Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #79660016


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/486/19 Справа № 702/182/19 Категорія: ч.3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Діденко Т. І. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.






УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 червня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Ятченка М. О., Биби Ю. В. Семчук А. В.

з участю прокурораЛенкової Н.Д.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Нікітюка П.М., який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року, яким 


                                                                          ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Барабой Овідіопольського району Одеської області, громадянки України, освіта повна загальна середня,  зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживає по  АДРЕСА_2 , раніше не судимої,



визнано винною та засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Керуючись ст.75, 76 КК України, засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить  нового злочину  і виконає покладені на неї наступні  обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4)  виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

       

         Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_1    на користь держави судові витрати за проведення експертизи №10-000106 від 04.02.2018 в сумі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 00 грн.

 

         Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст.100 КПК України,


в с т а н о в и л а :


Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що вона 14 грудня 2018 року близько 10 години 00 хвилин, з корисливою метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, шляхом відкриття вхідних дверей за допомогою ключа, проникла до будинку, що розташований по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 , звідки таємно вчинила крадіжку грошових коштів в сумі 40 000 гривень, золотих виробів 583 проби загальною вагою 16,77 грама, а саме: 3 золоті обручки, 1 золотий перстень та 2 золотих ланцюжки, ринкова вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи Черкаського НДЕКЦ МВС України № 10/106 від 04.02.2019 станом на 14.12.2018 могла становити 10 683 (десять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 83 копійки та золотих виробів 585 проби загальною вагою 5,57 грама, а саме: 2 золоті перстні, 1 золотий ланцюжок, ринкова вартість яких, згідно вказаного висновку судової товарознавчої експертизи, станом на 14.12.2018 могла становити 3 560 (три тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 73 копійки, після чого з місця вчинення злочину зникла, в результаті чого заподіяла потерпілому ОСОБА_3 , який проживає в даному будинку, матеріальні збитки на загальну суму 54244 (п`ятдесят чотири тисячі двісті сорок чотири) гривні 56 копійок.


         В апеляційній скарзі захисник Нікітюк П.М. в інтересах ОСОБА_1   порушує питання про зміну вироку районного суду, просить зменшити обвинуваченій Бузилі термін іспитового строку з 3 років на 1 рік. При цьому зазначає, що його підзахисна за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаялась у скоєному, добровільно відшкодувала завдані збитки, має на утриманні трьох дітей: двох неповнолітніх дітей та дитину-інваліда другої групи, тому вважає, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про звільнення обвинуваченої Бузили від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю аж 3 роки.

        

         В судове засідання обвинувачена ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 не з`явились. До суду обвинувачена, її захисник та потерпілий подали заяви про розгляд апеляційної скарги  захисника Нікітюка П.М. у їх відсутність. Водночас обвинувачена ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу свого захисника та просила її задовольнити.


          Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом виконані.

          Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені в порядку ч.3 ст.349 КК України і не оспорюються учасниками кримінального провадження.

         Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України вірно і також ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.


          Доводи апеляційної скарги захисника Нікітюка П.М. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1   щодо неналежного врахування судом першої інстанції обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, що призвело до хибного висновку про звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, є безпідставними, які  не заслуговують на увагу у зв`язку із наступним.


Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до змісту ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

          Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.


Судом першої інстанції при призначенні покарання вказані вимоги закону та Пленуму ВСУ дотримані в повному обсязі.

         Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_1 на підставі ст.66,67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, вчинила один епізод злочинної діяльності, обставини, що пом`якшують її відповідальність – щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, наявність на утриманні у обвинуваченої трьох дітей, двох неповнолітніх дітей та дитини інваліда другої групи, обставини, що обтяжують обвинуваченій покарання не встановлені, врахувавши досудову доповідь Монастирищенського районного сектору з питань пробації, прийшов до обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ст.75, 76  КК України, звільнивши Бузилу від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки з покладенням на неї відповідних обов`язків, яке в даному випадку є справедливим і таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання та за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчиненню нею нових злочинів.

Таким чином, колегія суддів, врахувавши обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та відсутністю обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , не знаходить підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції іспитового строку.                                                                             

          Крім того, колегія суддів враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права — є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України”.


          Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним в межах апеляційної скарги.

         

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги захисника Нікітюка П.М. в інтересах обвинуваченої Бузили щодо зменшення іспитового строку з 3 (трьох) до 1 (одного) року, в зв`язку з чим рішення суду слід залишити без змін.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -


у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу захисника Нікітюка Павла Михайловича в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року стосовно ОСОБА_1   -  залишити без змін.

  Ухвала  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  учасниками кримінального провадження на протязі 3 місяців з дня її проголошення.




Головуючий :


Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація