ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,м.Дніпропетровськ 

про стягнення 33 238,10 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

   Від позивача ОСОБА_3 довіреність від 29.11.2005 р.   Від відповідача не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ-далі по тексту- відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 17 213,52 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу мобільних телефонів-далі по тексту- товару № б/н від 01.02.2005 р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 16 024,58 грн. пені та 332,38 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи  надав, у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що товар у вигляді мобільних телефонів на оспорювану суму, що становить 17 213,52 грн. він дійсно отримав від позивача з відстрочкою оплати на 90 календарних днів, але дані мобільні телефони 14.02.2005 р. були у нього викрадені невідомими йому особами, які зараз затримані і проти яких порушено кримінальну справу, у зв'язку з чим, оспорювану суму, що становить 17 213,52 грн. позивачеві повинен  сплатити не відповідач, а особи які викрали мобільні телефони.

01.12.2005 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.12.2005 р. та до 23.12.2005 р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

23.12.2005 р. на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було зупинено до вирішення, пов'язаною з нею іншою справою, що розглядається Ленінським  судом м.Дніпропетровська.

01.08.2006 р. на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України  провадження по справі було поновлено та призначено слуханням, але у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання слухання справи було відкладено до 10.08.2006 р.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення  відповідачеві копії ухвал суду від: 10.07.2006 р., 01.08.2006 р., рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату,  станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально  підтверджена не була, надані матеріали справи  дозволяють  розглянути справу, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

          10.08.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № б/н, відповідно до п.1.1 та 2.1 якого позивач згідно накладних № б/н від 01.02.2005 р. на суму 12 495,24 грн. та № б/н від 04.02.2005 р. на суму 4 718,28 грн.  передав відповідачеві товар на загальну суму 17 213,52 грн., який відповідач в порушення п.6.1 умов вищеназваного договору на протязі 90 календарних днів з дня отримання не оплатив, у зв'язку з чим позивач 15.09.2005 р. звернувся до відповідача з претензією - вимогою про оплату отриманого товару, яку відповідач отримав 15.09.2005 р. власноручно, але залишив без відповіді і задоволення що і стало підставою для  звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь 17213,52 грн. основного боргу. 

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 16 024,58 грн. пені та 332,38 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково  було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 655 Цивільного кодексу України  за договором купівлі-продажу одна сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідністю зі ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по сумі основного боргу що становить 17 213,52 грн. повністю підтверджується  матеріалами справи, оригіналами документів представлених позивачем в судове засідання на вимоги суду та по суті спору не заперечується відповідачем ні у відзиві на позов, ні в судовому засіданні.

Оскільки на день розгляду справи у суді відзив на позов і розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 17 213,52 грн., позивачем документально доведено, а саме п.1.1 та 2.1 умов вищеназваного договору які відповідач порушив та оригіналами  накладних № б/н від 01.02.2005 р. на суму 12 495,24 грн. та № б/н від 04.02.2005 р. на суму 4 718,28 грн., а всього на загальну суму 17 213,52 грн., відповідно до яких позивач   передав відповідачеві товар 17 213,52 грн., то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 17 213,52 грн. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь,                            за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.7.1 умов вищеназваного договору 16 024,58 грн. пені, слід визнати необґрунтованими та непідлеглими задоволенню, оскільки спочатку попереднім слідством, а потім Вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 1-60 встановлено, що крадіжка оспорюваного товару мала місце 14.02.2005 р., тобто до настання строків оплати відповідачем позивачеві вартості отриманого товару, у зв'язку з чим вина відповідача в несвоєчасній оплаті отриманого товару відсутня.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь 332,38 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих  підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими та підлеглими задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Заперечення відповідача, що товар у вигляді мобільних телефонів на оспорювану суму,  що становить 17 213,52 грн. він дійсно отримав від позивача з відстрочкою оплати на 90 календарних днів, але дані мобільні телефони 14.02.2005 р. були у нього викрадені невідомими йому особами, які зараз затримані і проти яких порушено кримінальну справу у зв'язку з чим, оспорювану суму, що становить 17 213,52 грн. позивачеві повинен  сплатити не відповідач, а особи які викрали у позивача мобільні телефони, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать чинному законодавству України, оскільки Вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16.05.2006 р. по справі № 1-60 саме відповідача, а не позивача на суму крадіжки мобільних телефонів,  яка мала місце 14.02.2005 р., було визнано потерпілим.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,614,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 35,49,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, (р/р НОМЕР_2 в ДФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 305578, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 17 213 (сімнадцять тисяч двісті тринадцять) гривень 52 коп. боргу, 172 (сто сімдесят дві) гривень 13 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.