ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 р.Справа № 520/742/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. ,  Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представника відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 04.03.19 року по справі № 520/742/19

за позовом      Публічного акціонерного товариства "АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ"  

до      Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України ,      Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України      треті особи       Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області ,      Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту – Офіс ВПП ДФС України, перший відповідач), Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України  (далі по тексту – Харківське управління Офісу ВПП ДФС України, другий відповідач), в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу ВПП ДФС України, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у розмірі 582 210 572,11 грн, зобов`язати Офіс ВПП ДФС України підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 582 210 572,11 грн та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення другого відповідача у відповідності до ст.382 КАС України, судові витрати покласти солідарно на першого та другого відповідачів.

В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок допущеної бездіяльності контролюючим органом відбулося порушення прав позивача на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 582 210 572,11 грн.

15.02.2019 позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку, встановленого ст.122 КАС України для звернення з позовною заявою до адміністративного суду (т.1 а.с.100-102).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 по справі № 520/742/19 поновлено ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" строк звернення до суду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві та прийнято до розгляду заяву про уточнення позову в частині зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582210572,11 грн. та направлення його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для виконання шляхом повернення коштів з відповідного бюджету.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 520/742/19 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»  (вул. Вілєсова, б.20А, м.Сєверодонецьк, Луганська область, 93400,  код ЄДРПОУ 05441447)  до  Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України  (вул. Дегтярівська, буд. 11Г, м. Київ, 04119,  код ЄДРПОУ 39440996), Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України  (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40980123), треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області (93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, 59, код ЄДРПОУ 37991110), Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11А) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582210572,11 грн. (п`ятсот вісімдесят два мільйони двісті десять тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні 11 копійок) та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві  для виконання шляхом повернення коштів з відповідного бюджету.

У задоволенні решти позову - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (вул. Вілєсова, б.20А, м.Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ05441447) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне та неповне з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для належного вирішення справи, неправильне та неповне дослідження наявних у справі доказів, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального (ст.43 Податкового кодексу України) та порушення норм процесуального (ст.90 КАС України) права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 520/742/19 скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги доводи позивача щодо порушення строку, встановленого ст.43 ПК України, поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, при цьому, не враховано доводи контролюючого органу стосовно пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Так, згідно з позовною заявою, надмірна сплата з податку на прибуток у розмірі 582 210 572, 11 грн. виникла у зв`язку з перерахуваннями коштів в якості авансового внеску з податку на прибуток за 3, 4 квартали 2011 року, за 1, 3, 4 квартали 2012 року, внаслідок чого позивачем подано заяви про повернення надміру сплачених грошових 17.11.2011, 29.05.2012 та 04.03.2013. Враховуючи встановлений п.43.5 ст.43 ПК України строк для складання висновку контролюючим органом про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, граничним строком для таких дій по останній заяві є – 19.03.2013, в той час як з цим позовом ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернувся лише 29.12.2018.  

Також вважає, що позовні вимоги позивача пред`явлені до неналежного відповідача, тобто до особи, яка не може відповідати на позов, оскільки не є суб`єктом спірних взаємовідносин та не має обов`язків, які з них випливають, перед позивачем. В зв`язку з тим, що Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є відокремленим підрозділом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, не є юридичною особою, в розумінні ст.ст.4, 49 Кодексу адміністративного судочинства України Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не є належним відповідачем по справі № 520/742/19.

Наполягає, що в порушення ст. 9, ст. 77, ст. 90, ст.242, ст. 244, ст. 246 КАС України судом першої інстанції залишено поза увагою доводи та не досліджено докази, надані відповідачами по справі на підтвердження неправомірності відшкодування підприємству надміру сплаченого податку на прибуток, та не наведено мотивів неврахування таких доказів та пояснень.

Так, суд залишив поза увагою посилання податкового органу на те, що лист від ДКСУ № 18- 08-06-/1531 від 23.01.2019 не підтверджує сплату авансових платежів підприємством, а містить інформацію щодо руху грошових коштів по бюджетній класифікації «прибуток». У справі відсутні належні та допустимі докази того, що підприємство сплачувало платежі з податку на прибуток до грудня 2008 року, внаслідок чого на момент подачі декларації на прибуток 2008р., по особовому рахунку лічилася би переплата у розмірі 363101226,00 грн (декларації позивачем до матеріалів справи не надано), не досліджено та не враховано надані докази щодо того, що підприємство не сплачувало достатню суму авансових платежів для формування переплати, безпідставно, з порушенням норм процесуального права, без посилання на конкретні документи вказано про відсутність податкового боргу у підприємства на момент звернення із заявами про повернення переплати.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що з 16.09.2016 (дата взяття на податковий облік у Харківському офісі Офісу ВПП ДФС України) ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" не здійснює сплати податку на прибуток, і є збитковим. Відсутність даних по зобов`язанням, визначеним платником по деклараціях/уточнюючих розрахунках, наданих платником до податкових органів до моменту перереєстрації (01.01.2016), - не дає можливості підтвердити факт того, що переплата виникла, як стверджує платник, згідно податкової декларації за 2008 рік та сплати у 2010-2012 роках.

Судом не враховано, що в заявах про повернення надміру сплачених сум, які нібито ним було подано до контролюючого органу, відсутні штампи контролюючого органу та номер вхідної кореспонденції, що не відповідає вимогам Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, що була затверджена Наказом ДПА України від 01.07.1998 року за №315 (діяла в 2013 році).

В справах платників податків, що були передані на облік до Харківського управління, також відсутні оригінали чи копії заяв № 047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012, № 047/03-35 від 04.03.2013, та акт звірки між ПАТ «АМК» та податковим органом №1325-07 від 15.09.2016 року, на які посилається позивач та суд першої інстанції в обґрунтування правомірності повернення заявлених до відшкодування сум. Крім того, зі змісту акту звірки та заяв не можливо ідентифікувати підписи та посади осіб, що їх підписали.

          В доповненнях до апеляційної скарги також зазначив, що з урахуванням неможливості визначити правомірність виникнення переплати з податку на прибуток по ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у сумі 582210572,11 грн., а також невиконання платником своїх обов`язків згідно ст. 36 ПК України є безпідставним підтвердження факту наявності переплати та повернення коштів із бюджету позивачу.

          В судовому засіданні представник відповідачів підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

          В надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

          В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що маючи намір повернути переплату з податку на прибуток, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" звернувся з відповідними заявами № 047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012, № 047/03-35 від 04.03.2013 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську в межах строків, передбачених п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, про отримання яких посадовими особами було проставлено відмітки про отримання відповідних заяв, які наявні в додатках до позовної заяви.

Вважає, що позивач ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" виконав вимоги, передбачені ст. 43 Податкового кодексу України, щодо повернення переплати з податку на прибуток та розраховував на повернення переплати згідно пунктів 5-10 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року № 974/1597/499 (якій діяв на час звернення).

Стверджує, що судом поновлено строк звернення до суду з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки з незалежних від позивача причин з моменту подачі заяв на повернення переплати з податку на прибуток до дати фактичної подачі позову минув тривалий час. Так, після спливу часу, встановленого на повернення відповідних сум, між представниками позивача та податкового органу здійснювались неодноразові телефоні перемови та фактичні зустрічі в приміщенні СДПІ у м. Луганську, при яких представникам підприємства повідомлялось, що висновок вже підготовлений та переданий на виконання до Головного управління державної казначейської служби України в Луганській області, але, як стало відомо на цей час, фактично відповідного висновку підготовлено та направлено не було. З кінця 2013 - початку 2014 року, у зв`язку з початком Антитерористичної операції на території Луганської області СДПІ у м. Луганську припинила свою діяльність, перервались будь-які комунікації з податковим органом, перестали працювати органи влади, в тому числі суди. У зв`язку незаконними діями озброєних осіб, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» фактично втратило контроль та доступ до свого майна, в результаті чого майже вся звітна, бухгалтерська, фінансова, договірна та інша документація була втрачена. Згідно п.4 розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р «Щодо переведення платників податків», з 16.09.2016 року, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було переведено на обслуговування до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, у зв`язку з цим контакт із СДПІ у м. Луганську був втрачений.

Щодо наявності переплати з податку на прибуток та правомірності позовних вимог про  відшкодування підприємству надміру сплаченого податку на прибуток зазначив, що позивач, маючи бажання здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 582210572,11 гривень, до моменту спливу 1095 днів, подав відповідні заяви про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби. Вважає, що виконав вимоги ст. 43 Податкового кодексу України в частині повернення переплати з податку на прибуток та має право на відповідне повернення переплати з податку на прибуток у розмірі 582210572,11 гривень, що підтверджено листом Державної казначейської служби України № 18-08-06/1531 від 23.01.2019, яким надано перелік платежів, що надійшли від ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на рахунки для сплати авансового внеску з податку на прибуток за період з 2008 року по 2012 рік, виписками по рахункам, податковою декларацією з податку на прибуток за 2018 рік, актом звіряння № 1325-07 від 15.09.2016, які були надані разом з позовною заявою.

Враховуючи, що станом на день подачі позовної заяви так і не було здійснено повернення переплати з податку на прибуток підприємств, а з 16.09.2016, згідно п.4 розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р «Щодо переведення платників податків», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» переведений на обслуговування до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, підготувати відповідний висновок про повернення заявленого відшкодування слід зобов`язати саме Офіс великих платників податків ДФС України.

Ухвалою суду від 30.05.2019 продовжено строк розгляду справи № 520/742/19 на 15 днів.

В судове засідання, призначене на 13.06.2019, представник позивача не прибув, надав в цей день особисто через канцелярію клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надати додаткові докази, які допоможуть встановити факт переплати з податку на прибуток ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», також послався на свою зайнятість в цей день і час у кримінальному провадженні по іншій справі. Разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини додано не було. Слід зауважити, що 03.05.2019 судом було заслухано пояснення представника позивача по суті справи та з`ясовано його правова позиція по доводам апеляційної скарги. Враховуючи, що попередньо розгляд справи, призначений на 30.05.2019, було відкладено саме внаслідок задоволення клопотання представника позивача у зв`язку з необхідністю надати додаткові докази, і фактично має місце друга неявка позивача у судове засідання, за відсутності доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач у клопотанні про відкладення розгляду справи від 13.06.2019, з метою дотримання строку розгляду даної справи, керуючись ст.ст.45, 205 КАС України колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання та вирішила продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

В надісланому до суду письмовому клопотанні Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області просило суд розглядати справу за відсутності свого представника.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" є юридичною особою, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 05441447). Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, будинок 20А (т.1, а.с. 23-24).

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах, на час подання заяв № 047/11-254 від 17.11.2011, №047/07-125 від 29.05.2012, № 047/03-35 від 04.03.2013 про повернення переплати по податку на прибуток у відповідних розмірах перебував за основним місцем обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС, а в подальшому з 16.09.2016 позивача переведено на облік до  Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, що підтверджується СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську МГУ ДФС у листі "Щодо формування та передачі справ платників" від 19.09.2016 № 4397/7/28-05-10 (т.1, а.с.69-70).

Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС є структурним підрозділом контролюючого органу Офісу великих платників податків ДФС.          

З пояснень представника позивача, листа Державної казначейської служби України від 23.01.2019 № 18-08-06/1531 щодо переліку платежів ПАТ "АМК" зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за 2008-2012 роки (т.1, а.с.34-38), декларації позивача за 2008 рік (т.1, а.с.79-80), з акту звірки № 1325-07 від 15.09.2016, підписаного позивачем з СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, судом першої інстанції встановлено наявність позитивного сальдо розрахунків в сумі 582210572,11 грн. станом з 01.01.2016 до 31.08.2016 по податку на прибуток приватних підприємств, код 11021000 (т.1, а.с.14).

Так, позивач ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” протягом 2008 року вів прибуткову діяльність та перераховував авансові платежі з податку на прибуток до грудня 2008 року, проте, у зв`язку з початком фінансової кризи, яка розпочалася в серпні 2008 року, підприємство отримало збитки в 4 кварталі 2008 року, в результаті чого на момент подачі декларації на прибуток за 2008 рік, по особовому рахунку виникла переплата з податку на прибуток у розмірі  363 101 226,00 грн, що було відображено у рядку №16 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, яка була подана до контролюючого органу.

Також судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення своєї господарської діяльності у 2008 році, ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” звернулося до Державної податкової адміністрації України із заявою про розстрочення податкових зобов`язань зі сплати авансових платежів з податку на прибуток. Рішенням Державної податкової адміністрації України № 147 від 19.11.2008 підприємству було надано розстрочення податкових зобов`язань по сплаті авансових платежів з податку на прибуток за 3 квартал 2008 року.

За висновком суду першої інстанції, зобов`язання зі сплати авансових платежів підприємство позивача здійснювало в період з 28 листопада 2008 року по 30 грудня 2018 року, що також підтверджується  переліком платежів, наведеним у листі від Державної казначейської служби України № 18-08-06/1531 від 23.01.2019 року, а саме:

28.11.2008, 50042000,00 грн., в якості дострокового погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення № 417;

28.11.2008, 57165000,00 грн., в якості дострокового погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №179;

28.11.2008, 34293000,00 грн., в якості дострокового погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №25073;

30.12.2008, 29817229,00 грн., в якості  погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №446;

30.12.2008, 47569443,00 грн., в якості погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №447;

30.12.2008, 64113328,00 грн., в якості погашення розстроченого податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №445.

Крім того, в зазначеному переліку платежів від Державної казначейської служби України наявна оплата з призначенням “оплата по податку на прибуток”, а саме:

19.08.2008, 105038406,00 грн., в якості податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року, платіжне доручення №17735;

19.11.2008, 32489477,00 грн., в якості податку на прибуток за 3 квартал 2008 року, платіжне доручення №16.

Суд взяв до уваги, що під час формування вищевказаних платежів позивачем було допущено технічну помилку в частині зазначення призначення платежу (платежі були призначені для сплати авансу з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року та за 3 квартал 2008 року, які фактично є частиною переплати з авансових платежів з податку на прибуток за 2008 рік, сума якої зазначена в декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік). Вищенаведене, за висновком суду першої інстанції, підтверджується  актом звірки № 1325-07 від 15.09.2016.

Судом першої інстанції зазначено, що на підтвердження перерахування авансових платежів з податку на прибуток в період з 2010 року по 2012 рік, що, крім платіжних доручень, про які містяться дані в банківських виписках (т.1, а.с.16-20), Державною казначейською службою України підтверджено факт перерахування авансових платежів з податку на прибуток в період з 2010 року по 2012 рік, які підлягають поверненню, а саме:

24.09.2010, 15000000,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року, платіжне доручення №9569;

29.09.2010, 10000000,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року, платіжне доручення №9856;

17.11.2011, 3000000,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року, платіжне доручення №14019;

19.01.2012, 4000000,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, платіжне доручення №955;

17.08.2012, 80517122,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року, платіжне доручення №5219;

21.09.2012, 47658643,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року, платіжне доручення №5489;

31.10.2012, 80114853,00 грн., в якості авансового внеску з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року, платіжне доручення №3052.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивач має переплату по сплаті податку на прибуток в розмірі 582210572,11 грн., яка виникла в наступні періоди:

згідно податкової декларації за 2008 рік сума переплати складає 363099832,11 грн.;

24.09.2010 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року в сумі 25000000,00 грн.;

17.11.2011 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІV квартал 2011 року в сумі 3000000,00 грн.;

19.01.2012 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за І квартал 2012 року в сумі 4000000,00 грн.;

17.08.2012 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року в сумі 80517122,00 грн.;

21.09.2012 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року в сумі 47658643,00 грн.;

31.10.2012 виникла переплата при сплаті авансового внеску з податку на прибуток за ІV квартал 2012 року в сумі 80 114 853,00 грн.

В серпні 2013 року було зменшено переплату з податку на прибуток на суму 21179538,00 гривень, в рахунок погашення податку на додану вартість.

З перерахованих авансових внесків з податку на прибуток, залишилася не покритою податковими зобов`язаннями сума у розмірі 582210572,11 грн.

17.11.2011 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/11-254 про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік в сумі 363099832,11 грн. (т.1, а.с. 4).

Відповідь на таку заяву СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС не надана, висновок про повернення надміру сплачених коштів не підготовлений. При цьому податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній. Доказів протилежного суду не надано.

29.05.2012 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/07-125 про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік (повторно) в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року в сумі 395099832,11 грн. (т.1, а.с. 12).

Відповідь на таку заяву СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС не надана, висновок про повернення надміру сплачених коштів не підготовлений. При цьому податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній. Доказів протилежного суду не надано.

04.03.2013 позивач звернувся до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС із заявою №047/03-35  про повернення надміру сплачених коштів в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ та  ІV квартал 2012 року в сумі 208290278,11 грн. (т.1, а.с. 13).

Відповідь на таку заяву СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС не надана, висновок про повернення надміру сплачених коштів не підготовлений. При цьому податковий борг у платника податків у відповідний період був відсутній. Доказів протилежного суду не надано.

Дослідивши вказані заяви, суд першої інстанції вказує, що в них визначено напрямок повернення грошових коштів - на поточний рахунок позивача в установі банку, а самі заяви були подані в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що доказів проведення СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС перевірок податкової звітності позивача за 2008-2012 роки, за результатами яких податкові зобов`язання позивача за вказаний період збільшувались, відповідачем не надано, будь-яких рішень про збільшення податкових зобов`язань позивача за 2008-2012 роки, уточнюючих розрахунків щодо збільшення податкових зобов`язань за 2008-2012 роки на суму 582210572,11грн. від позивача не подано, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, як податковим органом, де перебував на обліку позивач, не було виконано обов`язку зі складання висновку про повернення позивачеві надміру сплачених зобов`язань, а тому останній, захищаючи своє відповідне право, звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням уточнень) у тому суб`єктному складі сторін, які наразі мають повноваження відновити такі права.

Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості, оскільки позивачем на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України було подано відповідні заяви до контролюючого органу, де він перебував на обліку в минулому, у строк, передбачений законом, однак СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС, у свою чергу, не вчинила дій, передбачених законом щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, в ході розгляду справи судом першої інстанції була встановлена бездіяльність СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС (наразі вказаний податковий орган реорганізовано), яка мала характер тривалого в часі невиконання вимог імперативної правової норми, невиконання обов`язків, передбачених Податковим кодексом України – триваючого порушення прав та інтересів позивача, яким дотримано всіх процедур для повернення сум надміру сплачених зобов`язань.

Вищенаведене, на думку суду, призвело до порушення права позивача на повернення переплати з податку на прибуток у відповідному розмірі, за захистом якого він звернувся до суду.

При цьому, відновлюючи порушене право позивача, суд першої інстанції зобов`язав Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України підготувати висновок про повернення ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582210572,11 грн. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для виконання шляхом повернення коштів з відповідного бюджету.

Посилання представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та строку, встановленого ст. 43 ПК України, суд першої інстанції вважав безпідставними з мотивів та обґрунтувань, викладених в ухвалі від 15.02.2019, якою було постановлено поновити позивачу строк звернення до суду.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, яка виразилася у невиконанні передбачених законодавством дій, заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств ПАТ "АМК" у розмірі 582210572,11 грн., суд першої інстанції відмовив з посиланням на встановлення розглядом справи такої бездіяльності з боку саме того контролюючого органу, до якого звертався із заявами позивач.

Суд першої інстанції відхилив доводи третьої особи - ГУ ДКСУ в Луганській області про неналежність вчинення ним дій щодо виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, які покладені в основу позиції заперечення проти позову, як неактуальні, та визначив, що оскільки належним органом, який повинен підготувати висновок про повернення надміру сплачених сум, є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, виконання цього висновку повинно бути здійснено Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засаді верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 520/742/19 не відповідає, а вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини склалися між сторонами внаслідок неповернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 582210572,11 грн. на підставі наданих до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС заяв від 17.11.2011 №047/11-254  про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік в сумі 363099832,11 грн., від 29.05.2012 №047/07-125 про повернення надміру сплачених коштів по податку на прибуток згідно податкової декларації за 2008 рік (повторно) в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року в сумі 395099832,11 грн., від 04.03.2013 №047/03-35  про повернення надміру сплачених коштів в частині переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ та ІV квартал 2012 року в сумі 208290278,11 грн. (а.с. 13).

Враховуючи дати подання вказаних заяв 17.11.2011, 29.05.2012, 04.03.2013 та період, за який, як стверджує позивач, він має переплату з податку на прибуток у розмірі 582210572,11 грн. (ІІІ квартал 2008 року, ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІІ та ІV квартал 2012 року), застосуванню до спірних правовідносин підлягають до 01.04.2011 положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР з наступними змінами та поповненнями (далі по тексту - Закон України №334/94-ВР), з 01.04.2011 - Податкового кодексу України, до 01.01.2011 року - Закон України «Про порядок погашення податкових зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України №334/94-ВР сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України №2181-ІІІ заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічні за змістом норми містяться й у статті 43 Податкового кодексу України (який набрав чинності на час подання позивачем заяв про повернення надміру сплаченого податку), за змістом якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1).

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп.17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктами 43.3, 43.4 цієї ж статті Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У відповідності до п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З наведених законодавчих положень вбачається, що строк подання заяви платника на повернення надміру сплаченого податку становить 1095 днів з моменту виникнення переплати.

Оскільки у справі, що переглядається, виникнення надміру сплаченої суми на переконання позивача відбулося за наслідками подання платником податкової звітності з податку на прибуток за 2008 рік (ІІІ квартал 2008 року), переплати авансових внесків з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року, ІV квартал 2011 року, І квартал 2012 року, ІІІ та ІV квартал 2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про своєчасність подання платником заяв від 17.11.2011, 29.05.2012 та 04.03.2013.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за правилами пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем у строк, встановлений Податковим кодексом України (не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви), не прийнято рішення про задоволення вимог позивача щодо повернення коштів або про відмову у такому поверненні, та не вчинено передбачених законом дій щодо складення та направлення на адресу органів Державної казначейської служби відповідного висновку.

Колегія суддів зауважує, що нормами Податкового кодексу України не передбачено відкладення податковим органом прийняття такого рішення.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 03.08.2010 до 15.12.2017 передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.99 КАС України).

З 15.12.2017 строк звернення до суду встановлено статтею 122 КАС України, згідно частини першої якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ч.2 ст.122 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Кодексу).

Приписами п.102.5 ст.102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок неповернення надміру сплаченого податку на прибуток, при визначенні строку звернення до адміністративного суду з урахуванням наведених норм КАС України та ПК України слід керуватися ч.ч.1 та 3 ст.122 КАС України, п.43.3, п.43.5 ст.43 та п.102.5 ст.102 ПК України.

Відповідно, позовні вимоги про зобов`язання контролюючого органу підготувати висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток можуть бути пред`явлені протягом 1095 днів з дня допущення контролюючим органом відповідної бездіяльності.

Таким чином, по заяві позивача від 17.11.2011 за № 047/11-254 відлік 1095-денного строку для повернення платникові з бюджету надміру сплачених грошових коштів починається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а саме по заяві від 17.11.2011 № 047/11-254 - з 01.12.2011, по заяві від 29.05.2012 № 047/07-125 – з 12.06.2012, по заяві 04.03.2013 № 047/03-35 – з 19.03.2013. При цьому, останній день 1095-денного строку припадає відповідно на 01.12.2014, 12.06.2015 та 18.03.2016.

З огляду на встановлені колегією суддів вищенаведені фактичні обставини у справі, звернення позивача з даним позовом лише 25.01.2019 є несвоєчасно вчиненою процесуальною дією, оскільки позов подано з пропуском встановленого законом строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено положеннями ст.123 КАС України.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на проведення з 2014 року Антитерористичної операції на території Луганської області, внаслідок чого виникли складнощі з комунікацією з податковим органом, крім того, згідно з п.4 розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р «Щодо переведення платників податків», з 16.09.2016 ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» переведений на обслуговування до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, у зв`язку з цим контакт із СДПІ у м. Луганську був втрачений.

Починаючи з 18 грудня 2017 року, у зв`язку з тим, що майно та документація ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, ГУ Національної поліції в Луганській області було відкрите кримінальне провадження № 12018130240000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України, таким чином ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» фактично втратило контроль над своїм майном і відповідно, над всією документацією, яка знаходилась на території підприємства.

Таким чином, на думку позивача, з моменту подачі вище вказаних заяв на повернення переплати з податку на прибуток до моменту подачі позовної заяви, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» протягом тривалого часу на підставі «обіцянок» контролюючого органу розраховувало на повернення переплати з податку на прибуток, а тому вважає, що строки для звернення з позовною заявою підлягають поновленню.

Вищенаведені обставини були взяті до уваги судом першої інстанції і строк звернення до суду було поновлено.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що він зроблений поверхово, без надання належної оцінки обставинам справи та їх з`ясування в повному обсязі, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення справи.

Так, поза увагою суду першої інстанції залишилися те, що Антитерористична операція розпочалася лише в 2014 році, в той час як права звернення до суду позивач набув значно раніше, а саме по заяві від 17.11.2011 - 01.12.2011, по заяві від 29.05.2012  - 12.06.2012, по заяві 04.03.2013 – 19.03.2013.

Які саме обставини унеможливили звернення до суду в період з 01.12.2011, 12.06.2012 та 04.03.2013 по 2014 рік, позивач не зазначає. Посилання на службові перемови з посадовими особами СДПІ у м. Луганську після подання відповідних заяв колегія суддів з огляду на їх досить тривалий час (по першій заяві – більше двох років, по другій – два роки, по третій – близько року) вважає неприйнятними, не підтвердженими жодними доказами та такими, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду за цей час.

Посилання на втрату зв`язку із СДПІ у м. Луганську, з огляду на надання до суду акту № 1325-07 від 15.09.2016, яким визначено позитивне сальдо у розмірі 582210572,11 грн., укладеного з вказаним контролюючим органом, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, є суперечливим, оскільки саме складення такого акту як раз і підтверджує наявність такого зв`язку.

Слід відмітити, що вказаний акт складено після подання заяв майже через 4,5 роки, 4 роки та 3 роки відповідно.

До позову ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» надав лише заяви від 17.11.2011, 29.05.2012, 04.03.2013, акт № 1325-07 від 15.09.2016, виписки по банку, протокол № 4/2015 від 09.11.2015, виписку з ЄДР, копію заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.12.2017 та лист Головного управління Національної поліції в Луганській області від 02.02.2018. Будь-яких інших документів на підтвердження наявності переплати з податку на прибуток надано не було, а тому посилання на втрату більшості бухгалтерської, фінансової, договірної та іншої документації, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, є неприйнятними. Крім того, надані в якості додатків до позову заяви та акт були в наявності саме у позивача. Як вбачається з листа СДПІ ОВП м.Луганську МГУ ДФС України від 19.09.2016 № 4397/7/28-05-10, справу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» передано за період з 05.01.2015, облікові справи, акти перевірок за період з 31.12.2014 не передавались.

Також слід зазначити, що з 16.09.2016 ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» знаходиться на податковому обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС України. Як у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, так і в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення або мотивування щодо наявності поважних причин незвернення до суду з 16.09.2016 по 25.01.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, позивач не навів суду першої інстанції об`єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили позивачеві звернутися до суду раніше, ніж 25.01.2019.

Не наведено таких обставин і у відзиві на апеляційну скаргу.

На підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти ВеликобританіГ, справа “Девеер проти Бельгії”).

Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосудця і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», N 23436/03, пункти 22-23).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

За таких підстав та з урахуванням того, що ані в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, ані в матеріалах справи, ані під час розгляду справи позивач не виконав покладеного на нього приписами статті 122 КАС України обов`язку щодо надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, та не надав таких доказів, колегія суддів дійшла висновку про пропущення ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» строку звернення до суду, що є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.4 ст.123 КАС України позовна заява залишається без розгляду, якщо висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано належних і допустимих доказів поважності пропуску цього строку, а судом апеляційної інстанції не знайдено підстав для його поновлення, колегія суддів приходить до висновку про застосування до адміністративного позову ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» наслідків пропущення цього строку, передбачених ст.122 КАС України та залишення позовної заяви без розгляду.

В силу приписів ч.1 ст.319 судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З огляду на викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 520/742/19 є таким, що прийняте з порушенням вимог процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 238, 240, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України  задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року по справі № 520/742/19  скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий  С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено  18.06.2019 року