ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2019Справа № 43/75-15/7-б

За заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. ( 02217 , м. Київ, пр.-т. Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933)

до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, .м Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019)

про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень

В межах справи № 43/75-15/7-б

За заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П. (головуючий) Суддя Мандичев Д.В.

Суддя Яковенко А.В.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 43/75-15/7-б за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" про банкрутство на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 21.05.2014.

17.01.2019 Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2019 вказану заяву прийнято до розгляду в межах справи № 43/75-15/7-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" та призначено підготовче засідання на 11.02.2019.

08.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Крім того, 08.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 11.02.2019 оголошено перерву до 18.02.2019.

18.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на позовну заяву.

Судове засідання 18.02.2019 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2019 розгляд справи призначено на 25.02.2019.

У судовому засіданні 25.02.2019 оголошено перерву до 11.03.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, а також задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про вжиття заходів зустрічного забезпечення відмовити.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено заяву Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ганюк Т.М. до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень в межах справи № 43/75-15/7-б до судового розгляду по суті на 08.04.2019.

Судове засідання, призначене на 08.04.2019 не відбулось, з зв`язку з направленням матеріалів справи до Верховного Суду.

Матеріали справи № 43/75-5/7-б повернулись до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2019 розгляд справи призначено на 03.06.2019.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 03.06.2019 та від 10.06.2019 розгляд справи відкладався.

10.06.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

У судовому засіданні 10.06.2019 розглядалась заява позивача про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Представник позивача надав пояснення по суті поданої заяви.

Вказана заява мотивована наступним.

23.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182, відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику - 1 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 1 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.02.2005 року (п. 1.1.2. Договору - 1).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника - 1 сторони уклали Договір іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 року, за яким Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» передала відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 6.

30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/207, відповідно до якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику - 2 грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1.1. Договору - 2 надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 21,5 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення заборгованості - 01.04.2005 (п. 1.1.2. Договору).

30.04.2004 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» укладено договір іпотеки № 05-12/615, за яким Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» у якості забезпечення виконання всіх зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» за Договором - 2 передав відповідачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме - нежилу будівлю (літ. А) площею 2911,6 кв. м., розташовану у м. Київ, просп. Маяковського, 6.

19.12.2005 між Українсько-американським спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «КАІС» та відповідачем було укладено Договір уступки вимоги, за умовами якого відповідач передав УАСП ТОВ "КАІС" право вимоги за Договорами 1 та 2, укладеними з Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Ніжинський» відповідно, а УАСП ТОВ "КАІС" сплатив відповідачеві за відступлення права вимоги грошові кошти у розмірі 3 100 000,00 грн.

Платіжними доручення № 873 від 29.12.2005 (1 100 000,00 грн.), № 875 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) та № 876 від 29.12.2005 (1 000 000,00 грн.) підтверджується те, що новим кредитором були виконані його зобов`язання по Договору уступки вимоги.

31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/692 від 23.04.2004, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» передала відповідачеві в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 .року між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» передала відповідачеві в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський`за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 .

31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладеними між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», за умовами якого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» передала відповідачеві в забезпечення виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Ніжинський» за кредитним договором нерухоме майно, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 .

Однак, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/82, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 19.12.2005 між новим кредитором та відповідачем. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі №2/83, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/615 від 30.04.2004. Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2009 у справі № 2/84, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010, визнано недійсним договір уступки права вимоги, укладений 31.01.2006 між новим кредитором та відповідачем про відступлення прав за договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004.

12 листопада 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» була направлена новому кредитору заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою ПАТ «Укрсоцбанк» повідомив нового кредитора про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме 3100000 грн., отриманих ПАТ «Укрсоцбанк» від TOB «КАІС» за визнаним недійсним Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, та 4 133 186,80 грн., отриманих ТОВ «КАІС» в процесі реалізації ним права вимоги як кредитора за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004, а також договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004, що були відступлені ТОВ «КАІС» за визнаними недійсними Договором уступки права вимоги б/н від 19.12.2005, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/692, Договором про відступлення прав за Договором іпотеки № 05- 12/615.

Направлення вищезазначеної заяви обумовлено тим, що на підставі виконавчих написів від 23.12.2004 та від 15.02.2005, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, з метою задоволення вимог відповідача в розмірі 4 133 186,80 грн., було відкрито виконавчі провадження по зверненню стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського , 6. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.03.2006 у справі № 2а-920/06, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», як стягувача у виконавчому провадженні, замінено на Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС". В рамках виконавчого провадження, в якому Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є стягувачем, було реалізоване вищезазначене нерухоме майно за ціною, що становить 7 200 000,00 грн. В свою чергу, Підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві були перераховані новому кредиторові грошові кошти в розмірі 4 133 186,80 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644190 від 12.05.2008 року та постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 5644423 від 12.05.2008.

Не погоджуючись із правомірністю зарахування зустрічних грошових вимог Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 12 112 339,84 грн. Свої позовні вимоги ТОВ «КАІС» обумовлювало тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» протиправно провів зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2012 у справі № 5011-34/12259-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року, у задоволені позову було відмовлено повністю. Рішення суду було вмотивовано, серед іншого, і тим, що зобов`язання між сторонами припинено зарахуванням.

Незважаючи на викладені вище обставини 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43931311 від 08.11.2018, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/692) від 23.04.2004, був внесений запис про іпотеку № 28811240. Крім того, 07.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну прав та їх обтяжень, індексний номер 43932750 від 08.11.2018 року, що прийняте на підставі дубліката договору іпотеки (договір іпотеки № 05-12/615) від 30.04.2004 року, був внесений запис про іпотеку № 28812587.

Крім того, 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43933598 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження № 28813259. Крім того, 07 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43931952 від 08.11.2018 року, був внесений запис про обтяження №28811642.

За переконанням позивача, відновлюючи записи про обтяження Публічним піонерним товариством «Укрсоцбанк» проігноровано судове рішення у справі № 5011-34/12259-2012 яким було встановлено, що повернення прав вимоги відступлених за договорами про відступлення права вимоги від 19.12.2005, а також про відступлення прав за Договором іпотеки №05-12/615 від 30.04.2004 та про відступлення прав за Договором іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 було неможливим. У зв`язку із цим Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» здійснило зарахування вартості відступлених ним на користь УАСП ТОВ «КАІС» вимог на суму своїх грошових зобов`язань перед УАСП ТОВ «КАІС», що підтверджується заявою про зарахування та рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 5011-34/12259-2012 від 12.12.2012, чим фактично припинило відповідні правовідносини.

Таким чином, за твердженнями позивача, до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» не могло повернутись право вимоги за кредитними договорами № 02-23/182 від 23.04.2004 та № 02-23/207 від 30.04.2004 та договорами іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004, оскільки ці права були відступлені УАСП ТОВ «КАІС», а після визнання недійсними відповідних договорів Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» не повернуло собі відповідні права вимоги, а отримало їх компенсацію, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 169576289 від 06.06.2019 вбачається, що у невстановлений час та дату на підставі невстановленого правочину було здійснено заміну іпотекодержателя за договорами № 05-12/692 від 23.04.2004 та № 05-12/615 від 30.04.2004 з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит».

В обґрунтування підстав для вжиття заходів до забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень позивач вказує те, що внесення записів про державну реєстрацію обтяжень відносно майна боржника після припинення відповідних правовідносин, свідчить про те, що відповідач буде і надалі вживати заходи спрямовані на ускладнення або унеможливлення досягнення легітимної мети судової процедури - ліквідації Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

Крім того, реєстрація відповідних обтяжень, за переконанням позивача, спрямована на порушення публічного порядку та з метою, що суперечила інтересам держави і суспільства, які у цьому випадку полягали у дотриманні конституційної норми про обов`язковість судових рішень.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Як попереджувальний засіб від завдання значної шкоди заявникові, господарське процесуальне законодавство визначає підстави для застосування заходів забезпечення, а саме: невжиття таких заходів може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення господарського суду або не відвернути завдання значної шкоди заявникові. Неможливість виконання судового рішення в будь-якому випадку завдає шкоди заявникові.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову», якою передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, пунктом 1 Постанови передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Під забезпеченням позову також розуміють діяльність судді (суду) щодо застосування передбачених процесуальним законом заходів, що гарантують реальне виконання майбутнього рішення по справі у випадку, якщо позов буде задоволено, і які є гарантією захисту реального поновлення порушених матеріальних прав та охоронюваних законом інтересів зацікавлених осіб.

Крім того, підставою для застосування засобів забезпечення є наявність реальною загрози завдання значної шкоди заявникові.

Необхідно зазначити, що неможливість виконання судового рішення в будь-якому випадку завдає заявникові матеріальної шкоди. Однак, якщо в першому випадку вжиття господарським судом засобів забезпечення пов`язано з наявністю обставин, що мають свідчити про неможливість виконання судового рішення, то в другому підставою для вжиття цих заходів з загроза завдання шкоди, наявність якої не залежить від можливості чи неможливості виконання судового рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами. Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушень прав сторін на час вирішення спору в суді.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, розглянувши заяву позивача про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, з метою ефективного захисту прав учасників провадження у даній справі, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості поданої заяви, тому вважає за доцільне подану заяву задовольнити та вжити заходи до забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про забезпечення заяви про визнання припиненими іпотек та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень і внесення на їх підставі записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задовольнити.

2. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 00039019) та Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17; ідентифікаційний код 40932411) у будь-який спосіб відчужувати (зокрема, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь-який спосіб звертати стягнення, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та громадських формувань, вносити до спільної діяльності або інвестиційної діяльності, у будь-який спосіб передавати у користування (зокрема, але не виключно, за договорами найму, оренди, позички іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь який спосіб обтяжувати (зокрема, але не виключно, за договорами іпотеки, майнової поруки, іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), пропонувати звернути стягнення у межах будь-якого виконавчого провадження, у будь-який спосіб передавати на зберігання чи під охорону або управління, в будь-який інший спосіб передавати право володіння, користування або розпорядження, передавати на зберігання третім особам, обтяжувати будь-якими іншими боргами, а також передавати права третім особам як в межах, так і за межами України вчиняти будь-які інші дії, зокрема, вносити будь-які конструктивні зміни, робити перепланування, перебудування, чи іншим чином впливати на цілісний стан та зовнішній вигляд наступного нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12159480000).

3. Заборонити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 00039019) та Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17; ідентифікаційний код 40932411) продавати у будь-який спосіб відчужувати (зокрема, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь-який спосіб звертати стягнення, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та громадських формувань, вносити до спільної діяльності або інвестиційної діяльності, у будь-який спосіб передавати у користування (зокрема, але не виключно, за договорами найму, оренди, позички іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), у будь який спосіб обтяжувати (зокрема, але не виключно, за договорами іпотеки, майнової поруки, іншими непоіменованими договорами, що містять елементи зазначених договорів), пропонувати звернути стягнення у межах будь-якого виконавчого провадження, у будь-який спосіб передавати на зберігання чи під охорону або управління, в будь-який інший спосіб передавати право володіння, користування або розпорядження, передавати на зберігання третім особам, обтяжувати будь-якими іншими боргами, а також передавати права третім особам як в межах, так і за межами України вчиняти будь-які інші дії щодо права вимоги до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (02217, м. Київ, проспект Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933), які виникли з договорів про надання невідновлювальної кредитної лінії № 02-23/182 від 23.04.2004 року та № 02-23/207 від 30.04.2004 року, укладених між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», а також договорів іпотеки № 05-12/692 від 23.04.2004 р. та № 05-12/615 від 30.04.2004 року, укладених між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

4. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав і акредитованим суб`єктам (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській державній адміністрації, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти реєстраційні дії, які провадяться у зв`язку з відчуженням (зверненням стягнення) у будь-який спосіб або обтяженням у будь який спосіб чи зміною іпотекодержателя нерухомого майна, що належить Закритому акціонерному товариству «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (02217, м. Київ, проспект Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933) в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за будь-якою іншою юридичною особою, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, стосовно нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12159480000).

5. Дана ухвала набирає законної сили з 12.06.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 12.06.2022.

6. Стягувачем за даною ухвалою є Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (02217, м. Київ, проспект Маяковського, 6; ідентифікаційний код 21538933).

7. Боржниками за даною ухвалою є:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код 00039019);

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17; ідентифікаційний код 40932411).

8. Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

9. Копію даної ухвали направити сторонам, ліквідатору, кредиторам боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит».

Суддя П.П. Чеберяк (головуючий)

Суддя Д.В. Мандичев

Суддя А.В. Яковенко