Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2346 Головуючий у суді першої інстанції Коломієць О.С.
Категорія 41, 42 Суддя-доповідач Косигіна Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.
суддів: Павицькох Т.М. , Котік Т.С.
при секретарі Порохня М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Житомирського технологічного коледжу до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2008 року, -
встановила :
У жовтні 2006 року Житомирський технологічний коледж звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3. 53 грн. 59 коп. боргу за комунальні послуги та виселення з АДРЕСА_1. Позивач зазначив, що відповідачка проживає в гуртожитку з 1993 року з дозволу адміністрації. Оскільки ОСОБА_3 не працює в коледжі, строк дії договору найму закінчився, тому вона підлягає виселенню з АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 130, 132 ЖК України та п.п. 18, 38, 39 Примірного положення про гуртожиток.
Під час розгляду справи Житомирський технологічний коледж подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив виселити з АДРЕСА_1 ОСОБА_3 разом з чоловіком ОСОБА_4 та неповнолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 \а.с. 27\.
21.10.2008 року представник позивача подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги \а.с. 32\. Ухвалою Богунського районного суду від 28.10.2008 року дане клопотання задоволено \а.с. 40\.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2008 року позов задоволено. ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 виселені з АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та їх неповне дослідження, просять рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 є студентським гуртожитком та перебуває на балансі Житомирського технологічного коледжу \а.с. 6, 69-70, 71-75, 77\.
ОСОБА_3 з дозволу адміністрації коледжу та без спеціального ордеру вселилась в цей гуртожиток в 1993 році і була прописана строком на один рік \а.с. 61, 7 6\. Також з дозволу адміністрації строк прописки відповідачки щорічно продовжувався \а.с. 10, 7 9\. Після реєстрації шлюбу, в 2001 році в гуртожиток вселився чоловік відповідачки - ОСОБА_4 \а.с. 61\. 05.08.2005 року народилась ОСОБА_5, яка проживає в гуртожитку разом з батьками \а.с. 16, 61\.
01.01.2002 року між ОСОБА_3 та Житомирським технологічним коледжем був укладений договір найму АДРЕСА_1, яка знаходиться в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 \а.с. 11-12\. Строк дії договору - один рік. Сторони пояснили суду, що цей строк продовжувався до 2005 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачі поселені у студентський гуртожиток з порушенням встановленого законом порядку, оскільки ніколи не перебували у трудових відносинах з коледжем та спеціальний ордер на вселення їм не видавався. Разом з тим, ухвалюючи рішення про виселення відповідачів з кімнати В» 625 без надання іншого житла, суд не звернув увагу на те, що відповідачі фактично проживають в кімнаті № 624.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2007 року під час попереднього судового засідання відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що вона в 2006 році була переселена в кімнату № 624 гуртожитку в зв"язку з народженням дочки \а.с. 24\.
25.06.2008 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про відкладення слухання справи, в якій вказала, що проживає у АДРЕСА_2 \а.с. 28\.
Під час апеляційного розгляду відповідачі пояснили, що з липня 2006 року вони з дозволу коменданта гуртожитку переселились в кімнату № 624, оскільки вона має більшу площу.
Представник позивача підтвердила, що відповідачі в кімнаті № 625 не проживають. З якого часу не живуть, вона пояснити не може.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Отже, змінювати підставу та предмет позову в межах апеляційного провадження не можна.
Оскільки Житомирським технологічним коледжем заявлений позов про виселення відповідачів з неповнолітньою дитиною з АДРЕСА_1 гуртожитку, в якій вони з літа 2006 року не проживають, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач не позбавлений права в порядку цивільного судочинства повторно звернутись до суду з позовом про виселення відповідачів з кімнати № 624.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити за безпідставністю вимог в задоволенні позову Житомирського технологічного коледжу про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 \разом з донькою без надання іншого житла.
Стягнути з Житомирського технологічного коледжу на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.