Справа № 640/8231/19

н/п 2/640/1962/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді                                Губської Я.В.,

при секретарі                                         Балан Т.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні  у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до відповідача, в якому вона просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4 , зареєстрований 29 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1570, на підставі ст.ст.105,110, 112 Сімейного кодексу України, а також стягнути на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 2500 грн. на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку з моменту звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, на підставі ст.ст.180-184 Сімейного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_3 посилається на те, що спільне життя у них не склалося через різні погляди на життя та характери, що призвело до виникнення сварок, втрати почуття любові та поваги один до одного. З березня 2016 року вони припинили шлюбні відносини, спільне господарство, мешкають окремо. Позивач вважає, що подальше сімейне життя з ОСОБА_4 неможливе та суперечить їх інтересам. Від шлюбу подружжя має дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні. Відповідач утриманням їх спільної дитини не займається, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі 2500 грн. на місяць, але не менш ніж  50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову, тобто з 19 квітня 2019  року  і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2019 року було відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити та розглянути справу без її участі.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином завчасно про час та місце розгляду справи, подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів у сумі 2500 грн. щомісяця не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 29.08.2009 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, який зареєстрований 29 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1570. (а.с.20).

Подружжя від шлюбу мають дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю.(а.с. 14) Спільного господарства та бюджету сторони не ведуть, мешкають окремо, примирення не бажають. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на момент розгляду даної справи, немає. Їх сім`я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 серпня 2010 року подружжя має від шлюбу дочку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відповідач вказаний батьком, а позивачка – матір`ю. (а.с. 13)

ОСОБА_9 в позовній заяві посилається на те, що їх з відповідачем дитина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з нею, знаходиться на її утриманні, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов`язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.

Як визначено ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років на місяць становить: з 1 січня 2019 року - 2027 грн., з 1 липня - 2118 грн., з 1 грудня - 2218 грн.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як передбачено ч.1 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, враховуючи обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, а також визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить  інтересам  подружжя, що має  вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню. Також суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_11 на користь позивачки ОСОБА_3   аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  у розмірі 2500 грн.  щомісячно, але не менше ніж  50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи із дня пред`явлення цього позову, тобто з 19 квітня 2019  року  і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України  суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що при звернені до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, позивач звільнена від сплати судового збору,  позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13,49, 133, 137, 141, 206, 258, 263-265, 354,355 ЦПК України, в силу ст. ст. 24,56,110,112, 180, 181, 182, 184 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 серпня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1570.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище – « ОСОБА_13 ».

Стягнути з  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 )  на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 )  аліменти на утримання неповнолітньої дочки   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  у розмірі 2500 грн.  щомісячно, але не менше ніж  50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи із дня пред`явлення цього позову, тобто з 19 квітня 2019  року  і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 )  на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили  після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками  справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття  апеляційного провадження або прийняття  постанови суду  апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. 

На  рішення суду першої інстанції  протягом  30  днів  з дня  його  проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку  проголошення  в судовому засіданні  лише вступної та резолютивної частини  судового рішення  строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15  Перехідних положень  ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року)  до дня початку  функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали  справи  витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :                                                                                                        Я.В. Губська