У Х В А Л А

Іменем  України

       18 червня 2007 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів:                     Берднік І.С.,                      

                                               Данчука В.Г.,

                                               Косенка В.Й.,-                  

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2007 року,

в с т а н о в и л а:

            У березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з указаними позовами.

Зазначали, що 1 березня 2005 року відповідачка з кожним із них уклала трудовий договір. У той же день договори були зареєстровані в центрі зайнятості. Згідно з умовами вищезазначених договорів вони були прийняті на роботу водіями автобусів, зобов¢язувалися проводити ремонт автобусів і відповідати за безпеку руху, а відповідачка зобов¢язувалася проводити оплату їх праці в розмірі 262 грн. на місяць. Проте з 1 серпня 2005 року і по день їх звільнення, 27 січня 2006 року, відповідачка заробітну плату не виплачувала. Розмір заборгованості по заробітній платі кожного з них становив 1 302 грн.

Позивачі, вказуючи на те, що на їх неодноразові прохання виплатити належні їм суми відповідачка відповідала відмовою, просили суд стягнути з ОСОБА_3 на їх користь заборгованість по заробітній платі, що становить по 1 302 грн. кожному.

            У судовому засіданні позивачі уточнили свої позовні вимоги. ОСОБА_2 просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 539 грн.       93 коп., так як йому вже було виплачено частину заборгованості в розмірі 763 грн. 7 коп.

Також позивачі просили стягнути на їх користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що становить по 786 грн. кожному.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від   14 серпня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2007 року, позови задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 539 грн. 93 коп. заборгованості по заробітній платі та 786 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього стягнуто на його користь 1 324 грн. 93 коп. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. 1 302 грн. заборгованості по заробітній платі та 786 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього стягнуто на його користь 2 088 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 102 грн. судового збору в доход держави та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області.

          У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

            Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від      14 серпня 2006 року та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого   2007 року постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від      14 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого   2007 року  залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

            Судді:                                                                      І.С. Берднік

В.Г. Данчук

В.Й. Косенко