Справа №22-2613-2006

Категорія 17

Головуючий у першій інстанції Ярош С.В.

Доповідач Вадовська Л.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 липня 2006 року                                            Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого  - Вадовської Л.М.,

суддів            - Ващенко Л.Г.,

Фадєенко А.Ф., при секретарі  - Боднар М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою НАСК «Оранта» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , звернувшись 6 жовтня 2003 року до суду з вищеназваним позовом , вказав, що 3 лютого 2003 року з НАСК «Оранта» уклав договір про страхування транспортного засобу - автомобіля марки «DAIMLER CHRYSLER» , 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 1 серпня 2003 року стався угон транспортного засобу , про що він поставив до відома відповідача , подавши 1 вересня 2003 року заяву про виплату страхового відшкодування. Зазначаючи , що відповідач безпідставно не виплачує страхове відшкодування , позивач просив зобов'язати відповідача провести таку виплату в розмірі 302 000 грн. 00 коп.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2003 року позов задоволено (а.с.36-37).

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати ,ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Неправильність рішення апелянт мотивував порушенням норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення , суд першої інстанції виходив з того , що страховий випадок настав і право позивача на страхове відшкодування наявне та підлягає захисту шляхом стягнення на його користь страхового відшкодування в розмірі 302 000 грн. 00 коп.

Колегія суддів вважає , що суд висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи і вказує на порушення норм процесуального та матеріального права , що згідно п.п.3,4 ч.І ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Колегією суддів встановлено , що 3 лютого 2003 року між Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування транспортного засобу - автомобіля марки «DAIMLER CHRYSLER» , 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_2. Загальна страхова сума склала 302 000 грн. 00 коп.. Сума страхових платежів склала 16 011 грн. 00 коп. , перший платіж визначено рівним 8 005 грн. 50 коп., другий платіж визначено рівним 8 005 грн. 50 коп. і таким , що підлягає сплаті не пізніше 1 серпня 2003 року, (а.с.5)

Строк дії договору визначено з 4 лютого 2003 року по 3 лютого 2004 року при умові надходження всіх страхових платежів. Договір діє на фактично оплачений строк страхування. Після оплати чергового платежу договір автоматично продовжується на наступний період. Дія договору страхування припиняється у разі несплати ОСОБА_1 страхових платежів у встановлений договором строк.

За договором ОСОБА_1 зобов'язався про втрату чи пошкодження транспортного засобу письмово повідомити НАСК «Оранта» протягом однієї доби з дня настання страхового випадку.

Згідно п.5.6 Правил страхування транспортних засобів договір страхування набирає чинності з наступного дня після надходження страхового платежу (першої його частки, обумовленої договором) на розрахунковий рахунок структурного підрозділу страховика , якщо інше не передбачено договором страхування. Дата початку і закінчення строку дії договору зазначається у договорі або у страховому свідоцтві.

Згідно даних НАСК «Оранта» , не спростованих позивачем , ОСОБА_1 сплатив 3 лютого 2003 року перший страховий платіж в розмірі 8 005 грн. 50 коп. , другий страховий платіж в розмірі 8 005 грн. 50 коп. у визначений договором строк, тобто до 1 серпня 2003 року, не сплатив.

Таким чином , згідно до п.5.1.1.Договору про страхування транспортного засобу договір про страхування діяв на фактично оплачений строк, тобто на період з 4 лютого 2003 року до 1 серпня 2003 року. Правові підстави вважати договір автоматично був продовжений на наступний період , тобто з 1 серпня 2003 року до 3 лютого 2004 року, відсутні.

Відповідно до п.5.2 Договору про страхування транспортного засобу укладений НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 З лютого 2003 року договір про страхування транспортного засобу припинив свою дію до 1 серпня 2003 року в зв'язку з несплатою ОСОБА_1 другого страхового платежу у встановлений договором строк.

Згідно заяви ОСОБА_1 про злочин , поданій начальнику Любашівського РВ УМВС України в Одеській області 2 серпня 2003 року, та зареєстрованій в Книзі заяв та повідомлень про злочини 2 серпня 2003 року за № НОМЕР_3 , угон транспортного засобу мав місце 1 серпня 2003 року близько 23.00 години в районі ринку , розташованого біля траси «Одеса-Київ» , що відноситься до території Любашівського району Одеської області. По факту незаконного заволодіння транспортним засобом кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України , було порушено 9 серпня 2003 року. Постановою слідчого Любашівського РВ УМВС України в Одеській області від 8 листопада 2003 року провадження у кримінальній справі зупинено до встановлення особи, що скоїла злочин.

Згідно п.11.21 Правил страхування транспортних засобів, якщо транспортний засіб викрадено (угнано) і за цим фактом порушено кримінальну справу , страхове відшкодування виплачується після одержання страховиком офіційних документів, що підтверджують зупинення кримінальної справи.

Встановлено, що факт порушення кримінальної справи та зупинення провадження в такій наявний, однак викрадення (угон) транспортного засобу мав місце після припинення дії договору про страхування транспортного засобу , що позбавляє позивача права на отримання страхового відшкодування у зв'язку з викраденням (угоном) транспортного засобу.

Доводи позивача щодо наміру внести другий страховий платіж 1 серпня 2003 року необгрунтовані , оскільки протягом робочого дня такий платіж внесено не було, після 21.00 години позивач виїхав з м. Одеси, угон транспортного засобу стався близько 23.00 години на трасі «Одеса-Київ» при русі у напрямку м. Києва.

Право позивач на отримання страхового відшкодування за Договором про страхування транспортного засобу від 3 лютого 2003 року відсутнє у зв'язку з припиненням до 1 серпня 2003 року дії зазначеного договору.

Керуючись ст.ЗОЗ, п.2 ч.І ст.307, п.п.З, 4 ч.І ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу НАСК «Оранта» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2003 року - скасувати , ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В позові ОСОБА_1 до НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 302 000 грн. 00 коп. - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий /підпис/ Судді /підписи/

З оригіналом згідно.