Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 Іменем  України

24  грудня  2008     року  колегія  суддів  судової  палати  у
цивільну справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:

головуючого - судді     Жигановської О.С

суддів:     Косигіної Л.М. ,  Павицької Т.М.
при секретарі судового

засідання     Порохня М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

м. Житомирі  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в

користуванні власністю шляхом виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Житомирського районного суду від 11 вересня 2008 року

встановила :

Ухвалою Житомирського районного суду від 11 вересня 2008 року в якості забезпечення позову ОСОБА_23аборонено ОСОБА_3 та третім особам будь-які будівельні та ремонтні дії щодо АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 в скарзі на дану ухвалу порушує питання про її скасування і направлення справи до суду 1 інстанції. Вважає,  що ухвала про забезпечення позову є незаконною,  оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального права та обмежує реалізацію його прав.

Апеляційний суд приходить до висновку,  що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1,  3  ст.  151 ЦПК України,  п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Встановлено,  що 10 вересня 2008 року ОСОБА_23вернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення. Провадження у даній справі відкрито 19 вересня 2008 року (а.с. 1).

11 вересня 2008 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову,  в якій просила заборонити відповідачу та третім особам проводити будь-які будівельні та ремонтні роботи на території її будинковолодіння до винесення остаточного рішення по справі (а.с. 12). Ухвалою судді Житомирського районного суду від 11 вересня 2008 року,  тобто до відкриття провадження у справі,  дана заява задоволена.

Крім того,  п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено,  що розглядаючи заяву про забезпечення позову,  суд (суддя) має з урахуванням доказів,  наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися,  зокрема,  в тому,  що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог,  дані про особу відповідача,  а також відповідність виду забезпечення позову,  який просить застосувати особа,  котра звернулася з такою заявою,  позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову,  які застосовані судом,  не є співрозмірними із заявленими позовними вимогами і такими,  що відповідають останнім.  Вжиття означених заходів ніякою мірою не пов'язане і не гарантує виконання можливого рішення суду про виселення відповідача зі спірного будинковолодіння.

Враховуючи наведене,  ухвала суду 1 інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись  ст.  ст. 209, 218, 303, 307, 312, 315, 319, 324, 325 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Житомирського районного суду від 11.09.2008 року скасувати і постановити нову ухвалу.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких будівельних та ремонтних робіт щодо АДРЕСА_1

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.