КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2024 року включно, та залишено без змін раніше визначений ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30.11.2023 розмір застави в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.

Таке рішення суд, врахувавши тяжкість та підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 злочину, особу обвинуваченого, який на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу,мотивував існуванням на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винуватості, а також ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином,і тому визнав необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою,оскільки інший, більш м`який, запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу суду ____________________________________________________________

Справа №11-кп/824/2718/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7

Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1

незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки, але в даному випадку є всі підстави для обрання ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із використанням електронних засобів контролю, не порушуючи норми КПК України.

Зокрема вказує, що судом при розгляді питання про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу не було враховано наявність у нього ряду захворювань, через які, згідно до рекомендацій, він має постійний високий ризик запалення легень при находженні в закритому просторі, в умовах недостатньої вентиляції повітря, а також потребує постійного спостереження спеціалістів: лікаря кардіолога, пульмонолога, невролога та ЛОР лікаря.

Не було враховано судом і перебування обвинуваченого в шлюбі і те, що його дружина є вагітною, та наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання та роботи, обвинувачений є фізичною особою підприємцем, позитивні характеристики з місця роботи та проживання, відсутність судимостей.

Також вказує й на те, що клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування та посилання на матеріали, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, а має лише формальне посилання на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Разом з тим, домашній арешт вважається ізоляційним запобіжним заходом, оскільки ці заходи фізично обмежують особисту свободу підозрюваного, обвинуваченого, ізолюючи його від суспільства.

Таким чином, вважає, що оскаржувана ухвалу суду є необґрунтованою, оскільки відсутні умови та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, як підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі сторін судового провадження, оскільки відсутні клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону, на переконання колегії суддів, були дотримані судом першої інстанції, а доводи захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про відсутність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими.

Як убачається з матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , Дарницьким районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12023100020003156 по обвинуваченню ОСОБА_6 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, врахувавши тяжкість та підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 злочину, особу обвинуваченого, який на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, мотивував існуванням на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,а саме тим, що існує ризик переховування обвинуваченого від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винуватості, а також ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином,і тому визнав необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою,оскільки інший, більш м`який, запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом об`єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі проте, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 жодного з більш м`яких запобіжних заходів, є безпідставними.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Враховуючи характер та конкретні обставини висунутого ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні чотирьох епізодів умисного тяжкого злочину проти власності, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також, приймаючи до уваги всі наявні у матеріалах провадження дані про особу обвинуваченого, який на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, та, з огляду на ці обставини, існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, може переховуватися від суду, тим більше, що ОСОБА_6 не зареєстрований та не має місця проживання в м. Києві, і вже перебував у розшуку,а також щодо нього перебувають на розгляді в судах ще ряд кримінальних проваджень; незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів не встановила.

Доводи захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_6 має значні проблеми зі здоров`ям та потребує постійного спостереження спеціалістів, нічим не підтверджені, оскільки суду не були надані жодні відомості про те, що за станом здоров`я ОСОБА_6 не може утримуватися під вартою.

Наведені захисником ОСОБА_5 в апеляційній скарзі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема те, що він перебуває у шлюбі і його дружина є вагітною, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, наявність постійного місця проживання і роботи, та те, що обвинувачений є фізичною особою підприємцем, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, та відсутність у нього судимостей, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, адже попри все це, ці обставини не стали для ОСОБА_6 стримуючим фактором для забезпечення його належної правослухняної поведінки.

При цьому колегія суддів зважує і на те, що обвинуваченому ОСОБА_6 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було залишено без змін раніше визначений ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30.11.2023 року, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, розмір якої може забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та є співмірним з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Враховуючи наведене, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, що є змістом апеляційної вимоги захисника, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року є законною та обґрунтованою, а отже, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року, якою продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2024 року включно, та залишено без змін раніше визначений ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30.11.2023 розмір застави в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн., - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____________________ ____________________ ____________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3