Справа №2-а-149/10

                                                      ПОСТАНОВА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:                       Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:   Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №045812 від 08.11.2009 р.,-

                                                                        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, надалі відповідач, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №045812 від 08.11.2009 р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівником УДАІ не встановлено дані та покази пішохода, а також порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено всіх істотних обставин справи, що потягло прийняття незаконної постанови.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнено до адмінвідповідальності за встановлені порушення Правил дорожнього руху.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії ВО №020389 ОСОБА_1 08.11.2009 року о 13 год. 20 хв. керуючи транспортним засобом марки Шкода Октавія номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Коновальця, здійснюючи поворот праворуч не надав переваги в русі пішоходам на пішохідному переході, чим порушив вимоги п. 16.2  Правил дорожнього руху.

Постановою від 08.11.2009 року серії ВО №045812 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 16.2. Правил дорожнього руху у вигляді накладення штрафу в розмірі 430 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до п. 16.2. Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями   транспортних   засобів   правил   проїзду
перехресть тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2009р. серії ВО №020389  позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху, а саме за ненадання переваги у русі пішоходам, які переходять проїзну частину на пішохідному переході.

У відповідності до вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Проте у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яким саме пішоходам було вчинено перешкоду для руху, а також відсутні пояснення пішоходів чи свідків даної події.

Крім того, п. 1.10 ПДР визначено, що небезпекою для руху є зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Позивач в поясненнях до протоколу про адмінправопорушення та у судовому засіданні  зазначив, що він при наближенні до пішохідного переходу, не створював перешкод для руху пішоходів, оскільки останні лише зайшли на зустрічну смугу руху та були на значній відстані від його автомобіля, що дозволяло йому безпечно проїхати перехрестя та не перешкоджати руху пішоходів.

Однак, працівник ДАІ дані пояснення позивача при винесенні постанови не прийняв та не взяв до уваги і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення .

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

В судове засідання представники відповідача не з’явився, заперечень в спростування доводів позивача не подав.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, не були спростовані відповідачем та підтвердженні матеріалами справи, а провадження в справі слід закрити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 252, 274, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №045812 від 08.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 430 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                          Ю.І. Дзюбановський