Судове рішення #7961864

Справа № 22-2542/2008 р.     Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 6     Зайцева А.Ю.

Доповідач Матківська М. В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 8 грудня 2008 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Матківської М. В.

Суддів : Медяного В.М. ,  Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю : представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_2 ,  позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому засіданні в м.  Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_4 - ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 15 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на добудовані приміщення,  -

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м.  Вінниці від 15 січня 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_3 на прибудовані до квартири АДРЕСА_1 кімнати позначені на плані під № 4 площею 18 кв.м.  та № 5 площею 7, 3 кв.м.

В апеляційній скарзі представник особи,  що подала апеляційну скаргу ОСОБА_4 - ОСОБА_2  просить скасувати рішення суду і ухвалити нове,  яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Зазначив,  що рішення суду вважає незаконним,  оскільки суд допустив невідповідність висновків обставинам справи та порушив норми матеріального і процесуального права.

Позивач заперечив апеляційну скаргу,  просить її відхилити та залишити без зміни правильне і законне рішення суду,  яке ним виконано.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив,  що позивач являється одним із трьох співвласників квартири АДРЕСА_1,  до якої добудовано дві кімнати: № 4 площею 18 кв. м.  та № 5 площею 7, 3 кв. м.  Між виконкомом Вінницької міської ради та ОСОБА_6 11.05.2007 року укладено угоду про добровільне відшкодування завданих збитків,  згідно якої землекористувач погоджується,  а виконком не заперечує щодо добровільного відшкодування завданих збитків за фактичне використання землекористувачем земельної ділянки на якій розташовані об'єкти нерухомого майна; плата вноситься щомісячно.

Суд,  встановивши,  що такі зміни в квартирі,  а саме: добудова двох кімнат,  не порушує права інших осіб і щодо цієї добудови укладено договір про відшкодування збитків фактичним використанням земельної ділянки,  задоволив позовні вимоги.

Проте,  з цим не можна погодитися,  оскільки суд першої інстанції прийшов до такого висновку на підставі не повно з'ясованих обставин справи і з неправильним застосуванням норм матеріального права: не застосував закон,  який підлягав застосуванню.

Встановлено,  що квартира № 50 по вул.  600-річчя,  60 в м.  Вінниці на праві спільної часткової власності належить в рівних долях - по 1/3 частині кожному: ОСОБА_3,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7 (а. с.  11),  однак правовстановлюючий документ в матеріалах справи відсутній. До цієї квартири самочинно здійснено добудову приміщення,  що складається із двох кімнат,  загальною площею 25, 3 кв. м.  Виконкомом Вінницької міської ради 11.05.2007 року уклав угоду про добровільне відшкодування завданих збитків із ОСОБА_6 (а. с.  2-4),  яка сплатила земельний податок 15.05.2007 року (а. с.  5).

Відповідно до  ст.  376 ЗК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил ( ч. 1). Особа,  яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна,  не набуває права власності на нього (ч. 2 ).

Однак,  суд першої інстанції не звернув уваги на такі вимоги закону і визнав за позивачем право власності на самочинну будівлю.

Частина 3  ст.  376 ЦК України передбачає можливість в такому випадку визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою,  яка таке здійснила,  за умови надання їй земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Матеріали цивільної справи свідчать про те,  що позивачеві ОСОБА_3 земельна ділянка у встановленому порядку не надавалася,  в тому числі і під уже здійснену будівлю; із відповідними заявами про надання земельної ділянки позивач не звертався. Окрім цього представник відповідача Вінницької міської ради в судовому засіданні не визнав позов.

Відповідно до ч. 4  ст.  376 ЦПК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці,  або якщо це порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила самочинне будівництво,  або за її рахунок.

По справі власник земельної ділянки в судовому засіданні заперечив про визнання права власності на нерухоме майно і самочинна будівля порушує права інших осіб,  якими зокрема являються як заявник апеляційної скарги ОСОБА_4,  так і інші співвласники квартири № 50: ОСОБА_6 і ОСОБА_8.

Суд задоволивши позов,  своїм рішенням вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі.

Так,  як вбачається із матеріалів,  доданих до апеляційної скарги ОСОБА_4,  вона проживає в сусідній із позивачем квартирі. ОСОБА_4 стверджує,  що добудовані приміщення порушують її права. Так освітленість в її квартирі знизилася,  а вологість в приміщенні підвищилася,  в зв'язку із чим вона звернулася в суд із самостійним позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_6 про знесення самовільної прибудови. За цим позовом Ленінським районним судом відкрито провадження у цивільній справі і справа за № 2-5404/08 призначена до судового розгляду (а. с.  87).

Відповідно до ч.3  ст.  303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно п. 4 ч. 1  ст.  311 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення є вирішення судом питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участь у справі.

Такими особами також являються інші співвласники квартири № 50: ОСОБА_6 і ОСОБА_8,  оскільки в результаті визнання за співвласником ОСОБА_3 права власності на добудоване до квартири приміщення загальною площею 25, 3 кв. м може бути збільшена його частка у спільній частковій власності на нерухоме майно і зменшена їх частка.

Крім цього угода від 11.05.2007 року про добровільне відшкодування завданих збитків укладена не із позивачем,  а із ОСОБА_6 виконавчим комітетом Вінницької міської ради,  які не приймали участі в розгляді даної справи,  а суд не дав цьому доказу відповідної оцінки в світлі вимог  ст.  212 ЦПК України.

Суд першої інстанції не врахував цих обставини і визнав право власності на добудову до квартири за позивачем,  не залучивши до участі в справі двох інших співвласників квартири та інших осіб,  права яких порушені здійсненим самочинним будівництвом,  що відповідно до п. 4 ч. 1  ст.  311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

За таких обставин рішення суду є незаконним і таким,  що підлягає до скасування з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  307,  311, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника заявника апеляційної скарги ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 15 січня 2008 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація