ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року                                м. Житомир                            справа № 240/6155/19  

                                                                   категорія 13060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області про застосування заходів реагування,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію Потіївського будинку культури за адресою: АДРЕСА_1 район, с. Потіївка, вул АДРЕСА_2 Центральна, АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової перевірки Потіївського будинку культури за адресою: АДРЕСА_1 область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Центральна, буд АДРЕСА_2 27 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності зі   статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 07.05.2019 о 10:00.

У підготовче судове засідання 07.05.2019 о 10:00 з`явились представники позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2019 року о 10:00.

В судове засідання 22 травня 2019 року з`явився представник позивача, через відділ документального забезпечення суду перед початком розгляду справи подав клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у визначений день та час свого повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, причин неявки свого повноважного представника суду не повідомив.

Зважаючи на подане представником позивача клопотання, неявкою представника відповідача, керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі посвідчення на проведення перевірки №4 від 16.01.2019, виданого на підставі наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області №575 від 21.12.2018, головним інспектором Радомишильського районного сектору управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Саюном В.С. проведено позапланову перевірку Потіївського будинку культури (код ЄДРПОУ 04343903) на предмет додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту пожежної та техногенної безпеки (а.с.14).

За результатами позапланової перевірки складено акт щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №4 від 22.01.2019 (далі - акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки, в ході її проведення встановлено порушення Потіївським будинком культури нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- будівлю, приміщення не обладнано системами протипожежного захисту до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту" (порушено п.1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

-    дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п.2.5 гл.2 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

- будівлю не обладнано установкою захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (порушено пп.1.21 п.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

-    не проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено п.1.20 гл.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

-    не демонтовано горюче оздоблення стін у фойє будинку (порушено    п.2.23, гл.2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

- біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) (порушено п.2.1 г.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);

-    шляхи евакуації захаращено меблями, обладнанням, різними матеріалами (порушено п.2.37 гл.2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417).

Примірник акта відповідач отримав, однак зауваження або пояснень щодо результатів виявлених порушень    не подавав (а.с.15-23).

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить застосувати заходи реагування.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V(далі - Закон №877-V).

Відповідно до положень ст.1 Закону №877-V державний   нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених   законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Водночас, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює   Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012   (далі - Кодекс).

Згідно з п.24 ч.1 ст.2 Кодексу надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу ч. 2   ст. 68 Кодексу, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі   ст.70 Кодексу   підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим   Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого   Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 №661), Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (а.с.29-33).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417   затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, (далі - Правила №1417), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 1.2 розд. V Правил №1417 визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з п. 2.5 розд. ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п. 1.20 розд. IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Пунктом 2.23 розд. IІІ Правил №1417 встановлено, що під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Відповідно до п.2.1 розд. V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі;

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;

4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;

7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;

8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою;

11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Пунктом 2.37 розд. IІІ Правил №1417 встановлено, що не допускається:

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

- розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків;

- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

- улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання;

- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;

- розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;

- робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

- знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

- заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях;

- знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

- розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Щодо доводів відповідача про часткове усунення порушень, викладених в акті позапланової перевірки №4 від 22.01.2019, суд зазначає наступне.

Відповідачем надано до суду копію договору від 23.04.2019 на замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, укладеного між Потіївською сільською радою ("Замовником") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнебезпека" ("Виконавець") (а.с. 46-47) та копію акта без номеру та дати здачі-прийому виконаних робіт (а.с.48).

Однак суд зауважує, що укладення вказаного договору не є повним та належним усуненням всіх виявлених порушень, викладених в акті позапланової перевірки №4 від 22.01.2019. Позивач з повторною перевіркою до суб`єкта господарювання щодо усуненння виявлених відповідачем порушень не виходив.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення всіх викладених в акті перевірки порушень відповідачем, станом на день судового засідання у справі, до суду не подано.

Отже, порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених   наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, викладені в акті позапланової перевірки №5 від 22.01.2019, відповідачем залишаються не усуненими.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд зазначає, що попри часткове вчинення дій, щодо усунення порушень відповідачем, існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу   небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме: заборонити подальшу експлуатацію Потіївського будинку культури за адресою: АДРЕСА_1 , с. Потіївка, вул АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу сторін, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України   визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів усунення усіх порушень, вказаних в акті перевірки, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, їх задоволення.

Суд зазначає, що згідно із ч.2   ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V   відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 2   ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

вирішив:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, 67-Б, м. Житомир, 10006. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38624322) до Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (вул. Центральна, 31, с. Потіївка, Радомишльський район, Житомирська область,12225. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04343903) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, а саме: заборонити подальшу експлуатацію Потіївського будинку культури за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Центральна, 27 - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у акті перевірки №4 від 22.01.2019.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 19 червня 2019 року.

Суддя                                                                                                                         Л.А.Шуляк