З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/471/19

04 червня 2019 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про визначення місця проживання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначив, що перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який було укладено 17.10.2013 року. У шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час вони з відповідачкою припинили спільне проживання, однак не можуть дійти згоди щодо місця проживання сина. Малолітній син проживає з ним, але в добровільному порядку відповідачка не бажає зареєструвати зміну місця його проживання. Оскільки син проживає разом з ним, він повністю забезпечує його догляд та утримання, то вважає, що є підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з викладених підстав. Позивач додатково пояснив, що відповідачка не піклується про їх неповнолітнього сина, не спілкується з дитиною. В даний час син ОСОБА_3 виявив бажання проживати з ним і він має можливість піклуватися про нього і забезпечити всім необхідним, забезпечений житлом, тому просив позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав складений органом опіки та піклування висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 .

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку. В зв`язку з цим ухвалено проводити розгляд справи в порядку заочного провадження.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 17.10.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богородчанського районного управління юстиції, актовий запис №79, між сторонами зареєстровано шлюб (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ластівці Богородчанського району Івано-Франківської області народився ОСОБА_3 . Згідно з даними свідоцтва про народження (а.с.8) його батьками вказано позивача ОСОБА_1 та відповідачку ОСОБА_2 (а.с.4).

В даний час позивачка та відповідач припинили спільне проживання, малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком та перебуває на його утриманні, що підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями позивача, свідків, а також: актом обстеження матеріально-побутових умов (а.с.12), відповідно до якого він проживає з батьком в квартирі АДРЕСА_1 , хоч і не зареєстрований; довідкою Богородчанського дошкільного навчального закладу (а.с.11), якою підтверджується, що вихованям дитини займається батько.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 вказав, що проживає по сусідству з позивачем і вже більше року ОСОБА_2 він не бачив, їх син проживає з батьком.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_7 , який підтвердив, що відповідачка вже більше року не проживає з позивачем, а їх син проживає разом з батьком.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що відповідачка є її рідною сестрою, однак більше року за місцем реєстрації в с. Старуня не проживає, з дитиною не спілкується. Неповнолітній ОСОБА_3 проживає з батьком в селищі Богородчани, який його утримує і піклується про нього.

Відповідно до висновку від 03.06.2019 року № 230/01-46/142 Богородчанська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 . Цим же висновком констатовано, що під час спілкування з неповнолітнім ОСОБА_3 , останній виявив бажання проживати з батьком.

Відповідно до ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Частиною 1 статті 141 цього Кодексу визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Положеннями статті 8 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991 року, зазначено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки. За вимогами статті 9 вказаної Конвенції держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно зі ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

На підставі викладеного, ст.ст.150, 157, 161 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 768,40 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко