РІШЕННЯ

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 грудня 2009 року                                                                                            справа №2-8307/09  

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбановського Ю.І.

при секретарі          Ландяка А.О.

    розглянувши у відкритому попередньому  судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Альпо» про стягнення боргу за договором позики ,-

     ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Альпо» про стягнення боргу за договором позики посилаючись на те, що 01 грудня 2008 року між ним та ТзОВ «Альпо» було укладено договір позики, на виконання якого позивач передав відповідачу у тимчасове користування (позику) 1739100 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №521 від 01.12.08, №535 від 05.12.08, №13 від 16.01.09, №31 від 30.01.09, №36 від 02.02.09, №50 від 10.02.09, №169 від 24.04.09, №177 від 28.04.09, №275 від 20.07.09, №294 від 03.08.09, №295 від 04.08.09, №299 від 05.08.09, №303 від 06.08.09, №308 від 07.08.09, №336 від 03.09.09, №350 від 11.09.09, ; №355 від 16.09.09, №364 від 23.09.09, №372 від 30.09.09, №387 від 14.10.09 та №388 від 15.10.09, проте відповідач позичені кошти не повернув, посилаючись на важке фінансове становище.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача в попереднє судове засідання не з”явився, проте подав письмову заяву про визнання позову.

Суд приймає заяву про визнання позову, оскільки подана згідно норм законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст.130 ЦПК України суд приймає рішення у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.

01 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Альпо»  укладено договір позики, на виконання якого позивач передав відповідачу у тимчасове користування (позику) 1739100 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №521 від 01.12.08, №535 від 05.12.08, №13 від 16.01.09, №31 від 30.01.09, №36 від 02.02.09, №50 від 10.02.09, №169 від 24.04.09, №177 від 28.04.09, №275 від 20.07.09, №294 від 03.08.09, №295 від 04.08.09, №299 від 05.08.09, №303 від 06.08.09, №308 від 07.08.09, №336 від 03.09.09, №350 від 11.09.09, №355 від 16.09.09, №364 від 23.09.09, №372 від 30.09.09, №387 від 14.10.09 та №388 від 15.10.09.

Згідно з п. 3.2 договору відповідач зобов'язався повернути позивачу одержані у позику кошти негайно на першу вимогу позивача.

02     листопада 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 1739100 гривень, одержаних відповідачем у позику коштів. Однак, відповідач позичені кошти не повернув, посилаючись на важке фінансове становище.

Відповідно до вимог ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позичкодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов”язується повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано доказів повернення коштів.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмову від виконання зобов’язання не допускається. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення із відповідача заборгованості по договору позики в сумі 1739100 гривень  як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та визнанні відповідачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 130, 169, 174, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 224-226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо» ( вул. Текстильна,18, м. Тернопіль) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) борг в сумі 1739100 гривень , сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. та судового збору в сумі 1700 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Головуючий                                                                             Дзюбановський Ю.І.

          Копія вірна

          Суддя                                                                                         Дзюбановський Ю.І.