Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/471/17

Провадження № 2/126/11/2019

"10" червня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 В ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом в якому просить, поновити його на посаді інженера-теплотехніка 1 категорії Бершадського місця провадження діяльності Державного підтриємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" з 20 січня 2017 року; стягнути з Державного підтриємства спиртової та лікеро -горілчаної промисловості "Укрспирт" на його користь зарплату за час вимушеного прогулу за період з 20 січня 2017 року по день ухвалення рішення суду.

    Обгрунтовуючи  позовні вимоги  позивач вказав, що з 21 лютого 2013 року працював у відповідача Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт» (ДП«Укрспирт») Бершадське місце провадження діяльності (далі- Бершадське МПД) на посаді інженера - теплотехніка І категорії за наказом №6/34 від 20.02.2013р.

    Наказом т.в.о. директора - заступника директора ДП «Укрспирт»  ОСОБА_4  № 1/34-к від 17 січня 2017 року його звільнено із займаної посади 19 січня 2017 року в зв`язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України). Копію наказу про звільнення з роботи та трудову книжку отримав 19 січня 2017 року.

  Вважає своє звільнення з роботи необгрунтованим та незаконним, окільки в порушення ст. 43 КЗпП України його було звільнено із займаної посади без попередньої згоди профспілкового комітету Бершадського МПД ДП «Укрспирт», та не було завчасно попереджено профспілкову організацію про заплановані вивільнення працівників.

На підставі наказу № 3/34 від 07 вересня 2016 року «Про внесення змін до штатного розпису Бершадського МПД ДП «Укрспирт», 07.09.2016 року було внесено зміни до штатного розпису Бершадського МПД ДП «Укрспирт», (які ніким не підписані перед затвердженням), та була скорочена лише одна посада інженера-теплотехніка 1 категорії, яку обіймав саме він.

Вважає, що цей факт ставить під великий сумнів приведення структурних підрозділів та посад у відповідність до потреб виробництва та уникнення дублюючих функцій між структурними підрозділами та працівниками Бершадського МПД, як зазначено у його персональному попередженні.

Крім того, стверджує, що його звільнення було проведено з порушенням ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки лише 20.09.2016 року було засідання адміністрації та профспілкового комітету (тобто через 13 днів, вже після скорочення посади інженера - теплотехніка І категорії).

Про існування протоколу засідання профспілкового комітету Бершадського МПД ДП «Укрспирт» № 42 від 20.09.2016 року йому стало відомо лише 19 січня 2017 року з копії наказу про звільнення, який йому надали для ознайомлення після того як отримав трудову книжку.

Зміст протоколу засідання профспілкового комітету Бершадського МПД ДП «Укрспирт» № 42 від 20.09.2016 року, йому не був відомий, оскільки з протоколом його не знайомили, а надати копію протоколу який зазначений в наказі № 1/34-к від 17 січня 2017 року - відмовились.

Також відповідачем не враховано переважне право на залишення на роботі, не було запропоновано іншу роботу на Бершадському МПД, що є порушенням ст. 49-2 КЗпП України.

Вважає, що його було звільнено з роботи, як неугодного працівника, оскільки його вже звільняли з роботи у грудні 2014 року. Проте суд визнав звільнення незаконним та поновив на роботі у червні 2016 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та доповнив, що згідно наказу ДП "Укрспирт" від 29.07.2016 року №360 "Про затвердження штатних розписів місць провадження діяльності ДП "Укрспирт" було затверджено з 01.08.2016 року штатні розписи місць провадження діяльності ДП "Укрспирт", як складову частину зведеного штатного розпису Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт". Однак вже 09.08.2016 керівником Бершадського МПД ОСОБА_5 було подано на ім`я т.в.о. директора -заступника директора ДП "Укрспирт" ОСОБА_4 службову записку в якій просив, у зв`язку з нестабільною роботою Бершадського МПД ДП "Укрспирт" та з метою економії грошових коштів, розглянути питання про скорочення посади інженера -теплотехніка 1 категорії. Наказом ДП "Укрспирт" Бершадське місце провадження діяльності від 07.09.2016 № 3/34 " Про внесення змін до штатного розпису Бершадського МПД ДП "Укрспирт" було виведено з штатного розпису Бершадського МПД ДП "Укрспирт" посаду інженера-теплотехніка 1 категорії. Але лише через два місяця з дня виведення зі штату посади інженера -теплотехніка 1 категорії його було повідомлено про скорочення штату та попереджено про наступне звільнення. Персональне попередження було підписане не повноважною особою- керівником Бершадського МПД Сташенко ОСОБА_6 .. Разом з тим йому було надано перелік вакантних посад на які його може бути переведено, однак даний перелік жодним чином не був затверджений чи підписаний. Наказом т.в.о. директора - заступника директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 № 1/34-к від 17 січня 2017 року його звільнено із займаної посади 19 січня 2017 року в зв`язку зі скороченням штату працівників ( п.1 ст. 40 КЗпП України). В порушення ст. 43 КЗпП України його звільнення було здійснено без згоди профспілкового комітету Бершадського МПД ДП "Укрспирт". Разом з тим, однією з підстав звільнення вказано протокол спеціального засідання адміністрації та профспілкового комітету Бершадського МПД ДП "Укрспирт" № 42 від 20.09.2016 року, на якому було вирішено припинити його членство в профспілці. Однак вказане рішення профспілкового комітету Бершадського МПД ДП "Укрспирт" від 20.09.2016 року скасовано рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20.11.2017 року та залишене без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 26.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 04.03.2019 року. Крім того, стверджує, що його звільнення було проведено, не тільки в порушення КЗпП України, а й колективного договору, який укладений між роботодавцем і первинною профспілковою організацією державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", згідно п.3.2.4 якого в разі необхідності звільнення працівників за ініціативою роботодавця у зв`язку із скороченням чисельності або штату за наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання підприємства, зміни в організації виробництва та праці): не пізніше як за три місяці до звільнення, подавати профспілковому органу інформацію про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких це стосується, строки проведення звільнення; проводити консультації з профспілковою стороною та визначати заходи щодо запобігання звільненню, обмеження його до мінімуму або пом`якшення його соціальних наслідків; не допускати звільнення працівників з своєї ініціативи без погодження з профспілковою стороною у встановленому чинним законодавством порядку; надавати на вимогу профспілкової сторони інформацію про наявність вільних робочих місць.

Вважає, що його було звільнено з роботи, як неугодного працівника, з грубим порушенням норм законодавства, а тому просить поновити його на посаді інженера-теплотехніка 1 категорії Бершадського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" з 19 січня 2017 року та стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро- горілчаної промисловості "Укрспирт" на його користь зарплату за час вимушеного прогулу за період з 19 січня 2017 року по день ухвалення рішення суду в сумі 140324,62 грн.

Представник позивача Очеретяний В.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав , посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зауважив, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, оскільки відбулося без попередньої згоди профспілкової організації, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові ВС/КЦС від 25.01.2018 року у справі № 569/18201/14-ц. Підставою наказу від 17 січня 2017 року № 1/34-к про звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП був зокрема протокол № 42 від 20 вересня 2016 року спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Бершадського МПД ДП «Укрспирт». Проте зазначений протокол рішеннями судів трьох інстанцій був визнаний незаконним і скасований.

Позивача було звільнено з 19 січня 2017 року і до цього часу згоди профспілкового органу на його звільнення немає, хоча суд зупиняв провадження по даній справі і запитував профспілковий орган відповідача на його звільнення. Зважаючи на викладене просив позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явилася, надала до суду заперечення на позовну заяву, в яких заперечує проти доводів позовної заяви, вважає їх безпідставними в повному обсязі, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади без попередньої згоди профспілкової організації тому, що він не є членом профспілкової організації, що діє на підприємстві, оскільки відповідно до п.2.12 Статуту Професійної спілки працівників АПК України від 23.03.2016 року, членство ОСОБА_1 у первинній профспілковій організації припинено, що зафіксовано протоколом №42 від 20.09.2016 року.

Листом керівника Бершадського МПД ДП «Укрспирт» від 07.10.2016 року, № 298 було повідомлено первинну профспілкову організацію, що згідно Наказу №3/34 від 07.09.2016 року посада інженера теплотехніка 1 категорії була виведена із штатного розпису ( за три місяці до звільнення ОСОБА_1 ). Також, 07.11.2016 позивачу був наданий перелік вакантних посад на ДП «Укрспирт» станом на 07.11.2016 року. В присутності комісії ОСОБА_7 відмовився підписати, що ознайомлений з списком вакантних посад, та переводитись на іншу роботу. Через що було складено акт відмови працівника від переведення на іншу роботу. Але при ознайомленні з персональним попередженням позивач вказав, що перелік вакантних посад ДП «Укрспирт» станом на 07.11.2016 року не підписаний керівником та не завірений, чим довів що Бершадське МПД ДП «Укрспирт» діяло відповідно до Закону та перелік вакантних посад було надано.

Вдруге список вакантних посад було надано ОСОБА_1 28.12.2016 року, на якому позивач засвідчив, що ознайомився з ним. Після ознайомлення позивача зі списком вакантних посад, йому було запропоновано висловити свою позицію шляхом написання заяви про переведення на одну із запропонованих посад або заяву про відмову від запропонованих посад, але ОСОБА_1 відмовився, про що комісія склала акт від 28.12.2016 року.

Отже, з вище викладеного випливає, що стало неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу. Просили в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що відповідно до Наказу № 6/34-к від 20.02.2013 року позивач був прийнятий на посаду інженера -теплотехніка 1 категорії у ДП "Укрспирт".

30.12.2014 року на підставі Наказу № 532-к від 30.12.2014 року ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України.

Наказом № 288 від 23.06.2016 року позивача поновлено на попередній посаді.

Наказом ДП "Укрспирт" від 29.07.2016 року № 360 затверджено з 01.08.2016 штатні розписи місць провадження діяльності ДП "Укрспирт", як складову частину зведеного штатного розпису Державного підприємства спиртової та лікеро -горілчаної промисловості "Укрспирт": Бершадського МПД ДП "Укрспирт" згідно з додатком 2. (т.1 а.с.37-38).

Відповідно до вказаного додатку в штатному розписі Бершадського МПД ДП "Укрспирт" наявна посада "Інженера - теплотехніка 1 категорії". (т.1 а.с.39-41).

09.08.2016 року керівник Бершадського МПД Сташенко С. ОСОБА_8 звернувся до т.в.о. директора-заступника директора ОСОБА_4 з службовою запискою про скорочення посади інженера - теплотехніка 1 категорії, у зв"язку із нестабільною роботою Бешадського МПД ДП "Укрспирт" та з метою економії грошових коштів. (т.1 а.с. 42).

Наказом ДП "Укрспирт" від 07.09.2016 року № 3/34 затверджено зміни до штатного розпису Бершадського МПД , як складової частини зведеного штатного розпису Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та виведено зі штатного розпису Бершадського МПД ДП "Укрспирт" посаду інженера- теплотехніка 1 категорії. Вказані зміни вводяться в дію з 07.09.2016 року. (т.1 а.с. 35,36).

Оскільки звільнення позивача відбулося за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, тобто за ініціативою роботодавця, відповідач повинен був дотримуватися усіх вимог, які передбачені трудовим законодавством у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, за кожним громадянином закріплено гарантоване право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Відповідно до вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, посада якого скорочується, наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Верховним Судом України сформульовано правову позицію у справі №6-1723цс17 від 18.10.2017 року і у справі № 757/60544/16-ц від 29.08.2018 року: «Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення».

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої ст. 40 та частин 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне звільнення.

Судом встановлено, що 07.11.2016 року позивача ОСОБА_1 було ознайомлено зі змінами до штатного розпису Бершадського МПД ДП "Укрспирт" від 07.09.2016 та вручено персональне попередження . Зі змісту вказаного попередження вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення займаної ним посади відповідно до Наказу ДП "Укрспирт" від 07.09.2016 № 3/34 "Про внесення змін до штатного розпису" та попереджено, що після закінчення двомісячного терміну з моменту одержання вказаного попередження він підлягатиме звільненню з роботи на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Водночас позивачу було запропоновану іншу роботу на ДП "Укрспирт" , згідно переліку вакансій. (т.1 а.с.19).

07.11.2016 року комісією в складі: заступника керівника з технічних питань Бершадського МПД Попсуєнка О.В., заступника керівника з питань безпеки Бершадського МПД Заворотного М.В. , провідного юрисконсульта Бершадського МПД Лаппи Е.Р. та секретаря Бершадського МПД Розворук Н.П. було складено акт відмови працівника від переведення на іншу роботу у зв"язку із скороченням займаної посади. Зі змісту вказаного акту встановлено, що 07.11.2016 року ОСОБА_1  було запропоновано перелік вакантних посад ДП «Укрспирт» станом на 07.11.2016 року, але в присутності комісії  ОСОБА_1  відмовився підписати, що ознайомлений зі списком вакантних посад, та в усній формі повідомив, що відмовляється від переведення на іншу роботу. Після чого йому було запропоновано написати заяву про відмову від переведення на іншу роботу, але позивач відмовився. (т.1 а.с.18).

28.12.2016 позивачу ОСОБА_1 повторно, під розпис, було запропоновано перелік вакантних посад станом на 28.12.2016 року, на які його може бути переведено. (т.1 а.с.14). Після чого йому було запропоновано висловити свою позицію щодо запропонованих вакантних посад та підтвердити шляхом написання заяви про відмову від запропонованих посад або заяву про переведення на одну із запропонованих посад, але ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано актом від 28.12.2016 (т. а.с. 17).

Таким чином, суд вважає, що відповідач належно виконав вимоги ч.2 ст. 40 та ч. 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, оскільки запропонував йому вакантні посаду на підприємстві, однак позивач відмовився від переведення на одну із запропонованих посад, про що було складено відповідні акти.

Твердження позивача, що його персональне попередження підписано не повноважною особою -керівником Бершадського МПД Сташенка ОСОБА_9 , а перелік вакантних посад не затверджений та не засвідчений суд оцінює критично, оскільки відповідно до п. 2.2.23 Типової посадової інструкції керівника місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" керівник МПД ДП "Укрспирт" зобов"язаний в разі проведення організаційно-штатних змін на МПД ДП "Укрспирт", підписувати персональні попередження про скорочення працівників МПД ДП "Укрспирт" (т.1 а.с.176), а затвердження списку вакантних посад на підприємстві чинним законодавством не передбачено.

Наказом т.в.о. директора - заступника директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_4 № 1/34-к від 17 січня 2017 року звільнено ОСОБА_1 , інженера - теплотехніка Бершадського МПД ДП "Укрспирт" , 19 січня 2017 року у зв`язку зі скороченням штату працівників ( п.1 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Суд встановив, що роботодавець не надавав за три місяці до намічуваних звільнень первинній профспілковій організації інформацію, що планує звільнення працівників з причин структурного характеру та не надавав обгрунтування причин наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, не проводив консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Отже відповідач не дотримався вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Наданні в запереченнях на позовну заяву твердження представника відповідача, що листом керівника Бершадського МПД ДП "Укрспирт" від 07.10.2016 року № 298 первинну профспілкову організацію було повідомлено про виведення зі штату посади інженера -теплотехніка 1 категорії , згідно Наказу № 3/34 від 07.09.2016 року суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що позивач був членом профспілкового комітету Бершадського МПД ДП "Укрспирт", однак відповідач звільнив його без отримання згоди профспілкового комітету первинної профспілкової організації Бершадського МПД ДП "Укрспирт", та без попередньої згоди вищого виборного органу цієї профспілки, що є грубим порушенням трудового законодавства.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, викладені в запереченні на позовну заяву, що відповідно до п.2.12 Статуту Професійної спілки працівників АПК України від 23.03.2016 року, членство ОСОБА_1 у первинній профспілковій організації припинено, що зафіксовано протоколом № 42 від 20.09.2016 року, оскільки рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20.11.2017 року визнано незаконним та скасовано рішення № 42 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Бершадського МПД ДП "Украспирт" від 20.09.2016 про припинення членства ОСОБА_1 в первинній профспілковій організації . Дане рішення залишено без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 26.03.2018 року та постановою Верховного Суду від 04.03.2019 року.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Оскільки позивача ОСОБА_1 було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, суд, відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України ухвалою від 20.09.2018 року зупинив провадження по справі і направив запит до первинної профспілкової організації Бершадського МПД ДП "Укрспирт" про надання згоди або відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади інженера - теплотехніка Бершадського МПД ДП "Укрспирт" на підства п. 1 ст.40КЗпП України.

На ухвалу суду від 20.09.2018 року первинною профспілковою організацією не було надано згоди або відмови у надані згоди на звільнення ОСОБА_1 , що суд розцінює як відсутність такої згоди.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Крім того, згідно із роз`ясненнями, наданими у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, у тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад, неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст. 43-1 КЗпП України допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за положеннями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

Позивача ОСОБА_1 звільнено усупереч вимогам статті 252 КЗпП України, оскільки роботодавець не звертався попередньо перед звільненням члена профкому ОСОБА_1 до первинної профспілкової організації Бершадського МПД з поданням про надання згоди на звільнення позивача.

Оскільки позивача - члена первинної профспілкової організації Бершадського МПД ДП "Укрспирт" звільнено усупереч вимогам статті 252 КЗпП України без попередньої згоди профспілкової організації, суд вважає звільнення незаконним.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями ст. 43 Конституції України дає підстави для висновку про те, що за змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Тому, позивач підлягає поновленню на посаді інженера - теплотехніка 1 категорії Бершадського МПД ДП "Укрспирт".

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на те, що заява про поновлення на роботі у конкретному випадку розглядається більше одного року не з вини працівника, виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу повинна здійснюватися за весь час вимушеного прогулу.

При цьому судом звернуто увагу на те, що вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Отже, у випадку спірних правовідносин, період вимушеного прогулу завершується у день ухвалення судового рішення про поновлення позивача на посаді інженера - теплотехніка Бершадського МПД ДП "Украспирт".

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою.

При цьому судом прийнято до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц, що до розрахунку середньої заробітної плати включаються усі виплати в тому розмірі, у якому їх нараховано, без виключення сум відрахування на податки та стягнення аліментів.

Судом, виходячи із довідки № 121 від 31.03.2017, виданої Бершадським МПД ДП "Укрспирт" (т.1 а.с.53) встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить:

3736,68 гривень + 4220,87 гривень =7957,55 гривень : 44 дні = 180,85 гривень.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у тому числі оплата вимушеного прогулу), провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які повинні оплачуватися за середньою заробітною платою.

Отже, 180,85 гривень х 595 днів = 107605,75 гривень.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 19.01.2017 по день ухвалення даного судового рішення по 10.06.2019 включно, становить 107605,75 гривень.

При обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд не застосовує коефіцієнт підвищення заробітної плати , як про це зазначав позивач, оскільки відповідно до довідки № 121 від 31.03.2017 року заробітна плата ОСОБА_1 в 2016 році перевищувала розмір мінімальної заробітної плати встановлений Законами України " Про державний бюджет України" на відповідні роки. Крім того, відомості про підвищення посадових окладів на Бершадське МПД ДП "Укрспирт" суду не надано.

При цьому суд звертає увагу учасників справи на те, що сума, яку суд визначив до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахована без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів. Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

На що також звернув увагу Верховний Суд 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивачки на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору,з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за ставкою судового збору передбаченої Законом України «Про судовий збір» станом на час звернення до суду з даним позовом.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 40, ст. 49-2, ч. 3 ст. 184, ч. 1, ч. 2 і ч. 7 ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 258, 259, 263-266, 273, 279, 354, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-теплотехніка 1 категорії Бершадського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з 19 січня 2017 року.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2017 року по 10.06.2019 року в розмірі 107605,75 грн. (сто сім тисяч шістсот п`ять грн. 75 коп.)

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення суду про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3978,70 грн. допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення. 

Суддя В. І. Губко