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року заяву задоволено.

Поновлено публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» строк пред`явлення до виконання виконавчих листів №372/587/13-ц (2-487/13).

Видано публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» дублікати виконавчих листів від 23 червня 2014 року №372/587/13-ц (2-487/13) про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Победа» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредиту 463314 грн. 16 коп.; заборгованість по відсотках - 310251 грн. 58 коп., а всього стягнуто 773565 грн. 74 коп., а також судові витрати в розмірі 1720 грн. 50 коп. з кожного.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 11 березня 2019 року поштою подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року та залишити без задоволення заяву ПАТ «Дельта банк» про поновлення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і видачу дублікатів виконавчих листів.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що в довідках ДВС, ( які є єдиним доказом, на підставі якого місцевий суд встановив поважність причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчих листів) не вказано, хто здійснював пересилку, якої дати, в якій годині виявлено втрату, ким в процесі пересилки зафіксовано втрату документів, чи викликались правоохоронні органи, чи була сформована комісія, тому суд не надав належної оцінки довідкам ДВС, які безпідставно взяв за основу і на підставі яких необґрунтовано визнав поважними строки пропуску та поновив строк пред`явлення виконавчих документів до виконання та безпідставно встановив обставину про втрату документу під час пересилки за відсутності акту оператора поштового зв`язку згідно п. 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені Постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Дельта Банк» просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Зазначає, що на повторні запити АТ «Дельта Банк» Обухівським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області надано відповіді , в яких вказано, що виконавчі листи були направлені стягувану АТ «Дельта Банк», але при пересилці виконавчі документи були втрачені, у зв`язку з їх втратою зазначені виконавчі документи повторно до відділу ДВС стягувачем АТ «Дельта Банк» не пред`являлись.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Гудзь В.М. доводи скарги підтримав.

Представник АТ «Дельта Банк`заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники процесу до апеляційного суду не з`явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Задовольняючи заяву ПАТ «Дельта банк», суд вважав встановленими такі обставини.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 серпня 2013 року, у справі 372/587/13-ц (2-487/13), позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Победа» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Победа» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредиту 463314 грн. 16 коп.; заборгованість по відсоткам - 310251 грн. 58 коп., а всього стягнути 773565 (сімсот сімдесят три тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн.. 74 коп. Також стягнуто судові витрати в розмірі 1720 грн. 50 коп. Також стягнуто судові витрати в розмірі 1720 грн.50 коп. з кожного.

23 червня 2014 року виконавчий лист видано представнику стягувача ПАТ «Дельта Банк».

16.09.2014 року державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Даніеляном С.А. відкрито виконавче провадження №44730951 про стягнення з ПП «Победа» боргу в розмірі 775 286 грн. 24 коп.

10.07.2015 року державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Орловською І.В. відкрито виконавче провадження №48103864 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 773 565 грн. 74 коп. та судові витрати в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Відповідно до постанови Головного державного виконавця Курашова К.В. від 31 березня 2016 року, виконавчий документ про стягнення боргу з ОСОБА_2 був повернутий стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону, що підтверджується інформаційною довідкою про виконавче провадження (а.с. 60 т.2)

Зі змісту довідок начальника Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 1022 від 26 січня 2018 року та № 6633 від 27.04.2018 року вбачається, що в процесі пересилки виконавчі листи від 23.06.2014 року по справі № 372/587/13-ц, були втрачені.

Відповідно до вимог п.17.4 РозділуХІІІ Перехідних положень ЦІІК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи факт відсутності виконавчого документу, з метою недопущення порушення конституційних та законних прав стягувача, суд встановив наявність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа.

Суд також встановив, що строк пред`явлення виконавчих документів пропущений з поважних причин, через те, що органи державної виконавчої служби під час пересилки, втратили виконавчий документ, не відповідали на звернення стягувача, щодо стану здійснення виконавчих дій, які надсилались в березні 2016 року, в жовтні 2017 року та в березні 2018 року, а тому стягувач пропустив строк для повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання, після його повернення з причин, що від нього не залежали.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, тому, що він відповідає встановленим судом обставинам та вимогам Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд не врахував Постанови Київського апеляційного суду від 14.01.2019 по цій же справі №372/587/13 є безпідставні, оскільки суд встановив, що виконавчий документ був втрачений при його поверненні стягувачу, що визнала державна виконавча служба, надаючи відповідні довідки.

Також з матеріалів справи вбачається, що стягувач і в 2016, і в 2017 році надсилав запити з приводу здійснення виконавчих дій по виконавчому листу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , (а.с. 146-150) разом з тим відповіді на вказані запити йому не надавалось, а відповідно останній не знав про те, що виконавче провадження завершено, а виконавчий лист втрачено при пересилці і відповідно не вживав заходів для отримання дублікату та повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Як тільки органи виконавчої служби повідомили про втрату виконавчого листа при пересилці, що відбулося на початку 2018 року, стягувач звернувся з даною заявою.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що довідка державної виконавчої служби про втрату виконавчого документу при пересилці без відповідних документів з поштового відділення є неналежним доказом втрати виконавчого листа, колегія суддів не приймає з огляду на те, що посадова особа, а саме начальник Обухівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Поляков О.В., підписуючи довідку про втрату виконавчого документу при пересилці, взяв на себе відповідальність , щодо достовірності інформації, викладеної в довідці, а відповідно у суду не було підстав не приймати її до уваги. Довідку аналогічного змісту також видав В.о начальника відділу Гаврилюк О.С. 27 квітня 2018 року. (а.с. 151, 152)

Посилання на відсутність в довідці дати втрати виконавчого документу та інформації про поштове відправлення, під час якого втрачено виконавчий лист не змінює, суті виданої довідки , відповідно до якої органи ДВС взяли на себе відповідальність за втрату виконавчого документу.

Доводи скарги про те, що датою повернення виконавчого документу є 26 червня 2015 року не приймаються, тому, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу було відкрито в липні 2015 року, а відповідно повернення могло мати місце лише після цієї дати. Як вже зазначалось вище, стягувач довів що він цікавився виконавчим провадженням, надсилаючи запити і в березні 2016 року і в 2017 році, а відповідно відсутні підстави вважати, що стягувач без поважних причин не вчинив дії для пред`явлення повторно виконавчого документу та для подачі заяви про видачу дублікату.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, не задовольняючи апеляційну скаргу боржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала про поновлення публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» строку пред`явлення до виконання виконавчих листів №372/587/13-ц (2-487/13) та видачу дублікатів виконавчих листів від 23 червня 2014 року постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 червня 2019 року.

Головуючий

Судді:



  • Номер: 22-ц/780/4104/18
  • Опис: ПАТ "Дельта Банк" до Чащиної І.В., Приватного підприємства "Победа" про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 372/587/13-ц
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Желепа Оксана Василівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.09.2018
  • Дата етапу: 18.09.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація