Справа №464/2776/19

пр №  2/464/1185/19

У Х В А Л А

21 травня 2019 року м. Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Рудаков І.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості відчуженої частки у спільному майні,

в с т а н о в и в :

позивачка ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідача ОСОБА_2 у якому просить стягнути з останнього 155675,00 грн компенсації в рахунок Ѕ частини у праві спільної сумісної власності на автомобіль; вирішити питання судових витрат.

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем разом із матеріалами позовної заяви подано до суду клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення суду у цій справі, у зв`язку із складним матеріальним становищем, оскільки її дохід є основним джерелом для сім`ї та сплата судового збору негативно вплине на сімейним бюджет її сім`ї та малолітньої дитини. Попри те, відповідач сплачує аліменти з лютого 2019 року у розмірі лише 1600,00 грн без погашення заборгованості за попередній період. Окрім цього, позивачем сплачувався судовий збір за подання касаційної скарги та подальшого розгляду справи про поділ майна подружжя у суді касаційної інстанції, а розподіл судових витрат на даний час не вирішено. Вважає, що всі ці обставини є підставою для відстрочки сплати судового збору.

Відповідно до ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналізуючи зазначені норми права, суддя зауважує, що підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору позивачу є його матеріальний стан . При цьому, Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору з урахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали з цього питання вищевказані нормативно-правові акти, які регулюють зазначене питання, не передбачають.

Відтак, одними із умов для відстрочки сплати судового збору є - якщо розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розмірі річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів .

Відповідно до довідки про доходи від 15.04.2019 № 26 загальна сума доходу позивача за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 становить 40085,13 грн.

Із матеріалів справи убачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення грошової компенсації. Ціна позову 155675,00 грн.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позивачем фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача до суду з даним позовом складає 768,40 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача до суду з даним позовом складає 9605,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання позову до суду становить 1 відсоток від ціни позову 1556,75 грн, що на думку суду не перевищує 5 відсотків від розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, виходячи із загальної суми доходу позивача за останніх три місяці 2018 року.

Посилання позивача як на підставу для відстрочки сплати судового збору - сплату аліментів відповідачем на утримання дитини лише у розмірі 1600,00 грн при наявності заборгованості за попередній період, суд оцінює критично, адже жодних доказів ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів суду не подано.

Наявність будь-якої іншої умови, які передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та стосувались позивача, суддя не встановив.

Таким чином, з урахуванням наведене вище суддя не встановив підстав для відстрочки від сплати судового збору за подання позову до суду позивачем, а відтак клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Таким чином, суддя приходить переконання, що позивачем необхідно здійснити оплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1556,75 грн, за наступними реквізитами: стягувач: Державна судова адміністрація України, одержувач коштів: УК у Сихівському районі м.Львова/Сихівський/22030101, код ЄДРПОУ: 38007636, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, розрахунковий рахунок отримувача: 31211206013008, код класифікації доходів бюджету: 22030101. Позивач повинен надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

               За таких обставин, вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 136, 175-177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

у клопотанні ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору – відмовити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості відчуженої частки у спільному майні - залишити без руху.

       Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 21 травня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков