№2-а- 79/0514/2010                

                                                                  П О С Т А Н О В А  

                                                        І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 лютого  2010 року                                                     м.Добропілля.  

                   Добропільський міськрайонний суд  Донецької області в складі:

                          головуючого- судді                            Діденко С.О.

                            при секретарі                                              Сухіна О.Ю.

                            за участю:

                            представника відповідача                  ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду в місті Добропіллі  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в  місті Добропілля Донецької області про визнання  неправомірними дій відповідача   та  стягнення   доплати до пенсії,

                                                              В С Т А Н О В И В:

      20 січня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в місті Добропілля Донецької області (далі УПФУ в м. Добропілля) про визнання неправомірними  дій УПФУ у відмові з виплати їй соціальної допомоги по  підвищенню  пенсії   відповідно до  ст.6  Закону України  "Про соціальний захист  дітей війни"  за 2009 рік.

       В обґрунтування  заявлених вимог, позивачка ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що  за нею визнано статус "Дитини війни". Вона перебуває на обліку в УПФУ в м. Добропілля, і  згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, яка фактично їй не нараховувалась. Її звернення до УПФУ про перерахунок пенсії залишилось без задоволення. Просить  визнати дії УПФУ в м. Добропілля неправомірними, та  зобов’язати  нарахувати і виплатити  їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з»явилася. Про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином і в установленому законом порядку. Надала до суду письмову заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги, і просить суд справу розглянути за її відсутністю.

Суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача ОСОБА_2 по наявним у справі доказам, проти чого, представник відповідача у судовому засіданні – не заперечувала.

       Представник відповідача, діюча на підставі довіреності  ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішень щодо конституційності  зупинення норми закону та  зміни редакції,  Закону України №2195-1V питання  фінансування  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  в законодавчому  порядку не було врегульоване, тоді як фінансове забезпечення соціальних гарантій  здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було  визнано у подальшому неконституційним. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни № в редакції до 01.01.2008 року.

Відповідно до постанови  КМУ від  28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян"  п.8 дітям війни  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсії, проводиться виплата підвищення  у визначених  твердих розмірах.

        Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачена виплата підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        Крім того, представник УПФУ вважає, що позивачем порушені вимоги ст.99 КАС України щодо річного строку  зверненням з адміністративним позовом до суду, і просить суд, з цих підстав, в задоволенні позову -  відмовити.

        Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши викладені у позовній заяві  доводи позивача та  заперечення відповідача,  суд вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

        В судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України - є пенсіонеркою, і згідно пенсійного посвідчення № 129606 має статус " Дитина  війни» (а.с.4).

       У відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, в тому числі  отримання пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, та підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Відповідно  до статті 71 Закону України “Про Державний бюджет  України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно до розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Суд визначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат,  виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.

Заперечення представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючої законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частин 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним  обов’язком держави.

       Суд не може погодитись з запереченнями відповідача  щодо необґрунтованості  позовних вимог  з таких підстав.

          На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія   Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах, з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з І січня 2009 року цією постановою не   визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.

Тому, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»

      28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", де  пунктом 8 постанови визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з  1 жовтня  2008 року - 49,80 гривні довічно.

       Статтею 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”,  № 835-VI від 26 грудня 2008 року  прожитковий мінімум на одну особу  та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме – 498 грн.

        Також згідно до Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” “ 1646-VI  від 20 жовтня 2009 року, який набрав чинності 4 листопада 2009 року, згідно ст. 1 вказаного закону, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць  у розмірі з 1 листопада 2009 року – 573 грн.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення  Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     З урахуванням наведеного, позовні вимог ОСОБА_2 щодо  визнання  неправомірними дій відповідача  УПФУ в частині  відмови  виплатити  доплати до пенсії  є обґрунтованими.

           Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

           Позивачка звернулася   до суду з позовом до УПФУ в м.Добропілля 20 січня 2010 року (а.с.1).

        Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У позовній заяві ОСОБА_2  не навела переконливих  доказів поважності пропуску  нею строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, в межах  річного строку  звернення з адміністративним позовом до суду, позивачці слід нараховувати недоплачену соціальну допомогу починаючи з 20 січня 2009 р. по 31 грудня  2009 р.

        Встановивши, що  відповідач УПФУ м. Добропілля порушив  норми права, які регулюють правовідносини  у сфері соціального  захисту  відповідної категорії громадян, суд визнає такі дії  протиправними і відповідно до вимог ст. 162 КАС України  покладає на відповідача  обов'язок здійснити  нарахування  та виплату  на користь позивача, як  дитині війни,  доплату до пенсії.

         Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта   владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

        Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.

 Враховуючи викладене, суд вважає, що є  наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі З0 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  з врахуванням фактично здійснених виплат.

Керуючись  ст..ст.8, 10, 70, 71, 94, 99,100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",  Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

      Адміністративний позов  ОСОБА_2 до Управління  Пенсійного фонду України в  місті Добропілля Донецької області про визнання  неправомірними дій відповідача   та  стягнення   доплати до пенсії,  недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус “Дитина війни”, – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність  Управління Пенсійного Фонду України в місті Добропілля Донецької області по не нарахуванню належної ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Добропілля Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, як дитини війни, з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

В решті позовних вимог  - відмовити.

Копію постанови направити за місцем мешкання позивачки – ОСОБА_2, для відома.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя                                                                           С.О.Діденко