Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №33-2/2009
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Кочетов Л.Г.
Категорія. ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2009 року. Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Зав'язуна С. М. ,
за участю: секретаря Шевченка С. П.,
скаржника ОСОБА_2,
представника скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого директором ТОВ „Нафтаенергосоюз",
встановив:
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 06.11.2008 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Згідно постанови суду, 25.09.2008 року було встановлено,
що директор ТОВ „Нафтаенергосоюз' ОСОБА_2 порушив
встановлений законом порядок ведення податкового обліку що
призвело до заниження податку на прибуток в сумі 4997577
гривень за період з 24.02.2007 року по 31.03.2008 року, податку
на /додану вартість в сумі 3939331 гривень за період з
24 02 2007 року по 31.03.2008 року та завищено від ємне
значення ПДВ в сумі 9718 гривень за березень 2008 року;
недоотримало до бюджету податок з доходів фізичних осіб в
сумі 114, 29 гривень; несвоєчасне звітування про використані
підзвітні кошти - штраф в сумі 355, 90 гривень, несвоєчасне
перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в
сумі 22 18 гривень за листопад 2007 року. Таким чином,
ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
На прийняте судом рішення до апеляційного суду надійшли клопотання та апеляційна скарга ОСОБА_2, в яких він просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити. В обґрунтування скарги посилається на те, що
Постанова суду першої інстанції ґрунтується на висновках викладених в акті Державної податкової інспекції М. Житомира №4568/23-1/34973007/0110 від 04.09.2008 року, тоді як зазначений акт вважається неузгодженим, оскільки оскаржується ТОВ „Нафтаенергосоюз".
Розглянувши клопотання та апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 , які просили клопотання та апеляцію задовольнити, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З урахуванням Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 24.09.2008 року та на підставі ст. 8 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 06.11.2008 року підлягає поновленню.
Вважаю, що доводи ОСОБА_2 викладені в апеляції, щодо незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення норм Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств" та „Про податок на додану вартість є обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів справи, акт державної податкової інспекції м. Житомира №4568/23-1/34973007/0110 від 04.09.2008 року, в частині висновків порушення вищевказаних законів, на час розгляду судом першої інстанції справи було оскаржено у відповідному порядку до державної податкової інспекції у м. Житомирі.
Згідно з п.п.5.2.3 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" сума податкового зобов'язання,
що оскаржується, вважається неузгодженою. За таких обставин,
вищевказаний акт в частині його оскарження є таким, що не
набрав чинності, а інші докази з приводу вказаних в ньому
порушень відсутні. У зв'язку з цим, суд першої інстанції
безпідставно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у
вчиненні порушень податкового законодавства, що призвели до
заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та
завищення від'ємного значення ПДВ.
По решті зазначених в акті фактах порушень, що стосуються недоотримання до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 114, 29 гривень, несвоєчасного звітування про використані підзвітні кошти, несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 22, 18 гривень - процедура оскарження відсутня. Висновки суду в цій частині про винність ОСОБА_2 є обґрунтованими, його діям дана правильна юридична оцінка.
Враховуючи характер та обставини вчинених ОСОБА_2 порушень, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, вважаю, що рішення суду в частині накладення стягнення у вигляді штрафу підлягає пом'якшенню з визначенням його у мінімальному розмірі, передбаченому санкціями ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
постановив:
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року.
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 06.11.2008 року змінити. Виключити з мотивувальної частини постанови твердження, що порушення вчинені ОСОБА_2 „призвели до заниження податку на прибуток в сумі 4997577 гривень за період з 24.02.2007 року по 31.03.2008 року, податку на додану вартість в сумі 3939331 гривень за період з 24.02.2007 року по 31.03.2008 року та завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 9718 гривень за березень 2008 року".
Накладене судом першої інстанції стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень зменшити до 85 гривень.
В решті постанову суду залишити без зміни.