Справа № 2-76 / 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             19 лютого 2010 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

                      головуючого судді Ковалюх В.М. з участю секретаря Либань О.Г.

    розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики-

В С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, вказуючи на те, що він передав у позику відповідачу 5000 доларів США, які останній зобов’язався повернути до 14 квітня 2007 року. Відповідач у визначений договором строк суму боргу не повернув. Просить стягнути з відповідача на його користь 39904,50 грн. боргу. В ході розгляду справи ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги і просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 5000 доларів США.

        ОСОБА_2 подав позов до ОСОБА_1, в якому зазначив, що ОСОБА_1 був майновим поручителем при укладенні ним кредитного договору з банком. Після укладення договорів з банком ОСОБА_1 запропонував йому укласти договір позики на суму 5000 американських доларів для того шоб захистити свої майнові інтереси у разі звернення стягнення на його заставлене майно. Він погодився на укладення договору позики, який 14.04.2006 року власноручно склав під диктовку ОСОБА_1 та віддав останньому. Вважає цей договір фіктивним і просить визнати його недійсним. Зазначає також, що у класифікаторі іноземних валют та банківських металів такої валюти як американський долар не існує.

        В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свій позов та не визнав позов ОСОБА_2 і пояснив, що гроші в сумі 5000 американських доларів він передав ОСОБА_2 в момент підписання договору позики купюрами по 100 доларів США.

        Представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 підтримав позов ОСОБА_2, а щодо позову ОСОБА_1 зазначив, що він не має повноважень на ведення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Пояснив також, що його довіритель не отримував грошей за договором позики, оскільки ОСОБА_1 не передавав їх. На запитання суду яку валюту мав на увазі ОСОБА_2 при складанні договору, пояснив, що договір написаний під диктовку ОСОБА_1, а тому його довіритель не знав, що він пише.

         Розглянувши матеріали справи та заслухавши сторони, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в позові ОСОБА_4 необхідно відмовити з таких підстав.

        Як встановлено в судовому засіданні, 14.04.2006 року сторони по справі в простій письмовій формі уклали договір позики, за яким ОСОБА_2 взяв у позику ОСОБА_1 5000 американських доларів терміном на один рік з 14.04.2006 року по 14.04.2007 року.

         Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

       Стаття 1047 ЦК України вказує, що договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

       За нормами ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

       Суд вважає, що по договору позики від 14.04.2006 року ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 5000 доларів США, оскільки його представник не зміг пояснити, яку іншу валюту, ніж долари США отримав його довіритель від ОСОБА_1 Не надав ОСОБА_2 та його представник і будь-яких доказів того, що він не одержав гроші від ОСОБА_1

       Відповідно до ст.1049 ЦК України п озичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором. Якщо договором  не  встановлений  строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена   позичальником   протягом   тридцяти  днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

       Оскільки ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 суму боргу, вказану в договорі позики від 14.04.2006 року, то ця сума підлягає стягненню з відповідача.

       Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» у  разі пред'явлення позову про стягнення  грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним  банком  України  на   день ухвалення рішення.

       За повідомленням, що розміщене на офіційному сайті Національного банку України в мережі Інтернет, курс долара США до гривні станом на 19.02.2010 року становить 799,97 грн. за 100 доларів США. Звідси еквівалент 5000 доларів США становить 39998,85 грн.

       З відповідача ОСОБА_2 необхідно також стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 грн. та судового збору в сумі 399 грн. 04 коп.

       Суд вважає, що позов ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики не може бути задоволений, оскільки не надано доказів того, що цей правочин вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

          Керуючись ст.ст. 10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.234, 1046, 1047, 1049, 1051 Цивільного Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

       Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39998 грн. 85 коп. за договором позики від 14.04.2006 року та 519 грн. 04 коп. судових витрат, а всього стягнути 40517 (сорок тисяч п’ятсот сімнадцять) гривень 54 копійки.

       В позові ОСОБА_2 відмовити.

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд.

        Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя