Справа № 2-а-308/10

  ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:              Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:  Чубк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО №029569 від 19.10.2009р. в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, надалі відповідач, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №029569 від 19.10.2009р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення працівником ДАІ вимог чинного законодавства при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не складено протокол про адміністративне правопорушення, без якого не можливо довести факт вчинення нею адмінправопорушення, а також не встановлено особу порушника та не взяті його пояснення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, стверджує, що працівником ДАІ було встановлено порушення позивачем Правил дорожнього рух, в результаті чого його притягнено до адміністративної відповідальності.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача встановив наступне.

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №029569, 19.10.2009 року о 16 год. 58 хв. в смт. Козова, по вул. Дружби, Тернопільської області, водій ОСОБА_1, здійснив зупинку транспортного засобу марки ВАЗ 2108, держаний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», тривалістю понад 10 хв., чим порушив дод. 1  п. 3.34, 7.2.3. Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн., яку і просить скасувати в судовому порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Так, пунктом 3 Правил дорожнього руху України встановлені „Заборонені знаки”, згідно 3.34 якого „Зупинку заборонено” – забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно додатку 1 Правил дорожнього руху України дорожній знак 7.2.3. встановлює „ Кінець зони дії знаків ”.  

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стаття 245 Кодексу встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою і у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положенням ст. 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема у випадку, на який і посилається відповідач, виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, при розгляді справи про адмінправопорушення та винесення оскаржуваної постанови працівником ДАІ всупереч ст. 280 КУпАП не було з’ясовано всіх істотних обставин справи, а саме не встановлено чи винна особа у його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, а також, в згідно вимог ст. 251 КУпАП не підтверджено належним доказами – не складання та відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

Крім цього, постанова серії ВО №029569 від 19.10.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення прийнята працівником ДАІ з порушенням ст. 283 КУпАП, а саме постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу. Однак, як вбачається із тексту оскаржуваної постанови особою, яка розглядала справу вимоги Кодексу не дотримані, що підтверджує відсутність підпису посадовою особи.

Також, зроблені фотознімки працівником ДАІ, які на його думку нібито підтверджують факт вчинення ОСОБА_1І . адміністративного правопорушення не є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які б могли використовуватися у справі про адміністративне правопорушення, оскільки із даних фотознімків не вбачається, що транспортний засіб знаходиться в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», на одному із фотознімків зафіксовано номерний знак транспортного засобу позивача, без прив’язки до місцевості, а також представником відповідача не підтверджено використання приладу, яким було здійснено фотознімки при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху в порядку ст. 251 КУпАП.

Крім цього, як стверджує представник відповідача ним було зафіксовано адміністративне правопорушення і розгляд справи з винесенням постанови про притягнення особи до адмінвідповідальності здійснювався без його участі, тому, враховуючи приписи ст. 258 КУпАП постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна б була направлена особі протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, оскаржувану постанову він отримав лише 29.10.2009р, у зв’язку з чим пропустив 10 денний термін оскарження постанови.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 289 КУпАП задовольняє клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, як такого, що пропущений з поважних причин.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також недоведеність факту вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не відшкодовується за відсутності доказів його понесення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст.ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.   Поновити пропущений строк на оскарження постанови.

2.   Позов задовольнити.

3.   Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2009 року серії ВО №029569 про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Головуючий                                                                            Ю.І. Дзюбановський