Справа № 344/9604/18

Провадження № 22-ц/4808/702/19

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради про визнання оренди землі припиненою, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року, постановлену суддею Польською М.В.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2018 року позивач звернувся з позовом до суду та просив визнати припиненою оренду земельної ділянки площею 0,861 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель по АДРЕСА_1 , яка виникла на підставі договору оренди землі від 26 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Івано-Франківською міською радою.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 травня 2015 року уклав з відповідачем договір оренди землі, згідно якого отримав у користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,861 на по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування магазину за тією ж адресою.

18 листопада 2015 року відчужив за договором дарування на користь ОСОБА_2 незавершене будівництво магазину, у зв`язку з чим необхідно було оформити припинення оренди землі, для чого звернувся до Івано-Франківської міської ради. Рішенням ради від 21 жовтня 2016 року припинено дію договору оренди з моменту укладення нової угоди. Вважав, що у зв`язку з відчуженням на користь третьої особи об`єкта незавершеного будівництва - магазину, для будівництва та обслуговування якого надана земля, припинилося право оренди землі на підставі договору від 26 травня 2015 року. Продовження чинності договору, який припинив свою дію, порушує його права, оскільки дає право Івано-Франківській міській раді нараховувати орендну плату за землю.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06 березня 2019 року позов ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання оренди землі припиненою залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач в судове засідання неодноразово не з`являвся, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками, які направлялись судом за вказаною позивачем адресою в позовній заяві, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

Вважає ухвалу суду незаконною, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивач не був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, тому немає підстав для висновку про його повторну неявку в судове засідання. Залишенням позову без розгляду суд порушив його право на справедливий судовий розгляд.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 84 від 01 жовтня 2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, вказана справа передана у провадження судді Польській М.В. Відповідна ухвала про прийняття цивільної справи №344/9604/18 до свого провадження постановлена 16 жовтня 2018 року (а.с. 27).

В судове засідання, призначене на 09 листопада 2018 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось за неправильно зазначеною адресою одержувача (а.с.33-34. Про причини неявки до суду не повідомив і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутності.

В судове засідання, призначене на 11 грудня 2018 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.41). Про причини неявки до суду не повідомив, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутності.

В судове засідання, призначене на 25 лютого 2019 року позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи на дві адреси, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось за неправильною адресою одержувача: АДРЕСА_2 (а.с.47-48), а також повідомленням за адресою: АДРЕСА_3 , в якому розписався сам позивач (а.с.53). Про причини неявки до суду не повідомив, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутності.

В судове засідання, призначене на 06 березня 2019 року позивач вкотре не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та попереджений, що у випадку повторної неявки, позов буде залишено без розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в якому розписався сам позивач ОСОБА_1 (а.с. 59). Про причини неявки до суду не повідомив, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутності.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апелянт чи його представник у засідання апеляційного суду не з`явились, хоча про день та час розгляду справи апелянт повідомлений у встановленому законом порядку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 ст. 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи відкладено тричі.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно аналізу наведених норм права, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом ст. 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Судом встановлено, що вперше розгляд справи призначено на 09 листопада 2018 року, про що повідомлено позивача на адресу, зазначену в позовній заяві : АДРЕСА_2 , проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто у зв`язку з неправильно зазначеною адресою (а.с. 33).

На судове засідання, призначене 11 грудня 2018 року, доказів належного повідомлення позивача в матеріалах справи немає.

Також суд помилково в мотивувальній частині ухвали зазначив, що позивач ОСОБА_1 не з`явився 17 грудня 2018 року в судове засідання, оскільки судове засідання за цією датою не проводилось.

Однак наведене безпосередньо не впливає на правильність прийнятого рішення про залишення позову без розгляду, оскільки достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особисто повідомленим шляхом направлення повістки про виклик до суду у встановленому законом порядку, двічі поспіль, 25 лютого та 06 березня 2019 року, не з`явився у судове засідання.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив дві адреси свого місця проживання в АДРЕСА_6, АДРЕСА_2 , при цьому зазначив адресу для надсилання кореспонденції саме АДРЕСА_2 .

Суд першої інстанції на 09 листопада 2018 року та 11 грудня 2018 року двічі надсилав на зазначену позивачем адресу для кореспонденції: АДРЕСА_2 судову повістку, однак апелянт кореспонденцію не отримував, а на конверті зроблено відмітку: «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».

На ці ж дві останні дати розгляду справи, 25 лютого 2019 року та 06 березня 2019 року, суд першої інстанції надсилав судові повістки позивачу за двома адресами, тобто і за адресою реєстрації: АДРЕСА_6, які він особисто одержував, проте в судове засідання обидва рази не з`являвся та заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав (а.с. 53, 59).

Тому, враховуючи підтвердження вручення позивачу судових повісток для розгляду справи та його неявку двічі поспіль, у суду першої інстанції були всі підстави для залишення його позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Л.В. Василишин

І.О. Максюта