с права № 2-а-332/10р.

                                    ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 лютого 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:        

Головуючого:                                       Дзюбановського Ю.І.

за участю секретаря судового засідання:     Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО №037082  від 28.09.2009 року,-

                                                                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся в суд з позовом до відповідача  УДАІ УМВСУ В Тернопільській області про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення  ВО №037082  від 28.09.2009 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 500 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме проїзд на заборонний сигнал світлофора.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказаного у постанові порушення ПДР України він не вчиняв, оскільки він проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора - зелене світло. Крім того, звертає увагу на те, що протокол про адмінправопорушення по справі не складався. У зв’язку із цим вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки він діяв у відповідності до вимог правил дорожнього руху.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить поновити строк оскарження та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО №037082  від 28.09.2009 р. як незаконну.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

          Як вбачається із постанови серії ВО №037082 від 28.09.2009 р. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1, 28.09.2009 р. у м. Тернополі по вул. С.Бандери проїхав регульоване перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора, чим порушив вимогу п. 8.7.3.е ПДР України.

         Вказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 500 грн.

          У  відповідності до п. 8.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пункт 8.7.3.е ПДР України визначає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.  

Так, згідно пунктів 8.10 та 8.11 Правил дорожнього руху у разі подання світлофором або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 „Місце зупинки”, якщо їх немає – не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення та накладенні стягнення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як підтверджується матеріалами справи в супереч норм законодавства інспектором протокол про вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення не складався, в самій постанові також відсутні дані про складення протоколу.

На вимогу суду відповідачем не подано протоколу про адміністративне правопорушення, відтак, відповідачем недоведено факту вчинення адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення .

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Крім того, позивач зазначив, що пропустив строк оскарження постанови про адмінправопорушення  з поважних причин, у зв’язку з чим просить суд поновити його.

Враховуючи наведене суд, в порядку ст. 289 КУпАП задовольняє клопотання позивача та вважає за необхідне поновити пропущений позивачем строк на оскарження постанови для захисту його порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, підтвердженні матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст.ст. 252, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Поновити пропущений строк на оскарження постанови.

2.   Позов задовольнити.

3.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №037082  від 28.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 500 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Головуючий                                                                          Ю.І. Дзюбановський

       копія вірна

       суддя                                            Ю.І. Дзюбановський