ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/329/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.                  

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом   Фізичної особи-підприємця Паріка Максима Олексійовича,  м.Харків     

до  Фізичної особи-підприємця  Власенко Ольги Іллівни, м.Харків  за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство  "Завод "Електроважмаш", м.Харків   

про   стягнення 151 119,56грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Бородін Т.В., ордер Серія ПТ № 021533 від 25.02.2019

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Паріка Максим Олексійович (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Власенко Ольги Іллівни (надалі - відповідач) про стягнення збитків, пов`язаних з пошкодженням вантажу в розмірі 151119,56 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином були виконані зобов`язання за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №10/05/17-ВЛ від 10.05.2017 в частині надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, внаслідок чого вантаж було доставлено вантажоодержувачу в пошкодженому стані. У зв`язку з цим, позивач, як експедитор, поніс збитки у розмірі 151119,56грн., які були стягнуті з нього за рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2018 у справі №922/2590/18 на користь вантажовідправника - Державного підприємства "Завод "Електроважмаш".

Ухвалою від 11.02.2019 (суддя Аюпова Р.М.) відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.03.2019. Також даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (надалі - третя особа).

26 лютого 2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому наведено заперечення проти позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає, що вантаж, який перевозився згідно умов договору №10/05/17-ВЛ від 10.05.2017 та заявки №10/05-1 від 10.05.2018 був без будь-яких претензій та застережень переданий вантажоодержувачу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №048355 від 11.05.2017. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що додана до позову копія CMR №048355 від 11.05.2017 містить відмітки про дефекти вантажу, які відсутні у примірнику цієї ж міжнародної товарно-транспортної накладної, що була видана перевізнику. Інших доказів, які б підтверджували те, що вантаж було пошкоджено саме при перевезенні, позивачем не надано. Щодо посилань позивача на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2018 у справі №922/2590/18 відповідач вказує, що відповідно до приписів статей 51, 75 ГПК України, дане рішення не може братися судом до уваги при вирішенні даного спору, оскільки відповідача не було залучено до участі у справі №922/2590/18. Таким чином, позивачем не доведено вини відповідача та розміру понесених збитків. Крім того, відповідач заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача, оскільки відповідно до частини 1 статті 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік.

Протокольною ухвалою від 04.03.2019 підготовче засідання відкладено на 25.03.2019.

У підготовчому засіданні 25.03.2019 протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, оскільки витребуваний позивачем у відповідача доказ (CMR) був наданий представником останнього суду для огляду. Також, у даному підготовчому засіданні судом долучено до справи надані позивачем докази, що були додані до його заяви від 25.03.2019 (вх.7245).

Протокольною ухвалою від 25.03.2019 підготовче засідання відкладено на 02.04.2019.

Ухвалою від 02.04.2019 (суддя Аюпова Р.М.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

У судовому засіданні 09.04.2019 судом відкрито судове засідання та розпочато розгляд справи по суті, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 17.04.2019.

У судовому засіданні 17.04.2019 оголошено перерву до 06.05.2019.

Ухвалою від 17.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи - Державного підприємства "Електроважмаш", про поновлення процесуального строку (вх. № 9235 від 15.04.2019); пояснення третьої особи - Державного підприємства "Електроважмаш" (вх. № 9233 від 15.04.2019) - залишено без розгляду.

18 квітня 2019 року від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Аюпової Р.М.

Ухвалою від 19.04.2019 (суддя Аюпова Р.М.) визнано необґрунтованою заяву відповідача про відвід судді та дану заяву передано на розгляд іншому судді.

Ухвалою від 23.04.2019 (суддя Рильова В.В.) в задоволенні заяви про відвід судді Аюпової Р.М. відмовлено.

Ухвалою від 02.05.2019 (суддя Аюпова Р.М.) заявлено самовідвід у даній справі.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату господарського суду Харківської області від 02.05.2019 №322/2019 у зв`язку із самовідводом судді Аюпової Р.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/329/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2019 справа №922/329/19 передана судді Калантай М.В.

Ухвалою від 02.05.2019 справа №922/329/19 прийнята до розгляду суддею Калантай М.В. в порядку загального позовного провадження, повторно розпочато розгляд справи по суті. Судове засідання призначено на 28.05.2019.

06 травня 2019 року представником позивача подано заяву про залишення позову без розгляду на підставі частини 5 статті 226 ГПК України.

28 травня 2019 року від представника відповідача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності у зв`язку із зайнятістю у іншій справі, а також просив задовольнити заяву про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 28.05.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову в задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду, оскільки вона не відповідає пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

При цьому суд виходив з того, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України позов може бути залишений без розгляду у тому випадку, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог частини 3 статті 201 ГПК України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.

У дані справі розгляд справи по суті було розпочато у судовому засіданні 09.04.2019 (суддею Аюповою Р.М.), що підтверджується протоколом судового засідання.

В подальшому склад суду змінено у зв`язку із задоволенням самовідводу судді Аюпової Р.М.

Частиною 14 статті 32 ГПК України встановлено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Оскільки в ухвалі від 02.05.2019 (суддя Калантай М.В.) рішення про повторне проведення підготовчого провадження ухвалено не було, у справі №922/329/19 було повторно розпочато розгляд справи по суті.

За таких обставин, заява від 06.05.2019 про залишення позову без розгляду є такою, що подана вже після початку розгляду справи по суті, що унеможливлює застосування судом положень пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

У судовому засіданні 28.05.2019 судом оголошено перерву до 03.06.2019.

Позивач свого представника в судове засідання 03.06.2019 не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 28.05.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.06.2019 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, посилаючись на їх необґрунтованість. Крім того, вказав, що позивачем було пропущено пропуск позовної давності.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 03.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

10 травня 2017 року між ДП "Завод "Електроважмаш", як клієнтом, та позивачем, як експедитором, було укладено договір №128/31-Б про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажу в міжнародному автомобільному сполученні, за умовами якого позивач зобов`язався організувати перевезення вантажу (двигунів АД-917УХЛ1) за маршрутом м.Харків (Україна) - м.Воронеж (Росія) - м.Брянськ (Росія), вантажовідправник - ДП "Завод "Електроважмаш", вантажоодержувач - Брянський машинобудівний завод.

Пунктом 3.1 цього договору, встановлено, що термін надання послуг - 5 календарних днів з дня отримання заявки-договору експедитором про надання транспортно-експедиційних послуг та завантаження транспортного засобу.

З метою виконання своїх зобов`язань за вищевказаним договором позивач (як експедитор) 10.05.2017 уклав з відповідачем (як перевізником) договір №10/05/17-ВЛ на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.05.2017 (надалі - Договір №10/05/17-ВЛ), предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при організації, плануванні та наданні послуг у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

У своїх відносинах сторони керуються положеннями цього договору, Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, чинним законодавством України, а також законодавством тих країн, територією яких здійснюється перевезення (пункт 2.1 Договору №10/05/17-ВЛ).

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Договору №10/05/17-ВЛ конкретні умови перевезень обумовлюються в разових заявках, які є невід`ємною частиною цього договору, додатково перед кожним перевезенням. Заявка оформлюється експедитором і узгоджується з перевізником факсом (ел.поштою). Договір і заявка, які передані за допомогою факсимільного зв`язку (ел.поштою), є дійсними і можуть бути підставою для розгляду в суді до моменту отримання сторонами оригіналів договору та заявки.

Пунктом 3.2.8 Договору №10/05/17-ВЛ встановлено обов`язок перевізника доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення в обумовлені в заявці строки і видати вантаж уповноваженому представнику вантажоодержувача; відмітити в ТТН/CMR одержання вантажу вантажоодержувачем.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Договору №10/05/17-ВЛ вартість послуг за даним договором є договірною і обумовлюється в заявці. Оплата наданих послуг здійснюється експедитором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом 10 банківських днів (якщо інше не обумовлено в Заявці) після отримання оригіналів документів, оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Податковим Кодексом України: рахунка, акта наданих послуг, договору, заявки, CMR/ТТН з відміткою вантажоодержувача, а також копій документів, зазначених в п.2.3 Договору.

Зокрема, згідно заявки 10/05-1 від 10.05.2017 на перевезення вантажів автомобільним транспортом до Договору №10/05/17-ВЛ, відповідач взяв на себе обов`язок організувати перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_1 п.пр. АХ8987XT, водій - ОСОБА_1 , за маршрутом м.Харків - м.Воронеж - м.Брянськ. Дата завантаження - 11.05.2017. Сума фрахту - 25000,00грн.

Звертаючись з даним позовом позивач вказував, що вантаж був доставлений відповідачем у пошкодженому стані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 18.05.2017.

На підтвердження даного факту позивачем надано суду довідки про дорожньо-транспортну пригоду 36СС№012863 та 36СС№012942 від 18.05.2017, відповідно до яких встановлено відсутність порушень правил дорожнього руху з боку водія автомобіля МАЗ (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та напівпричепа (державний номерний знак НОМЕР_2 ) Радченка О.М.

Суд зауважує, що в описі пошкоджень, які отримав автомобіль МАЗ та напівпричеп, відсутні відомості про наявність будь-яких пошкоджень, спричинених внаслідок ДТП саме вантажу.

Відповідно до гр.24 наданої позивачем міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А№048355 вантаж за вищевказаною заявкою 10/05-1 від 10.05.2017 був доставлений відповідачем вантажоодержувачу 22.05.2017 о 8-30. При цьому, в даній CMR зроблено відмітку про те, що вантаж (електродвигуни АД917УХЛ1 №№427, 431, 433, 444, 453, 459) мав дефекти.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачем до відзиву надано інший примірник товарно-транспортної накладної CMR А№048355, в якій відмітка про отримання вантажу вантажоодержувачем з дефектами відсутня.

Як зазначає позивач у позові, 24.05.2017, від АО "УК БМЗ" на адресу ДП "Завод "Електроважмаш" надійшов лист №925-39-1/2 від 23.05.2017 із зазначенням інформації, що автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , який здійснив перевезення тягових електродвигунів, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, у зв`язку з чим, тягові електродвигуни АД917УХЛ1 №431, 459, 453, 427 в кількості 4шт. були доставлені з недоліками, які виявив AO "УК БМЗ". Після проведеного комісійного огляду на території AO "УК БМЗ" з 14.06.2017 по 16.06.2017 представниками ОГОтв AO УК БМЗ та ДП Завод Електроважмаш виявлено ряд пошкоджень, які зазначені в акті огляду від 16.06.2017, у зв`язку з чим, комісією зроблений висновок, що тягові електродвигуни АД-917УХЛ1 №453, 459, 431, 427 до експлуатації не придатні та підлягають відновленню тільки на території ДП Завод Електроважмаш, в термін до 01.07.2017. На виконання рекламаційного акту №5/г від 26.06.2017 позивач здійснив за свій рахунок доставку вантажу на територію ДП Завод Електроважмаш для виконання ремонтних робіт після дорожньо-транспортної пригоди. ДП "Завод "Електроважмаш" зазнало витрат на ремонт вказаних електродвигунів у розмірі 73540,16грн. При вивезенні та ввезенні електродвигунів АД-917УХЛ1 №453, 459, 431, 427 в кількості 4шт. через митний контроль були понесені додаткові витрати на декларування та знезараження тари в розмірі 43629,56грн.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано жодного доказу на підтвердження вищевказаних обставин, у тому числі листа №925-39-1/2 від 23.05.2017, акту огляду від 16.06.2017, рекламаційного акту №5/г від 26.06.2017, документів щодо фактичного понесення ДП "Завод "Електроважмаш" вказаних вище витрат тощо. Клопотання про витребування цих доказів від інших осіб позивачем у встановленому порядку також не заявлялося.

Докази які подавалися третьою особою разом із поясненнями від 08.04.2019 судом до уваги не приймаються, оскільки ухвалою від 17.04.2019 було відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи про поновлення процесуального строку та пояснення з доданими доказами залишені без розгляду.

Натомість, позивачем надано рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2018 у справі №922/2590/18, яким було задоволено позов ДП "Завод "Електроважмаш" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 151119,72 грн., з яких додаткові витрати при перевезенні на суму 33950,00грн., витрати на ремонт електродвигунів у розмірі 73540,00грн., витрати на декларування та знезараження тари у розмірі 43629,56 грн.

Зокрема, у даному рішенні господарський суд на підставі наданих учасниками справи доказів дійшов до висновку про те, що відповідачем не дотримано умови договору №128/31-Б та порушено взяті на себе зобов`язання за цим договором, що призвело до понесених позивачем матеріальних збитків у розмірі 151119,72грн.

При цьому, ФОП Паріка М.О. позовні вимоги ДП "Завод "Електромаш" визнав та погодився з тим, що пошкодження вантажу сталося саме внаслідок ДТП.

Разом із тим, ФОП Власенко О.І. до участі у розгляді справи №922/2590/18 не залучалася, відповідно, не мала можливості висловити свою позицію з даного спору та надати докази на її підтвердження.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2018 у справі №922/2590/18 позивачем на користь ДП "Завод "Електроважмаш" було сплачено суму у розмірі 151119,56грн., що підтверджується доданим до позову платіжним дорученням №80 від 05.12.2018.

26 грудня 2018 року позивач направив відповідачу претензію вих.25/12/18П від 25.12.2018, в якій просив останнього перерахувати збитки в розмірі 151119,56грн. протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії.

Відповідач залишив дану претензію без реагування, вищезазначену суму збитків позивачу не сплатив.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 151119,56грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 2 статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за їхньою домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 4 статті 306 ГК України визначено, що транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Згідно частини 1 статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 1 статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено, що вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Згідно статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду, позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів тягар доказу того,  що втрата вантажу,  його ушкодження чи затримка  доставки  викликані обставинами,  зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

У зв`язку з наведеним суд зазначає, що перевізник має нести відповідальність за ушкодження прийнятого ним до перевезення вантажу за одночасної наявності двох умов, а саме: встановлення факту пошкодження вантажу та ненадання доказів відсутності його вини у такому пошкодженні.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підтвердження факту пошкодження вантажу позивачем надано суду копію товарно-транспортної накладної CMR А№048355, в графі 24 якої міститься відмітка про наявність дефектів.

У зв`язку з цим суд зазначає, що частиною 2 статті 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до частини 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передасться відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Частиною 1 статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів зазначено, що після прибуття вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку. Якщо встановлена втрата вантажу чи якщо вантаж не прибув після закінчення терміну, передбаченого в статті 19, одержувач може від свого імені пред`явити перевізнику вимоги, основані на праві, що витікає з договору перевезення.

Як зазначає відповідач у відзиві, на виконання приписів частини 1 статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів один примірник вантажної накладної, яка суроводжувала вантаж було передано отримувачу вантажу разом з вантажем, а в примірнику вантажної накладної, яка залишилась у перевізника було зроблено відповідний запис про отримання вантажу, поставлено штамп, печатку та підпис отримувача вантажу без всіляких застережень про начебто виявлені дефекти, недоліки та пошкодження вантажу.

На підтвердження цих обставин відповідачем надано примірник товарно-транспортної накладної CMR А№048355, в графі 24 якої відмітка про наявність дефектів вантажу відсутня.

За таких обставин, суд не може прийняти наданий позивачем примірник товарно-транспортної накладної CMR А№048355 як належний та беззаперечний доказ того, що вантаж був доставлений пошкодженим.

Крім CMR позивач надав суду довідки про дорожньо-транспортну пригоду 36СС№012863 та 36СС№012942 від 18.05.2017, в яку потрапив автомобіль МАЗ та напівпричеп, в яких перевозився вантаж.

Суд зазначає, що у даних довідках відсутні відомості про наявність будь-яких пошкоджень, спричинених внаслідок ДТП саме вантажу.

Отже, вказані довідки про дорожньо-транспортну пригоду також не можуть бути визнані належним доказом пошкодження вантажу, за яке має нести відповідальність перевізник.

Також, позивач на підтвердження обставин неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань посилається на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2018 у справі №922/2590/18, яким з нього на користь ДП "Завод "Електроважмаш" було стягнуто 151119,72грн.

Статтею 51 ГПК України встановлено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

ФОП ОСОБА_3 . до участі у розгляді справи №922/2590/18 як третя особа не залучалася, а тому обставини справи, встановлені судовим рішенням у справі №922/2590/18, не можуть мати юридичних наслідків при розгляді позову у даній справі №922/329/19.

При цьому, позивачем при розгляді даної справи №922/329/19 не було надано суду доказів, що були предметом дослідження у справі №922/2590/18, зокрема, листування вантажовідправника та вантажоодержувача, акту огляду двигунів від 16.06.2017, рекламаційного акту №5/г від 26.06.2017, документів щодо фактичного понесення ДП "Завод "Електроважмаш" витрат тощо.

У зв`язку з цим, суд при розгляді даної справи №922/329/19 позбавлений можливості оцінити ці докази з урахуванням заперечень відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо перевезення вантажу, внаслідок чого він був пошкоджений.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, що найпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній.

У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.

Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.

Перевізник та одержувач надають один одному всі належні умови для здійснення необхідних обстежень та перевірок.

Однак у справі відсутні докази складення та направлення вантажоодержувачем будь-яких письмових заяв як перевізнику, так і експедитору у вищевказані строки.

Фактично, наведені в позовній заяві обставини свідчать, що з`ясування обставин щодо наявності дефектів у двигунах відбувалося виключно між вантажовідправником та вантажоодержувачем, що також ставить під сумнів твердження позивача про те, що вказані дефекти виникли саме внаслідок перевезення та не могли бути викликані іншими обставинами.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, оскільки судом не встановлено факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд відмовляє у задоволенні позову у даній справі саме через недоведеність позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд   

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Паріка Максима Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_4 ) до Фізичної особи-підприємця Власенко Ольги Іллівни ( АДРЕСА_2 , 2233617201), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м.Харків, пр.Московський, буд.299, код 00213121), про стягнення збитків, пов`язаних з пошкодженням вантажу в розмірі 151 119,56грн. – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "13" червня 2019 р.   

Суддя М.В. Калантай