Код суду  0527                             № 2-а-29/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2010 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді             Рогожиної А.В.

при секретарі:             Костенко А.К.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про перерахунок пенсії, -  

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області про перерахунок пенсії.

             Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності та зобов,язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці Донецької області перерахувати пенсію як інваліду 3 групи (категорія 1), захворювання якого пов,язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 6 липня  2009 року, і вказує, що неправомірні дії відповідача полягають у відмові перерахувати їй  – інваліду 3 групи – пенсію із розрахунку шести прожиткових мінімумів, у зв,язку із змінами в законодавстві (встановленням нових прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян).

             Позивач  надала до суду заяву про розгляд справи у її  відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.

             Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність,  вказавши в заяві та наданих  до суду  запереченнях, що  позовні вимоги позивача відповідач не  визнає,   просить відмовити в їх задоволенні,  посилаючись на відсутність правових підстав для перерахунку позивачу державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров,ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.  

             Представник третьої особи – головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, в судове засідання не з*явився, подав заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за його відсутності.

             Дослідивши докази по справі,  суд вважає, що  позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлені  наступні факти та відповідні їм правовідносини.

            ОСОБА_1 віднесена до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії А № 144382  від 29.07.2009 року та є інвалідом 3 групи згідно копії довідки МСЕК від 06.07.2002 року  № 072725 (а.с.  10), у зв'язку з чим їй була призначена державна пенсія відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.50 цього ж Закону.

                Позивач отримує пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю, за ст.ст.54,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір яких обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

               12.11.2009 року позивач  звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

                Листом відповідача від 25.11.2009 року  в проведенні перерахунку пенсій було відмовлено (а.с.4 ).

                Суд вважає, що відповідач повинен провести нарахування та виплату пенсії позивачеві, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що  постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи",   а   не постановами Кабінету Міністрів України, виходячи з наведеного.

                Відповідно до ст.46  Конституції України  громадяни  мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

                Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

               Відповідно до чинної на час спірних правовідносин ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

               Згідно зі ст.54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

                 За таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

                Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

                 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.               Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню   підлягають   ст.ст.50 та 54   Закону   України   "Про   статус   і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

                Суд не приймає до уваги посилання відповідача в запереченні проти позову на ч.5 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки падання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону. Відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

              Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

               З огляду на викладене, суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії ти права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

                Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, які  встановлені ст.46 Конституції України, ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

                У разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

                 Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

                Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

               Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

               Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

                Тому суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність, визначеного законом.

                  Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового  мінімуму.

               Таким чином, з 1 листопада 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати  перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

            Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень, які суд застосовує під час перевірки законності дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсій та невиплати недонарахованої суми пенсій.

              Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 р. № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ,  розглянутих  Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» (із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2008 року N 1547/100/13-08.    

            Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.      Розміри державних   соціальних   гарантій  на  2009  рік,  що визначаються залежно  від  прожиткового  мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

            Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»   надано   право   Кабінету  Міністрів  України  у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах   у   межах   асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

            Однак зазначені розміри  Кабінетом Міністрів України у 2009 році не встановлені, посилання відповідача на  постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не приймається судом до уваги, оскільки, по-перше,  ця постанова прийнята у 2008 році, коли Кабінет Міністрів України  не мав таких повноважень, а, по-друге, тому що цією постановою установлені  лише мінімальні розміри державної пенсії для учасників ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС,інвалідів 3 групи,  і  в ній не встановлений граничний розмір пенсії.

            Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

            Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

            Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності відмови в проведенні перерахунку пенсії.

            Зважаючи на викладене, на підставі вказаних норм закону суд вважає, що перерахунок пенсії  позивачеві   необхідно проводити з 6 липня  2009 року, як  про те просить позивач.          

             На підставі викладеного,  керуючись Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 11, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

             Позов ОСОБА_1  задовольнити.

             Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області щодо відмови ОСОБА_1   перерахунку основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог статті 50, частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи  з 06 липня  2009  року.

             Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області перерахувати ОСОБА_1   основну пенсію у відповідності до вимог частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з  06 липня  2009 року.

              Судові витрати віднести на рахунок держави.

              Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.  

               Суддя