Справа № 199/1189/18

                                                                       (2/199/2393/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2019

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Перетятько А.В.,

за участі представника позивача - адвоката Жижина Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості майна,  належного на праві спільної сумісної  власності, 

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування, з урахуванням заяви від 22.04.2019 про зміну предмету позову, посилаючись на те, що з 18 липня 2008 року позивач перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого подружжя двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, на даний час вони з відповідачем проживають окремо, хоча й зареєстровані за однією адресою; 05.12.2017 подружжя за  спільні кошти (326 520 грн.) придбали автомобіль Hyundai elantra, р/н НОМЕР_1 . Право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 На на даний час ринкова ціна вказаного автомобіля складає 366 645 грн. Оскільки відповідач останнім часом проживає у м. Києві, то за домовленістю між ними автомобіль знаходився у володінні та користуванні позивача, вона використовувала його для забезпечення потреб сім`ї.

Разом з тим, об`єктом права спільної із відповідачем сумісної власності, оскільки придбано за спільні кошти подружжя, є автомобіль Chevrolet niva, р/н НОМЕР_2 , право власності на який було оформлене на ОСОБА_2 , ринкова вартість якого на даний час становить 130 063 грн.

03.02.2018 відповідач самовільно без згоди та проти волі позивача забрав автомобіль та інше спільне майно з подвір`я її будинку та з самого будинку. Відповідач повідомив, що збирається без її згоди продати вказаний автомобіль і витратити вказані кошти на забезпечення своїх особистих потреб, у зв`язку чим 21.02.2018 вона звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду із позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.

Позивач зазначає, що до подачі позовної заяви, 14.02.2018 судом були вжиті заходи забезпечення позову, а саме заборона відчуження спірного автомобіля. З метою виконання ухвали суду про накладення заборони відчуження спірного автомобіля 01.03.2018 Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра було відкрите виконавче провадження і винесена постанова про арешт майна боржника.В процесі виконання на підставі відповіді з Територіального сервісного центру №1241 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області МВС України було встановлено, що спірний автомобіль 03.02.2018 був проданий відповідачем громадянину ОСОБА_5 з видачею номерних знаків НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .

Позивач вказує, що відповідач без її відома та її згоди продав спірний автомобіль, що був набутий ними під час шлюбу за спільні кошти, а гроші за продаж відповідач забрав собі і до сімейного бюджету їх не вніс.

На переконання позивача її звернення до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, а також із позовною заявою про поділ майна подружжя21.02.2018 свідчать про відсутність її згоди на продаж спірного автомобіля, окрім цього, про те, що кошти від його реалізації відповідач до сімейного бюджету не вніс та не виплатив позивачу вартості 1/2 частки автомобіля. Кошти від реалізації автомобіля, що є об`єктом спільної сумісної власністю подружжя, також є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та враховуючи рівність часток подружжя, тому позивач має право на 1/2 частину вказаних коштів.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст.70 СК України).

Співвласник майна, який бажає виділу своєї частки шляхом стягнення грошової компенсації, може заявити такі вимоги, виходячи з положень ст. 364 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу , має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

На переконання позивача, виходячи з аналізу зазначеної норми та враховуючи положення ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні не може бути обмежене іншими співвласниками і такому праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов`язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду судом справи.

При цьому, зазначеною нормою передбачено, що обов`язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов`язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Предмет позову становлять наступні вимоги:

1.про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації Ѕ частини вартості проданого майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , на праві спільної сумісної власності, а саме: автомобіля HYUNDAI ЕLANTRA, р/н НОМЕР_5 , в розмірі 183 322 (сто вісімдесят три тисячі триста двадцять дві) грн. 50 (п`ятдесят) коп.;

2.про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації Ѕ частини вартості майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а саме: автомобіля CHEVROLET NIVA, р/н НОМЕР_2 , в розмірі 65 031 (шістдесят п`ять тисяч тридцять одна) грн. 50 коп. та припинити право власності ОСОБА_1 на частку у спільному майні.

Відповідно до наданого представником відповідача - адвокатом Дорохіним В.І. відзиву на позовну заяву транспортний засіб активно експлуатувався позивачем, мав необхідність ремонту ходової частини та ін., потравляв у ДТП, а його вартість була визначена невірно. Згідно договору купівлі-продажу 1242/2018/812198 автомобілю HYUNDAI ЕLANTRA, р/н НОМЕР_5 від 03.02.2018, вартість якого визначена ТСЦ 1242 РСУ МВС м. Дніпропетровська у розмірі 193 446 грн. з урахуванням ст. 173 ПК України, Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджених Постановою КМ України №403 від 10.04.2013 з застосуванням електронного сервісу сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. При цьому, ТСЦ 1242 автомобіль оглядався експертом, фахівцем центру. Відповідач визнає позов частково і стягненню з відповідача підлягає розмір Ѕ вартості автомобіля 96 723 грн.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, сторони в даній справі перебувають у шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , яке видане 18.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області під актовим записом № 133 (а.с. 13).

Подружжя   ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 , видане 07.09.2010 Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом №1378) та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , видане 02.08.2016 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом №1319).

Під час шлюбу за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було придбано автомобіль Hyundai elantra, р/н НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , видане 05.12.2017ТСЦ 8047), право власності зареєстроване за відповідачем (а.с. 8).

Судом в даній справі встановлено, що відповідач здійснив відчуження вказаного автомобіля без згоди іншого співвласника цього майна (позивача), та станом на 23.02.2018 за відповідачем зареєстрований автомобіль Chevrolet niva, р/н НОМЕР_2 (а.с. 36).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 1242/2018/812198 від 03.02.2018 ОСОБА_2 здійснив відчуження цього транспортного засобу за 193 446 грн.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу Hyundai elantra 1.6, ринкова вартість автомобіля Hyundai elantra 1.6 CVVT GL 5MT, дн. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_10 станом на 11.04.2018 становить 366 645 грн. 48 коп.

Спірні правовідносини виникли із захисту права власності, зокрема, права спільної сумісної власності одного із співвласників рухомого майна.

Розв`язуючи позовні вимоги, суд керується наступним.

Статтею 41 Конституції України  гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; на виконання ч. 1 та ч. 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, та на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до частин першої та другої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма частин третьої та четвертої статті 368 ЦК України.

Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Норма статті  60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (висновок щодо застосування відповідних норм права міститься в постанові Верховного Суду України від 27.04.2016, справа №6-486цс16 /ч. 4 ст. 263 ЦПК України/). 

У зв`язку з вищенаведеним, вочевидь порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення грошової компенсації вартості проданого майна є такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується розміру компенсації, яка присуджуватиметься до стягнення з відповідача на користь позивача, то суд погоджується в цій частині із доводами відповідача: за договором купівлі-продажу транспортного засобу 1242/2018/812198 від 03.02.2018 ОСОБА_2 здійснив відчуження цього транспортного засобу за 193 446 грн., та відповідачем не було доведено протилежного. З огляду на вищенаведене розмір грошової компенсації, яку повинен сплатити відповідач на користь позивача, складає 96 723 грн. (193 446 : 2).

Що стосується другої позовної вимоги: про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації Ѕ частини вартості майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності - автомобіля CHEVROLET NIVA, р/н НОМЕР_2 , в розмірі 65 031 грн. 50 коп. та припинення право власності ОСОБА_1 на частку у спільному майні, то розв`язуючи її, суд керується наступним.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частини перша, друга, четверта статті 71 СК України).

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.

Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із частиною п`ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як встановлено судом, річ є неподільною, втім, на депозитний рахунок суду позивачем відповідна грошова сума не була внесена, тому в задоволенні цієї позовної вимоги має бути відмовлено.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ЦПК України (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України): з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 -  81, ч. 1 ст. 141,  п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст.  259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості майна,  належного на праві спільної сумісної  власностізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію Ѕ вартості проданого майна, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а саме автомобіля Hyundai elantra, р/н НОМЕР_1 , в розмірі 96 723 (дев`яноста шести тисяч сімсот двадцяти трьох) грн.

В задоволенні вимоги позову про стягнення на користь позивача грошової компенсації Ѕ частини вартості майна - автомобіля CHEVROLET NIVA, р/н НОМЕР_2 , та припинення права власності позивача на частку у спільному майні відмовити.

Дата складення повного судового рішення 13.06.2019.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом  тридцяти  днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття  апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї