Справа № 338/453/19

Провадження № 33/4808/247/19

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,-

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 06 квітня 2019 року о 17 год. 40 хв. на вул. Петраша в селищі Богородчани Івано-Франківської області керував мопедом марки "Хонда Діо" з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді є незаконною.

Зазначає, що у вказаний день та час він перебував на своєму подвір`ї, яке знаходиться по АДРЕСА_1. Близько 18 год. до його будинку під`їхали працівники поліції на патрульному автомобілі, побачили в гаражі його мопед і сказали надати документи на мопед, оскільки подібний мопед знаходиться в розшуку. Після огляду наданих документів, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Від проходження даного огляду він відмовився, оскільки ніяких порушень не вчиняв. Після чого йому було запропоновано проїхати в медичну установу м. Івано-Франківська, де він також відмовився від проходження медичного огляду, оскільки ніякого адміністративного правопорушення не вчиняв.

Через деякий час йому стало відомо про те, що стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Наголошує на тому, що у вказаний день та час він не керував мопедом і в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування ним транспортним засобом.

Так, зі змісту пояснення свідків, які додані до матеріалів справи, випливає, що вони бачили, що він відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак підстав проходження огляду та керування ним транспортним засобом свідки пояснень не дають.

При розгляді справи судом не були допитані свідки, а суд тільки послався на їхні свідчення.

В судовому рішенні зазначено, що він не зупинився на вимогу працівників поліції, але звертає увагу на те, що на нього не було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП України, що дає підстави вважати, що такої події не було.

Відеозапис долучений до матеріалів справи не є належним доказом у справі, оскільки на ньому не зафіксовано факт керування ним мопедом, а сам відеозапис проведено з переривами часу і змонтований так як вигідно працівникам поліції

Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №095412 від 06.04.2019 року (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06.04.2019 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), направленням водія на огляд в заклад охорони здоров`я від 06.04.2019 року (а.с.5), фотознімками транспортного засобу та талону на мопед марки "Хонда Діо" (а.с.7-10), копією рапорту поліцейського Богородчанського ВП Порохницької Н.В. (а.с.11), даними відеофіксації відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.12), копією постанови серії ДОП18 № 219556 від 06.04.2019 року (а.с.13), письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 06.04.2019 року (а.с.14-15).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку є належними та допустимими.

Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №095412 від 06.04.2019 року (а.с.1), 06.04.2019 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_1 в смт. Богородчани, вул. Петраша, керував мопедом «Хонда Діо» з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором СРПП № 3 Богородчанського ВП ГУНП капітаном поліції Порохницькою Н.В., підписаний уповноваженою особою та свідками.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у якого було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Богородчанському районному суді Івано-Франківської області.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки зі змісту вказаних пояснень вбачається, що їхні свідчення не можуть підтвердити факт керуванням ним мопедом.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту вищевказаних письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вони 06.04.2019 року близько 19 год. по вул. Кармелюка в м. Івано-Франківську до них підійшли працівники поліції та запросили їх в якості свідка при оформленні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , який в їхній присутності відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, поводився зухвало та від нього чути було запах алкоголю з ротової порожнини. Свідки зазначили, що працівники поліції неодноразово пропонували правопорушнику пройти відповідний огляд за допомогою приладу Драгер, однак останній від продувки Драгера також відмовився в присутності двох свідків, після чого склали протокол про адміністративне правопорушення

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова, не стійка хода, почервоніння очей. У графі «з результатами згоден» даного акту ОСОБА_1 відмовився від підпису, що свідчить про його незгоду із проведенням відповідного огляду. (а.с.4), що послужило його направленню до медичної установи для проходження відповідного огляду. Акт огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння підписаний особу, яка його складала та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Івано-Франківського ОНД (а.с.5), згідно якого ОСОБА_1 06.04.2019 року о 18 год. 50 хв. відмовився від проведення огляду.

В матеріалах справи міститься рапорт інспектора СРПП № 3 Богородчанського ВП ГУНП капітана поліції Порохницької Н.В., в якому зазначено, що у вказаний день, перебуваючи на службі в смт. Богородчани по вул. Шевченка близько 17 год. 40 хв. було помічено транспортний засіб скутер «Хонда Діо» чорного кольору без номерних знаків, водій скутера був без мотошолома, чим привернув їхню увагу. Увімкнувши проблискові маячки службової машини, проїжджаючи по вул. Петраша в смт. Богородчани, водій скутера звернув на обочину, здійснив зупинку та швидко побіг в сторону одного із житлових будинків. Наздогнавши водія, при розмові з ним, вони почули запах алкоголю з ротовою порожнини. Встановивши особу та перевіривши документи на скутер, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився, після чого йому було запропоновано проїхати до Івано-Франківського ОНД для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Однак, в медичній установі в присутності лікаря правопорушник відмовився пройти огляд, про що в присутності двох свідків зроблено відповідну відмітку в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 та його пояснень у судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що він не погоджується із діями працівників поліції, оскільки він не порушував ПДР України, вважає протокол про адміністративне правопорушення, долучені пояснення свідків та долучені до нього відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції неналежними та недопустимими доказами.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 , незважаючи на неодноразові пропозиції працівника поліції, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не погодився.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 , стосовного того, що він не керував мопедом марки "Хонда Діо",а їхав на велосипеді і не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказані доводи спростовуються сукупністю доказів досліджених судом.

При вирішенні цього питання суд приймає до уваги, що вищевказані доводи вперше були наведені ОСОБА_1 тільки під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про непослідовність його позиції та викликає недовіру щодо їх правдивості.

Зокрема, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень на підставі ст.63 Конституції України.

Право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.

Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов`язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи»

Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»):

Апеляційний суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.

Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, в результаті перегляду вищевказаного відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом і неодноразово вибачався перед працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, оскільки визнавав, що має ознаки алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучено фотокопію протоколу про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 №219556 від 06.04.2019 року відповідно до якого на ОСОБА_1 накладено стягнення за керування скутером «Хонда Діо» без мотошолома, незареєстрованим в установленому законом порядку, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення також додатково підтверджує факт керування ОСОБА_1 мопедом (скутером) марки "Хонда Діо".

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом не може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_1 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону.

З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв