НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15  лютого   2010 року               справа № 1-62/10                м. Нововолинськ                                     Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого                                                       Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря                     Шевчук О.М.,

прокурора                                                     Романовського В.О.,

захисника                                                                 ОСОБА_1,

законного представника                                           ОСОБА_2,

представника кримінальної міліції

у справах дітей                                                           ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей                     ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, учениці ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимої, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,          

 встановив:

08 жовтня 2009 року біля 15 години неповнолітня ОСОБА_6, таємно викрала жіночу кофту вартістю  160 гривень в магазині «Модна точка», який розташований по вул. Гагаріна, 7 в м. Нововолинську,  чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищезазначену суму, проте злочинні дії до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, так як на виході була затримана працівником магазину.

Своїми умисними діями, які виразились у замаху на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_5, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

    В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину визнала повністю та показала, що 08 жовтня 2009 року після закінчення уроків біля 14 години вона разом  зі своєю подругою ОСОБА_8 вирішили піти по магазинах для придбання одягу. Зайшовши в магазин «Мальви»,  ОСОБА_8 вирішила приміряти кофту, яку їй дала продавець, крім цього вона взяла з собою в примірочну ще одну кофту. Вийшовши з примірочної ОСОБА_8 тримала в руках лише одну кофту, яку повісила назад, інша знаходилась на ній під її одягом. ОСОБА_8 запропонувала ОСОБА_5 зайти в під’їзд, щоб вона скинула з себе вкрадену кофту, на що ОСОБА_5 погодилась. Підсудна вирішила вчинити так само, і тому вони зайшли в магазин «Модна точка», де ОСОБА_5 вибрала кофту сірого кольору, яку вирішила приміряти. В примірочній ОСОБА_5 зняла свої речі та одягнула зазначену кофту, а поверх неї одягнула свої речі. Коли дівчата виходили з магазину, продавець помітила в руках у ОСОБА_8 спідницю, вона їх зупинила. Після чого продавець виявила на ОСОБА_5 викрадену кофту. Про викрадену спідницю ОСОБА_8 не було нічого відомо.

    Винність ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки підтверджується іншими дослідженими доказами по справі.

Як вбачається з розписки потерпілої ОСОБА_7 (а.с. 8) викрадені речі їй повернуті.

    Винність ОСОБА_5 підтверджується оголошеним в судовому засіданні  протоколом допиту свідка ОСОБА_9 (а.с.16), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 (а.с.36), та  протоколом виїмки (а.с.38), протоколом огляду предметів з фототаблицями (а.с.39-41).

    Дії ОСОБА_5  кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

    В судовому засіданні захисник підсудної ОСОБА_1 звернулась з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від покарання на підставі ст.105 КК України з застосуванням примусових заходів виховного характеру – передати під нагляд опікуна ОСОБА_2.

    Прокурор не заперечив, підсудна ОСОБА_5, її  законний представник ОСОБА_2, підтримали клопотання захисника.

    Строк нагляду, передбаченого п.3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього на строк не менше одного року, але не довший, ніж до досягнення особою повноліття.

    Приймаючи до уваги, що підсудною вчинено злочин середньої тяжкості, раніше ОСОБА_5 не притягувалася до кримінальної відповідальності, злочин вчинено вперше, її позитивну характеристику, що навчається, є неповнолітньою, щиро розкаюється у вчиненому, збитки потерпілій відшкодовані, тому суд вважає що є всі законні підстави для звільнення підсудного від покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру – передача під нагляд батькам до досягнення особою повноліття.

    Керуючись ст.ст. 282, 447, 448 КПК України, на підставі  п.3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд,-

                            постановив:

    Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, по обвинуваченню її у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

    Звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, застосувавши щодо неї примусові заходи виховного характеру у виді  передачі неповнолітньої під нагляд опікуна ОСОБА_2 тривалістю  1 (один) рік.

    На постанову може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15-ти діб з моменту її проголошення.    

Головуючий     підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                         О.Р. Ференс-Піжук