Справа № 2-77/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Ковальської І.А.,

при секретарі Мантак О.Л.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

представника третьої особи Вінницької міської ради – Журавського О.В.,

представника третьої особи ОСОБА_5 – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_8, Вінницької міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, –

ВСТАНОВИВ:

В січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_8, Вінницької міської ради, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги мотивувала тим, що являється співвласником будинковолодіння по АДРЕСА_1. За будинковолодінням була зареєстрована земельна ділянка. Співвласником суміжного будинковолодіння являється відповідачка, яка без належних правових підстав користується частиною земельної ділянки будинковолодіння, співвласником якого являється позивачка, створює їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що зумовило подання позову до суду.

Просила суд зобов’язати відповідачку повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 485 кв.м, зобов’язати відповідачку прибрати загорожу з боку домоволодіння по АДРЕСА_1, відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення. Зобов'язати відповідачку не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Під час розгляду справи в суді позивачкою неодноразово подавались заяви про зміну (збільшення) розміру позовних вимог в останній з яких позивачка просить зобов’язати ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку зареєстровану за будинковолодінням АДРЕСА_1 площею 471кв.м, визначеною у висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз” за №813 як таку, що займає її без належних на те підстав. Зобов’язати ОСОБА_7 відновити становище яке існувало до порушення шляхом приведення земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодінням АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, включаючи знесення паркану та тимчасових споруд та двох металевих гаражів, зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз” за №813. Зобов’язати ОСОБА_7 відновити становище, яке існувало до порушення шляхом приведення земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодінням АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, включаючи знесення металевого гаражу під літерою „Г” за умови сплати ОСОБА_1 суми компенсації, визначеної у висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз” за №813.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнав, надавши до суду письмові заперечення.

Представник Вінницької міської ради Журавський О.В позов в частині звільнення земельної ділянки підтримав, щодо приведення земельної ділянки в придатний для використання стан покладається на думку суду.

Представник третьої особи ОСОБА_5 – ОСОБА_6 щодо задоволення позову заперечила погодившись з доводами представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, тому суд розглянув справу у її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустими доказами по справі, а тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється співвласником частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.06.1992р.

Іншим співвласником будинковолодіння АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 02.10.1992р. та реєстраційним посвідченням від 06.08.2007р., виданим на підставі рішення третейського суду від 17.07.2007р.

Власниками суміжного будинковолодіння по АДРЕСА_2 являється ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 31.03.2004р. та ОСОБА_7 на підставі договору про забудову від 09.08.1954р., мирової угоди, затвердженої Замостянським районним судом від 09.02.1987р.

Згідно рішення виконкому Вінницької обласної ради від 18.07.1952р. №1383 було зобов’язано виконкоми провести реєстрацію документів на право користування земельними ділянками відповідно до матеріалів обміру будівельних кварталів. На виконання відповідного рішення виконавчим комітетом Вінницької міської ради було прийняте рішення від 15.12.1952р. №42/1487, згідно якого бюро технічної інвентаризації було доручено провести інвентаризацію. Вирішено реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою виконувати після затвердження результатів обміру будівельного кварталу.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.1955р. №1/42 було затверджено матеріали обміру будівельного кварталу №341 зареєстровано за землекористувачами будинковолодіння по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 1891кв.м лишки площею 752 кв.м належало вилучити з зарахуванням у міськземфонд. Графічне розташування зареєстрованої земельної ділянки та лишків, її межі та площа визначені в матеріалах обміру будівельного кварталу №341 та викопіювані із схеми будівельного кварталу виконаної бюро технічної інвентаризації 26.12.1954р.

Зміну нумерації будинковолодінь підтверджує довідка видана КП „Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» від 14.01.2008р. №32 та оглянуті в судовому засіданні інвентарні справи на будинковолодіння.

Також згідно зазначеного рішення було зареєстровано за землекористувачами будинковолодінням співвласником якого являється відповідач по АДРЕСА_2, земельну ділянку, площею 600кв.м. лишки площею 21 кв.м. залишено в тимчасовому користуванні. Відповідно до зазначеного рішення за будинковолодінням відповідачки ОСОБА_7 було зареєстровано земельну ділянку площею 600 кв.м, що підтверджується заключенням про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2. Графічне розташування земельної ділянки її межі та площа визначені в матеріалах обміру будівельного кварталу №341.

Згодом рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.04.1956р. було вилучено частину земельної ділянки для будівництва школи (№5) з будинковолодіння АДРЕСА_1 площею 507 кв.м, з будинковолодіння відповідачки площею 112кв.м.

Чинний ЗК України (в ред. 2001р.) не регулює правовідносини, пов’язані з постійним користуванням землею громадян, тому у відповідності до п.п. 2, 3 Прикінцевих положень до ЗК України застосуванню підлягають земельні кодекси прийняті на час переходу права власності на будинковолодіння.

Відповідно до ст. 30 ЗК УРСР (в редакції 1990р.), який був чинним при переході права власності на частину будинковолодіння до позивача та співвласника будинковолодіння ОСОБА_5 було врегульовано, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження. Отже до позивача та іншого співвласника будинковолодіння перейшло право на земельну ділянку, зареєстровану за будинковолодінням, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.1955р. №1/42 з врахуванням рішень від 12.04.1956р. ради від 10.02.1961р. №9/185 про вилучення частини земельної ділянки для будівництва школи (№5).

Позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою співвласник будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 не підтримує та заявляти не бажає, однак рішення по справі може вплинути на його права, оскільки він також має право на частину земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодінням позивача, яка б відповідала його частці у власності, тому він наділений правами третьої особи без самостійних вимог.

Так само як і співвласника будинковолодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_8, оскільки як встановлено судом між нею та відповідачем ОСОБА_7 07.05.2004р. було укладено договір про встановлення порядку володіння та користування земельною ділянкою, згідно якого ОСОБА_8 користується частиною земельної ділянки, яка не відноситься до будинковолодіння позивачки.

Одночасно, відповідно до вимог п. 21 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” суд не визнає угоду від 07.05.2004р. про порядок користування земельною ділянкою, оскільки дійшов висновку, що угодою встановлено порядок користування частиною земельної ділянки суміжного будинковолодіння позивача, однак оскільки право на земельну ділянку згідно вимог ст. 116 ЗК України набувається виключно на підставі рішень органу місцевого самоврядування, сторони зазначеної угоди не набули право на земельну ділянку позивача, крім того вимоги щодо визнання відповідної угоди недійсною не заявлено і тому у суду, згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України відсутні правові підстави для визнання її недійсною.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення. Відповідно до вимог ст. 202 ЗК України з урахуванням положень ч. 7 ст. 8 ЦПК України, ст.ст. 4,8 ЦК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки. Так на частині земельної ділянки зареєстрованої за будинковолодіннями АДРЕСА_1, право на яку до позивачки перейшло відповідно до вимог ст. 30 ЗК України (в редакції 1990р.) відповідачкою побудовано паркан, встановлено три металеві споруди.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №813, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз”, площа земельної ділянки, що закріплена за будинковолодінням АДРЕСА_1, якою фактично користується власник будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7, становить 471кв.м, довжина паркану, яка підлягає знесенню складає 37м 86 см. На земельній ділянці, що використовується відповідачкою без належних правових підстав, розташовані два самовільно встановлені мателеві гаражі та один встановлений без дозвільних документів гараж під літерою „Г” , однак враховуючи те, що згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Замостянського районного суду від 09.02.1987р. за ОСОБА_11 на земельній ділянці, яку вона займала без належних правових підстав, в порушеня вимог ст. 105 ЦК УРСР було визнано на нього право власності і відповідні документи стали підставою для реєстрації в бюро технічної інвентаризації, суд відповідно до вимог п. 19 постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004р. N 7 має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію, яка згідно висновку експерта складає 11472 грн.

Стаття 11 ЦПК України регламентує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено порушення діючого на той час законодавства при визнанні права власності на встановлений без дозвільних документів гараж під літерою „Г”, однак суд не має права вийти за межі позовних вимог, та звертає увагу сторін, що згідно ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Заперечення представника відповідача та третьої особи про те, що фактичний порядок користування склався задовго до подання відповідного позову приймаються судом, та підтверджуються матеріалами справи, однак не позбавляють право позивача звернутись до суду з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, оскільки відповідач у встановленому законом порядку протягом тривалого терміну не набув право на земельну ділянку і використовує її без належних правових підстав.

Заперечення представника відповідачки щодо значно меншого розміру земельної ділянки позивачки з врахуванням рішень про вилучення земельної ділянки для будівництва школи спростовуються висновком судової будівельно-технічної експертизи №813, складеним 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз”, згідно якого встановлено вилучення лишків площею 752кв.м та 342 кв.м із земель постійного користування будинковолодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 8,50 грн. та вират на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 7,50 грн.

На підставі викладеного ст.ст. 30, 105 ЗК України (в редакції 1990р.), ст. 105 ЦК УРСР, ст. 116, ст. 152, 202 п.п. 2, 3 Прикінцевих положень п. 12 Перехідних положень до ЗК України, ст.ст. 4, 8, 15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку зареєстровану за будинковолодінням АДРЕСА_1 площею 471кв.м. визначеною у висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз” за №813 як таку, що займає її без належних на те підстав.

Зобов’язати ОСОБА_7 відновити становище, яке існувало до порушення шляхом приведення земельної ділянки, зареєстрованої за будинковолодінням АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, включаючи знесення паркану довжиною 37,86см. та тимчасових споруд (двох металевих гаражів), зазначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 07.12.2009р. „Подільським центром судових експертиз” за №813.

Зобов’язати ОСОБА_7 відновити становище, яке існувало до порушення шляхом приведення земельної ділянки, зареєстрованої за будинковолодінням АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, включаючи знесення металевого гаражу під літерою „Г” за умови сплати ОСОБА_1 суми компенсації у розмірі 11472 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 16 (шістадцять) гривень.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: