Постанова

Іменем України

13червня 2019 року

м. Київ

справа №212/1015/17-ц

провадження № 61-33970св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2017 року в складі судді Чорного І. Я. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Барильської А. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

Улютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Центральний ГЗК») про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю батька від професійного захворювання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що його батько - ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача підземним дробильником, слюсарем-ремонтником протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів, внаслідок чого отримав професійне захворювання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Довідкою МСЕК від 16 вересня 2016 року встановлений причинний зв`язок між смертю його батька та професійним захворюванням.

Внаслідок смерті батька йому завдано моральної шкоди, суттєвих незворотних негативних змін, які відбулися у його особистому житті.

Враховуючи наведене позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 640 000,00 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та обов`язкових платежів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Центральний ГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в зв`язку зі смертю батька від професійного захворювання в розмірі 75 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу у зв`язку із смертю його батька завдана моральна шкода, розмір якої суд визначив з урахуванням обсягу фізичних та моральних страждань позивача, істотності вимушених змін у його житті, виходячи із засад розумності та справедливості.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги щодо визначеного розміру моральної шкоди не спростували правильності рішення суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

Увересні 2017 рокуПрАТ «Центральний ГЗК»подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року, в якій проситьскасувати зазначенісудові рішення таухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзізаявник вказуєна те, що ухвалюючи оскаржувані рішення суди керувалися не доказами, а припущеннями, оскільки наявність моральних страждань позивача не підтверджено жодним документом, а отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2017 року, ухваленому в справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю чоловіка від професійного захворювання, встановлено, що винним в отриманих професійних захворюваннях, які стали причиною смерті ОСОБА_2 є керівництво шахти ім. «Орджонікідзе» ім. Леніна ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат», яке було реорганізовано в ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», перейменоване в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Тобто, відповідач в цьому випадку не є особою, яка має відшкодовувати завдану родичам померлого ОСОБА_2 моральну шкоду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

04 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскількиїх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їхухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 ..

ОСОБА_2 на підприємстві відповідача пропрацював у період часу з 01 січня 1999 року по 02 квітня 2012 року на посадах підземного дробильника шахти «ім. Орджонікідзе», слюсаря-ремонтника та звільнений у зв`язку з переведенням до ТОВ «Екоспецінвест», що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно з актом розслідування професійного захворювання (отруєння) від 10 березня 2004 року № 3 ОСОБА_2 внаслідок тривалої роботи в умовах впливу шкідливих факторів - пилу та шуму, отримав професійне захворювання з діагнозом: пиловий бронхіт першої ст. Емфізема легень першого-другого ст. ДН першого-другого ст. Нейросенсорна приглухуватість справа першого ст. (з легким зниженням слуху), зліва другого ст. (з помірним зниженням слуху.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 12 грудня 2006 року№ 13 ОСОБА_2 внаслідок тривалої роботи в умовах важкої фізичної праці отримав професійне захворювання з діагнозом: дв. плечолопатковий пері артроз ПФ другого ст., деф.артроз ліктьових колінних ПФ другого ст. суглобів, стійкий больовий синдром.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Розширеною медико-соціальною експертною комісією встановлено причинний зв`язок настання смерті ОСОБА_2 із встановленим йому за життя професійним захворюванням, висновок про що містить довідка МСЕК від 16 вересня 2016 року серії АА № 0000158.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина друга статті 153 КЗпП України).

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у: 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Частина друга статті 1168 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 57 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи в суді, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшли правильних висновків про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування, завданої позивачу моральної шкоди, з урахуванням глибини та тривалості його моральних страждань, яких він зазнав внаслідок смерті батька. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив із засад розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не підтвердив достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому моральних страждань та розмір завданої йому моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки смерть рідної людини є невідновлюваною втратою, що спричиняє страждання та хвилювання. При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім того, доводи касаційної скарги щодо відсутності належних доказів завдання моральної шкоди та її розміруфактично зводяться до переоцінки доказів,що згідно з положеннямистатті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скаргу про те, що заявник не є особою, яка має відшкодовувати завдану родичам померлого ОСОБА_2 моральну шкоду, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлена вина іншої особи у завданні такої шкоди, не заслуговує на увагу, оскільки ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 , суд встановив, що винними, які не виконали норми і правила охорони праці, гігієнічні регламенти і нормативи визнано керівництво шахти ім. «Орджонікідзе» ВАТ «Кривбасзалізрудком», шахти ім. «Орджонікідзе», дробильної фабрики, ЦТЕЗ ВАТ «Центральний ГЗК», яке в квітні 2001 року перейменоване в ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Суди забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення судів відповідають нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2017 року та ухвалуАпеляційного суду Дніпропетровськоїобластівід 12 вересня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький

І. М. Фаловська