Справа № 2-а-6417/09/1170
Категорія 2.33
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Яковлєва О.В.;
при секретарі - Дигас В.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області Соломонова Олександра Петровича про скасування постанови про застосування фінансових санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасути постанову заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області Соломонова О.П. про застосування фінансових санкцій №1015805 від 11.12.2009р. та рекомендувати замінити фінансову санкцію на попередження.
Позов обґрунтував тим, що при одержанні ліцензії на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями та ліцензійну картку на транспортний засіб йому не було надано ніяких інших документів, а також не було попереджено про заміну ліцензійної картки у разі заміни тимчасового техталону на постійний.
Крім того, посилається на те, що відповідачем, в порушення чинного законодавства, не було попереджено його про розгляд справи про застосування до нього фінансових санкцій та винесено оскаржувану постанову за його відсутності.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових запереченнях на адміністративний позов, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що позивачем, в порушено ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, надано послуги з перевезення вантажу без оформлення ліцензійної картки. У зв’язку з чим, 11.12.2008р. відповідачем винесено постанову №1015805 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі за текстом – Порядок №1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Судом встановлено, що територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Запорізькій області під час перевірки транспортного засобу марки VOLVO VIV660, державний номерний знак: НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2, який належить фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1, виявлено порушення позивачем Закону України „Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-III (далі за текстом – Закон №2344-III), що полягало у здійсненні вантажних перевезень на договірних умовах без належно оформленої ліцензійної картки, в якій зазначений тимчасовий реєстраційний талон, про що свідчить акт №093269 від 13.11.2008р. (а.с. 43).
Відповідно до ст.48 Закону №2344-III фізичні особи, що здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах, повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно п.2 Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.11.2005р. №803 (далі за текстом – Положення №803) ліцензійна картка - це документ, який додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі й видається на кожний автомобільний транспортний засіб.
Ліцензійні картки оформлюються на власні та орендовані транспортні засоби, які допущені до надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів у межах України та відповідних міжнародних перевезень.
Судом встановлено, що ліцензійна картка на транспортний засіб марки VOLVO VIV660 (державний номерний знак - НОМЕР_1), серії НОМЕР_3 видано ОСОБА_1, в тому числі, на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 30.04.2008р. та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_5, дійсного до 30.07.2008р. (а.с. 47-48).
29 липня 2008 року позивачу, за його заявою, як власнику VOLVO VIV660, видано нове свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 49).
Підпунктом 4.4 пункту 4 Положення №803 встановлено, що при змінах у реєстраційних документах власних або орендованих транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні картки, а попередні втрачають чинність з унесенням до них відповідного запису.
Таким чином, позивачу, після зміни свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке є реєстраційним документом, необхідно було звернутися до органу ліцензування із заявою про оформлення нової ліцензійної картки.
Доказів звернення ОСОБА_1 до органу ліцензування з відповідною заявою, станом на 11.12.2008р., як і доказів оформлення нової ліцензійної картки на транспортний засіб марки VOLVO VIV660 (державний номерний знак - НОМЕР_1), суду не надано.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт здійснення позивачем вантажних перевезень на договірних умовах без належно оформленої ліцензійної картки, що є порушенням ст.48 Закону №2344-III.
Пунктами 26, 27 Порядок №1567 встановлено, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Листом від 02.12.2008р. територіальним управлінням Головної держаної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення ним, під час здійснення вантажних перевезень на договірних умовах, Закону №2344-III. Факт отримання позивачем зазначеного листа підтверджується відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 44).
11 грудня 2008 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області Соломоновим О.П., на підставі акту №093269 від 13.11.2008р., винесено постанову №015805 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. (а.с. 45).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що нарахування ОСОБА_1 суми фінансових санкцій та їх розмір є обґрунтованими.
Судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваної постанови про застосування до позивача фінансових санкцій.
Позовні вимоги щодо надання відповідачу рекомендації щодо заміни фінансової санкції, застосованої до позивача на попередження, не підлягають задоволенню з огляду на те, що вирішення даного питання не відноситься до компетенції адміністративного суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.48, п.3 ч.1 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-III, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області Соломонова Олександра Петровича про скасування постанови про застосування фінансових санкцій – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Повний текст постанови виготовлено 23.02.2010р.
Суддя О.В. Яковлєв