О
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року Справа № 2а-8018/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Сагун А.В., при секретарі - Джебко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом ПП "Жестлайф" до Кременчуцька ОДПІ про визнання дій по проведенню документальної невиїзної (камеральної) перевірки протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними дії Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (в подальшому Кременчуцька ОДПІ) по проведенню 22.05.2009. документальної невиїзної (камеральної) перевірки приватного підприємства "Жестлайф", а саме податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 року та уточнюючих розрахунків за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року, результати якої оформлені Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 22.05.2009. № 51/15-322/35713786 ( в подальшому Акт перевірки).
В судовому засіданні представники позивача Смольник Сергій Сергійович, Шульгін Геннадій Леонідович (довіреність без номеру від 12.12.09.) підтримали вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. В обґрунтування вимог представники позивача зазначили, що відповідач не мав права на проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість проводиться лише при заявлені в декларації бюджетного відшкодування, а в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 року ПП "Жестлайф" не було заявлено бюджетного відшкодування.
Крім того в порушення п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 –ІІІ від 21.12.00. ( в подальшому Закон України №2181) під виглядом проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ, оскільки відповідачем при перевірці використовувались фінансово-господарські документи позивача, данні комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем, чого не можна роботи при камеральних перевірках.
Також представники позивача зазначили, що висновки викладені в акті перевірки щодо нікчемності господарських договорів, щодо ознак фіктивності контрагентів, щодо дійсності господарських договорів, щодо встановлення факту відсутності поставок та факту надання послуг між позивачем і постачальниками не ґрунтується на нормах матеріального права.
Крім того відповідач не мав права фіксувати в Акті перевірки факт перевірки декларацій з податку на прибуток, оскільки проводилась перевірка декларацій з ПДВ.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно письмових заперечень представника відповідача (а.с.38), відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає, що документальна невиїзна (камеральна) перевірка ПП "Жестлайф" проводилась відповідно до пп.в п.п.4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону України №2181 та відповідно до вимог інших підзаконних нормативних актів, що регламентують діяльність податкових органів. Крім того відповідач зазначив, що позивачем фактично оскаржується акт перевірки, який не є правовим актом індивідуальної дії, тому не може бути оскарженим в порядку адміністративного судочинства.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій ПП "Жестлайф" з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 року та уточнюючих розрахунків за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року та з податку на прибуток за три квартали 2008 року.
Однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції, згідно п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до п.п. 2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України №2181 відповідач є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Підпунктом 2.2.1 п.2.2 ст.2 Закону України №2181 відповідачу , як контролюючому органу, надано право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти зарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Вказане право відповідача, як органу державної податкової служби України деталізовано положеннями п. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90 №509-ХІІ, згідно з якими податкові органи наділені правом здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Згідно п 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
До податкових декларацій відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування або сплата податку.
Відповідно до пункту 1.5. Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 05.12.2008 № 761 термін "камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток" використовується у значенні невиїзної документальної перевірки, визначеному наказом ДПА від 27.05.2008 N 355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків".
Підпунктом 2.1. п.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації від 27.05.2008, № 355, встановлено, що відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181.
Пунктом 7 (перевірка податкових декларацій у податковому органі) «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 встановлено, що:
Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників.
Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку
Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
Відповідно до п.п.1.1. п.1 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації, від 18.04.2008, № 266, встановлено, що цей Порядок запроваджується в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Підпункт 1.3.3 п.13. зазначеного вище Порядку встановлено, що для реалізації Порядку створені такі програмні продукти як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що на податкові органи законодавством України покладено обов’язок по проведенню документальних невиїзних (камеральних) перевірок на підставі поданих податкових декларації, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) у тому числі з податку на додану вартість та с податку на прибуток. Тому дії відповідача щодо проведення зазначеної перевірки є правомірними.
Суд не погоджується із твердженням позивача що документальна невиїзна (камеральна) перевірка проводиться лише при визначенні у податковій декларації бюджетного відшкодування, оскільки з аналізу зазначених вище норм законодавства документальна невиїзна (камеральна) перевірка проводиться в любому випадку після подання відповідної декларації. А положення п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на які посилається позивач, регламентують лише порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Щодо незгоди відповідача з висновками викладеними в акті перевірки №51/15-322/35713786 від 21.05.09. то необхідно зазначити, що відповідно до ст.14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в установленому законом порядку можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб. Тобто, в адміністративному порядку оскаржується саме рішення суб'єкта владних повноважень, офіційний письмовий документ, який має низку ознак: породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. При цьому під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт №51/15-322/35713786 від 21.05.09., складений відповідачем за результатами проведеної перевірки позивача, - це, як зазначено в п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, є документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. З огляду на викладене, акт відповідача від №51/15-322/35713786 від 21.05.09. не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ст.17 КАС України, а тому висновки викладені в ньому не можуть бути оскаржений в суді в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, позов приватного підприємства "Жестлайф" до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Дата складання постанови в повному обсязі- 24.02.2010.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун