ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р.                                                                                              справа № 300/420/19

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

за участю секретаря судового засіданні Ткачука І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача -  Маліновської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2018 року та вимоги про сплату боргу від 15.05.2018 року, -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2018 року та вимоги про сплату боргу від 15.05.2018 року (а.с. 6).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 року дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний строк усунув недоліки, а тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року відкрито провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та виклику сторін (а.с. 1-2).

В подальшому, зважаючи на обставини, визначені в позовній заяві, відзиві на позовну заяву та відсутністю можливості повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання (а.с. 81-82).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення  №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 року та вимога про сплату борту № 14325-50 від 15.05.2018 року. Позивач вказав, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області всупереч пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.07.2017 року), такі податкові повідомлення-рішення не надсилались (не вручались). Окрім цього, зазначив, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, однак відповідачем не було надано жодних рішень сільських, селищних або міських рад про встановлення ставки податку. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.04.2019 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 43-44). Зазначив, що позивач є власником об`єктів нерухомого майна, що є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: нежитлове приміщення площею 1695,8 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19212436. ДПІ у м. Івано-Франківську був проведений розрахунок та визнане податкового зобов`язання в порядку ст. 266 ПК України по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, та сформовані податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 року №№ 773-55, 775-55, відповідно за 2015 та 2016 роки, які в подальшому були направлені позивачу рекомендованим повідомленням. Також зазначив, що рішеннями Болехівської міської ради від 29.01.2015 року №01-45/15 та від 29.01.2016 року №01-04/16 “Про встановлення місцевих податків та зборів та ставки акцизного податку на території міста Болехова” встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. А рішеннями Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 року №10-3 та від 20.01.2017 року №7-0 визначено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які взято контролюючим органом за основу при формування податкових повідомлень-рішень. Щодо тверджень позивача про не надіслання йому вищевказаних рішень рад, вказав, що такі рішення підлягають оприлюдненню в загальному порядку і є загальнодоступними та не надсилаються боржникам. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив (а.с. 92), а представник відповідача подав додаткові письмові пояснення (а.с. 96, 108).

В судовому засіданні позивач в своїх поясненнях підтримав позовні вимоги зазначені у позовній заяві у клопотанні про доповнення підстав позову та у відповіді на відзив. Вказав на протиправність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень та вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, також зазначила що податковий орган при прийнятті оскаржуваних рішень діяв у межах та у спосіб передбачений законом.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступне.

Так, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частина об`єкту нерухомого майна, а саме: 1/2 частини нежитлового приміщення площею 1695,8 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19212436 (зворотній бік а.с. 101).

Встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську був проведений розрахунок та визнанено суму податкового зобов`язання в порядку ст.266 ПК України по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по об`єкту нерухомості - нежитлове приміщення площею 1695,8 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2 . Болехові по вул. Данила Галицького АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19212436 (податкове повідомлення - рішення від 24.06.2016 року №234560-І7 на суму 20654,84 грн).

Однак, згідно проведеної звірки на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.01.2018 року № 112054557 встановлено, що нежитлове приміщення площею 1695,8 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19212436, знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 в частці 1/2. Також, дані обставини підтверджуються службовою запискою (а.с. 97).

Враховуючи встановлений факт та на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до вимог пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України, позивачу проведено перерахунок суми податку з урахуванням частки та сформовано інше податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 року №773-55 за 2015 рік на суму 10327,42 грн (а.с. 7).

Тому, відповідно до викладених обставин, відбулися коригування в інтегрованій картці платника податків по Долинському управлінню ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідно до яких і сформувалися податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 року №773-55 за 2015 рік на суму 10327,42 грн, та №775-55 за 2015 рік на суму 1168,41 грн (а.с. 7, 9).

Відповідач, як контролюючий орган, обчислив суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо зазначеного вище об`єкта нерухомості з урахуванням ставок податку, встановлених рішеннями Болехівської міської ради від 29.01.2015 року №01-45/15 та від 29.01.2016 року №01-04/16 “Про встановлення місцевих податків та зборів та ставки акцизного податку на території міста Болехова” (а.с. 53-55, 50-52).

Крім того, ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2018 року №774-55 за 2016 рік на суму 1095,51 грн (а.с. 8).

Дане податкове повідомлення-рішення, відповідно до наданих відповідачем додаткових пояснень стосується об`єкта оподаткування, що належить позивачу, а саме домоволодіння, загальною площею 279 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3 (а.с. 96). Площа даного домоволодіння визначена відповідно до реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельного (а.с. 109).

Обчислено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо зазначеного вище об`єкта нерухомості з урахуванням ставки податку, встановленого рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 року №10-3 “Про встановлення місцевих податків та зборів та ставки акцизного податку на території м. Івано-Франківська” (а.с. 60-79).

Судом досліджено, що позивач є власником домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_3 , однак площа домоволодіння складає не 279 кв.м., а 456,9 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 (а.с. 114). Крім того, згідно свідоцтва на право приватної власності від 25.09.1993 року ОСОБА_1 є співвласником квартири загальною площею 70,6 кв.м. в АДРЕСА_4 (а.с. 115).

Таким чином, судом встановлено розбіжності в площі домоволодіння, що впливає на обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо зазначеного вище об`єкта нерухомості. А також, податковим органом, при обчисленні даного податку за 2016 рік, не враховано те, що позивач є співвласником квартири.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачем на адресу позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового направлення (а.с. 47) та спростовує доводи позивача з цього приводу.

Щодо тверджень позивача про не надіслання йому вищевказаних рішень міських рад, суд зазначає, що дані рішення не надсилаються платникам податку, а після їх прийняття оприлюднюються в загальному порядку в офіційних джерелах та веб-сайтах відповідних рад, а тому є загальнодоступними.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 1 даного Закону передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення, якими визначено грошові зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у судовому порядку.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України), в тому числі викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України, а саме: введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості. Даний Закон набрав чинності 01.01.2015 року.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (п.п. “а” п.п. 266.1.2. п. 266.1 ст. 266 ПК України.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3. ст. 263 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст.266 ПК України).

Як передбачено п.п.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України базовий податковий період дорівнює календарному року.

Податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п.п.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України).

Відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 12.3.1. п.12.3 ст.12 ПК України)

Згідно з п.п.12.3.3. п.12.3 ст.12 ПК України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Відповідно до п.п.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В п.12.4 ст.12 ПК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (п.п.12.4.1 даної статті); визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу (п.п.12.4.2. даної статті); Згідно з до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду ( п.п.12.4.3 даної статті).

Відповідно до п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов`язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Таким чином, законодавець встановив чіткий строк, до якого органам місцевого самоврядування необхідно прийняти рішення про встановлення місцевих податків і зборів.

Як встановлено судом, контролюючим органом було обчислено суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 та 2016 роки, виходячи з частки площі об`єктів нежитлової нерухомості, що належать ОСОБА_1 (1/2 частини нежитлового приміщення площею 1695,8 кв. м. що знаходиться у АДРЕСА_2 . Болехові по вул АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 19212436), та з урахуванням ставок податку.

При цьому, суд констатує, що відповідачем в порушення вимог пп. 12.3.4 п.12.3, п.12.5 ст. 12 ПК України при обчисленні зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2018 року №773-55 за 2015 рік на суму 10327,42 грн, застосовано ставку податку визначену рішенням Болехівської міської ради №01-45/15 від 29.01.2015 року.

Крім того, відповідачем в порушення вимог пп. 12.3.4 п.12.3, п.12.5 ст. 12 ПК України при обчисленні зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2018 року №775-55 за 2016 рік на суму 1168,41 грн, застосовано ставку податку визначену рішенням Болехівської міської ради №01-04/16 від 29.01.2016 року.

Також, відповідачем протиправно, в порушення вимог пп. 12.3.4 п.12.3, п.12.5 ст. 12 ПК України при обчисленні зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2018 року №774-55 за 2016 рік на суму 1095,51 грн, застосовано ставку податку визначену рішенням Івано-Франківської міської ради №10-3 від 28.01.2016 року.

Факт застосування відповідних ставок податку визначених даними рішеннями органів місцевого самоврядування при обчисленні зобов`язань визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями підтверджено матеріалами справи та усними поясненнями представника відповідача.

Поряд з цим, в додаткових письмових поясненнях відповідача (а.с. 97, 108) наведені розрахунки визначених зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями- рішеннями саме на підставі вищенаведених рішень органів місцевого самоврядування.

Крім того, в п.п. 266.7.1. п. 266.7 ст.266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Слід зазначити, що відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Однак, контролюючим органом звірка з платником податку ОСОБА_1 щодо даних передбачених пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ не проводилась, та платник не звертався із усною чи письмовою заявою до контролюючого органу.

Тобто, контролюючим органом було порушено вимоги Податкового кодексу України при визначенні позивачу податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єкта та бази оподаткування, ставки податку та порядку обчислення податку.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо, позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату борту № 14325-50 від 15.05.2018 року на суму 11495,83 грн, судом встановлено наступне.

Так, дана вимога 23.06.2018 року направлена позивачу та не отримана ним з незалежних від податкового органу причин, що підтверджується довідкою підприємства поштового зв`язку (зворотній бік а.с. 48).

Сума зобов`язань згідно даної вимоги складається із сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №№ 773-55, 775-55 від 31.01.2018 року, що підтверджується даними обліково картки платника податку   ОСОБА_1 (а.с. 56).

Відповідно до пункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України визначив, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у випадку оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання, вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а тому, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3  статті 54  цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, процедура стягнення, яка передбачає надсилання на адресу платника податку податкової вимоги, розпочинається податковим органом у разі несплати визначеної в податковому повідомленні-рішенні узгодженої суми податкових зобов`язань.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №№ 773-55, 775-55 від 31.01.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню, то, як наслідок, неправомірною за змістом є і оскаржувана вимога.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведені обставини правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що визначення позивачу податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у податкових повідомленнях-рішеннях №№ 773-55, 774-55, 775-55 від 31.01.2018 року та вимозі про сплату борту № 14325-50 від 15.05.2018 року на суму 11495,83 грн, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №773-55 від 31.01.2018 року по податку на нерухоме майно за 2015 рік на суму 10327,42 грн, податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №774-55 від 31.01.2018 року по податку на нерухоме майно за 2016 рік на суму 1095,51 грн, податкове повідомлення -  рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №775-55 від 31.01.2018 року по податку на нерухоме  майно за 2016 рік на суму 1168,71 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області форми "Ф" № 14325-50 від 15.05.2018 року на суму 11495,83 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), АДРЕСА_5 Є. Коновальця, 330 А, м.Івано-Франківськ, 76018;

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463,  вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

        Суддя                                                       /підпис/                                                    Грицюк П.П.

        Рішення складене в повному обсязі 14 червня 2019 р.