Справа № 2-80 / 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

              16 лютого 2010 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :    

                     головуючого – судді Ковалюх В.М. з участю секретаря Либань О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма ім.Шевченка”, Григорівської сільської ради Бахмацького району, Бахмацької районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) -

В С Т А Н О В И В :

       Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що він працював в колгоспі ім.Шевченка с.Григорівка Бахмацького району з 01.08.1991 року по 1996 рік і є членом цього господарства, яке реорганізоване в ТОВ «Агрофірма ім.Шевченка». Його прізвище внесено до списку членів КСПП ім.Шевченка, що є додатком до Державного акта про право колективної власності на землю. Просить визнати за ним право на земельну частку (пай) із земель, переданих у колективну власність.

      В судовому засіданні позивач підтримав позов та просить його задовольнити. Пояснив, що він проживає в м.Конотоп з 1996 року. Про своє право на земельну частку дізнався півроку тому від своєї матері. До списку також включені його дружина ОСОБА_2 та батько ОСОБА_1, який вже помер.

      Представник ТОВ “Агрофірма ім.Шевченка” в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Григорівський сільський голова надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без представника сільської ради.

     Представник Бахмацької районної державної адміністрації ОСОБА_3 позов не визнав і наполягає на застосуванні строку позовної давності, оскільки позивач пропустив його не з поважних причин.            

     Розглянувши матеріали справи та заслухавши сторони, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Згідно Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” № 720\95 від 08 серпня 1995 року, паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства,  відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

       За довідкою ТОВ «Агрофірма ім..Шевченка», яке є правонаступником КСПП ім..Шевченка, ОСОБА_1 був включений до списку членів КСПП та пенсіонерів і до додатку до Державного акта про право колективної власності на землю від 20 квітня 1996 року.

      Відповідно до п.п.2,3,4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” за № 7 від 16 квітня 2004 року, член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємств і організаціям” № 720\95 від 08 серпня 1995 року має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов’язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

       Згідно довідки Григорівської сільської ради від 11.06.2009 року № 03-09/408 на території сільської ради є вільні земельні ділянки для надання громадянам, які неправомірно не включені до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай). В цій довідці прізвище ОСОБА_1 не зазначене.

       Листом від 13.01.2010 року Відділ Держкомзему у Бахмацькому районі повідомив, що розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП ім..Шевченка Григорівської сільської ради становить 4,0 умовних кадастрових гектарів.

       За вимогами п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

       Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу України (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом  особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

       Згідно ст.76 ЦК України (1963 року) право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

       Суд вважає, що ОСОБА_1 повинен був дізнатися про порушення свого права з дня звільнення з роботи із КСПП ім.Шевченка, тобто з 05.02.1996 року.

       В частині першій статті 82 ЦК України (1963 року) вказано, що закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

       Позивач не навів поважних причин пропуску строку позовної давності та не просить його поновити, а тому в позові необхідно відмовити.

       Керуючись Указом Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, ст.ст.71, 76, 80 ЦК України (1963 року), ст.ст. 10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

                                                                    В И Р І Ш И В :

         В позові відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з  дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                       Суддя