ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2019 р. Справа№ 910/21650/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Буравльова С.І.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Трушев О.П. - адвокат

від відповідача: Герасименко М.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019, повний текст якої складено та підписано 03.04.2019, про закриття провадження

у справі № 910/21650/17 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про стягнення 208 877,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 208 877,51 грн., у тому числі: 206 640,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року за договором оренди приміщення від 01.12.2016, 1 239,84 грн. інфляційних втрат, 547,59 грн. пені, 450,08 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019, повний текст якої складено та підписано 03.04.2019, у справі № 910/21650/17 закрите провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року в розмірі 206 640,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Закриваючи провадження у справі в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що вказане грошове зобов`язання припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з заявою відповідача № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, відповідно до якої відповідачем було повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі за спірним договором оренди приміщення від 01.12.2016 року, в загальному розмірі 76 008 124,78 грн., а саме: зобов`язання відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за користування належними позивачу приміщеннями у період з жовтня 2017 по листопад 2018 року (в т.ч. спірним приміщенням згідно договору у період жовтень-листопад 2017 року) та частково зобов`язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами.

Щодо заперечень позивача проти припинення спірного зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаною заявою з посиланням на те, що між сторонами існує спір щодо умов виконання та розміру зустрічних зобов`язань позивача перед відповідачем за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008, суд першої інстанції зазначив про те, що правочин - заява відповідача №20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 не визнавався недійсними, оскільки матеріали справи зворотного не містять, отже, в силу ст.204 ЦК України, є чинними.

Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17 про закриття провадження та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі апелянт послався на ті ж саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції а саме на неможливість зарахування вимог за заявою відповідача № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 з огляду на те, що:

- частина з вимог, які відповідач просить зарахувати за вказаною заявою, були позивачем зараховані як зустрічні згідно заяв вих. № 1610/1-18 від 16.10.2018 та вих. № 14/11-18 від 14.11.2018, питання законності яких на даний час вирішується у Господарському суду Дніпропетровської області у справах № 904/5712/18 та 904/5710/18, які на даний час ще не вирішені, в той час як ст. 601 ЦК України не передбачає можливості того, що під час здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог частина з цих вимог буде зарахована, а частина - ні;

- частина з вимог, які відповідач просить зарахувати за вказаною заявою, були предметом розгляду у справах № 910/21560/17, № 910/21645/17, № 910/21644/17, № 910/22310/17, № 910/21682/17, № 910/21706/17, з яких у справах № 910/21648/17 та № 910/21652/17 вже винесені судові рішенні, а відтак, підстава заборгованість перед позивачем змінилась з заборгованості за договорами оренди на заборгованості на підставі судового рішення, що не було враховано в заяві відповідача;

- відповідач, надаючи численні заяви про зарахування, не надав суду первинної документації, яка б підтверджувала наявність заборгованості позивача перед відповідачем, за рахунок якої відповідач зараховує зустрічні вимоги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 справа № 910/21650/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Розпорядженням № 09.1-08/1306/19 від 15.05.2019, у зв`язку перебуванням судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21650/17.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 справа № 910/21650/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою від 16.05.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.05.2019;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- розгляд справи № 910/21650/17 призначено на 05.06.2019 о 14:00;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

22.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що:

- за своєю правовою природою заява відповідача № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 є правочином, який недійсним у встановленому законодавством порядку не визнавався, а відтак, такий правочин є чинним;

- приписами ст. 601 ЦК України не встановлено жодних обмежень щодо можливості здійснення часткового зарахування зустрічних вимог;

- позивач, укладаючи договір про внесення змін № 14 від 28.03.2016, визнав, що він має заборгованість за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 у розмірі 121 433 924,75 грн. за тілом кредиту та 21 876 976,38 грн. за процентами, а відтак, посилання позивача на відсутність доказів наявності вказаної заборгованості є безпідставними,

просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17 без змін

05.06.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача 208 877,51 грн., у тому числі: 206 640,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року за договором оренди приміщення від 01.12.2016 (а.с. 10-12 т. 1), 1 239,84 грн. інфляційних втрат, 547,59 грн. пені, 450,08 грн. 3% річних.

Предметом укладеного між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем договору оренди приміщення від 01.12.2016 є передачі в оренду приміщення загальною площею 615,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрійська, 12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019, повний текст якої складено та підписано 03.04.2019, у справі № 910/21650/17 закрите провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року в розмірі 206 640,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Закриваючи провадження у справі в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що вказане грошове зобов`язання припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з заявою відповідача № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, відповідно до якої відповідачем було повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі за спірним договором оренди приміщення від 01.12.2016 року, в загальному розмірі 76 008 124,78 грн., а саме: зобов`язання відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за користування належними позивачу приміщеннями у період з жовтня 2017 по листопад 2018 року (в т.ч. спірним приміщенням згідно договору у період жовтень-листопад 2017 року) та частково зобов`язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції вірним з огляду на таке.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, виходячи зі змісту ст. 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог або настав, або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги.

На підтвердження зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі вимог по сплаті орендної плати за жовтень та листопад 2017 року за договором оренди приміщення від 01.12.2016, відповідач послався на заяву № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 (а.с. 149 т. 2), в якій відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, на загальну суму 76 000 124,78 грн., а саме вимог позивача до відповідача по платі орендної плати за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року (тобто за 15 місяців - примітка суду) за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 247 шт. та вимог відповідача до позивача за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008, за яким останній має заборгованість в сумі 173 440 631,81 грн.

При цьому відповідачем до матеріалів справи не додано відповідного переліку договорів оренди, за якими він зараховує зустрічні вимоги.

Водночас з наданого позивачем такого переліку (а.с. 167-172) слідує, що у вказаному переліку наявний в тому числі і спірний договір оренди приміщення від 01.12.2016.

З матеріалів справи слідує, що за спірним договором оренди позивач є кредитором, а відповідач боржником, і навпаки, за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 (а.с. 129-135 т. 2) відповідач є кредитором, а позивач - боржником.

Наведене свідчить про те, що вимоги, які виникли між сторонами на підставі таких договорів, є зустрічними.

При цьому, грошові вимоги мають розглядатися як однорідні у силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов`язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошами. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною з іншою вимогою про сплату грошей. Відтак, оскільки зобов`язання, які виникли між сторонами за укладеними договорами, є грошовими, то вони є однорідними.

При цьому факт наявності заборгованості за вказаним кредитним договором підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору про внесення змін № 14 від 28.03.2016 (а.с. 138-146 т. 2), в якому позивач визнав, що він має заборгованість за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 у розмірі 121 433 924,75 грн. за тілом кредиту та 21 876 976,38 грн. за процентами.

Водночас матеріли справи не містять доказів наявності між сторонами спору щодо заборгованості за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008.

За приписами ч. 1 ст. 602 ЦК України станом на дату виникнення спірних правовідносин не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

У ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов`язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов`язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов`язання.

Отже, за змістом статті 203 ГК України, статті 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов`язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов`язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки правочин - заява ПАТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 не визнавався недійсними, в силу приписів ст.204 ЦК України, він є чинним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання припиненим зобов`язання позивача в частині сплати відповідачу основного боргу в розмірі 206 640,00 грн. за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008 та відповідача по сплаті на користь позивачу основного боргу в розмірі 206 640,00 грн. за договором оренди приміщення від 01.12.2016 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказане зарахування свідчить про те, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року в загальній сумі 206 640,00 грн. предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості з орендної плати в розмірі 206 640,00 грн. та закрив провадження у справі в цій частині.

За таких обставин, підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» відсутні.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 у справі № 910/21650/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/21650/17.

Повний текст постанови складено: 19.06.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

С.І. Буравльов