Справа №2-а-3345/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Борисевич І.А.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Шепетівського взводу ДПС, про скасування постанови серії ВХ №099970 від 03.06.2009р. по справі про адміністративне правопорушення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, надалі відповідач, та Шепетівського взводу ДПС про визнання незаконною та скасування постанови серії ВХ №099970 від 03.06.2009р. по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівниками УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, які полягають в не складанні протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, не можна чітко встановити чи транспортний засіб перебував в населеному пункті чи поза його межами. Також зазначає, що фотографії, які додані до оскаржуваної постанови не є належними доказами, оскільки зроблені приладом „Візир”, який не є засобом, працюючим в автоматичному режимі. Крім цього зазначає, що право на керування автомобілем мають треті особи, а працівник ДАІ без зупинення та встановлення особи порушника притягнув мене до адмінвідповідальності.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач письмових заперечень проти позову, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за відсутності його представника не подав, хоча про час і місце розгляду був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
Як вбачається із постанови серії ВХ №099970 від 03.06.2009р. по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, керуючи 03 червня 2009 року о 16 год. 42 хв. транспортним засобом марки „Мерседес”, державний номер НОМЕР_1 в с. Гриців рухався із швидкістю 109 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
Вказаною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, яку і просить скасувати в судовому порядку позивач.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, а саме пунктом 12.4 встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Пунктом 12.9 „б” Правил забороняється водієві перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як доказ порушення позивачем Правил дорожнього руху на думку відповідача є фотознімок транспортного засобу, який на даними ДАІ належить ОСОБА_1 Даний фотознімок здійснений приладом „Візир 0812504”, на якому зафіксована швидкість його автомобіля 109 км/год.
Аналізуючи зібрані в судовому засіданні докази суд вважає, що прилад марки „Візир 0812504”, яким працівником ДАІ проведено фотозйомку автомашини позивача не є пристроєм, працюючим в автоматичному режимі.
Правилами дорожнього руху, а саме пунктом 12.6 (ґ) встановлено, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 – не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою – не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах – не більше 90/км.год.
Із даного фотознімку не можна встановити, чи перебував позивач в населеному пункті, чи на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1, на які дозволена швидкість руху 130 км./год., чи на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами з максимально дозволеною швидкістю 110 км/год.
Крім цього, як слідує з „Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006р. №1111 та зареєстрованої в МЮ України 29.11.2006р. за №1243/13117, ДПС є структурним підрозділом ДАІ, завданням якого є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.
Однак, 03 червня 2009 року працівник ДАІ, який на його думку зафіксував вчинення позивачем адміністративного правопорушення не зупинив транспортний засіб з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та припинення адмінправопорушення, при накладенні адміністративного стягнення не встановлені ступінь вини, майновий стан та обставини, які б могли пом’якшити відповідальність, а також не встановив особу порушника, оскільки згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу право керування мають ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення .
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов’язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.
Разом з тим, суд задовольняє клопотання позивача про поновдення пропущеного строку на оскарження постанови у справі про адміністратвине правопорушення, як такого, що пропущений з поважних причин.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства та підтвердженні матеріалами справи.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки не подано доказів в підтвердження їх понесення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160,163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст.ст. 252, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Поновити пропущений строк на оскарження постанови.
2. Позов задовольнити.
3. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №099970 від 03.06.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Ю.Дзюбановський
Копія вірна
Суддя Ю.Дзюбановський