Судове рішення #7961598

Справа № 22-2770/2008 р.     Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 57     Зайцева А.Ю.

Доповідач Матківська М. В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 29 грудня 2008 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Матківської М. В.

Суддів : Медяного В.М. ,  Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю : позивача ОСОБА_2 ,  її адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4; відповідача ОСОБА_5,  його адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому засіданні в м.  Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 3 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на товар,  стягнення коштів,  -

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м.  Вінниці від 3 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості товару,  що належав ТОВ "Торговий дім "Господар" в сумі 6603, 50 гр. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2.  просить скасувати рішення суду і ухвалити нове,  яким позов задоволити в повному обсязі.

Зазначила,  що рішення суду вважає незаконним,  безпідставним,  несправедливим,  неправильним,  винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач і його представник заперечили апеляційну скаргу і просять її відхилити,  так як вона не містить підстав для скасування судового рішення,  а законне рішення суду просять залишити без зміни,  оскільки суд розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог,  дослідивши докази,  що стосуються заявлених вимог,  правильно застосувавши матеріальний закон,  який регулює спірні правовідносини,  з яких виник спір,  постановив законне й обґрунтоване рішення,  яке вони не оскаржують.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив,  що ТОВ "Торговий дім "Господар" зареєстровано 29.01.2002 року. Його засновниками були ОСОБА_8  та ОСОБА_5 з рівними частками в статутному фонді товариства - по 50 % або по 75 000 гр. ОСОБА_8  помер 05.06.2005 року. Єдиним його спадкоємцем являється позивач по справі ОСОБА_2. ,  яка не вступила в товариство як засновник. ДПІ у м.  Вінниці 20.01.2007 року провівши перевірку товариства,  встановила залишки товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2006 року: сировини,  матеріалів і товарів на суму 13207 гр. Суд,  встановивши такі обставини по справі,  позовні вимоги задоволив частково,  відмовивши позивачу у визнанні за нею права власності на 1/2 частину товару ТОВ "Торговий дім "Господар" на суму 673 331 гр. і стягнувши на її користь із ОСОБА_5 1/2 частину вартості товару в сумі 6 603, 50 гр.

Колегія суддів вважає за можливе погодитися із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.  Законним є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом.  Обгрунтованим є рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено,  що засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Господар" з рівними частками в статутному фонді були ОСОБА_5 і ОСОБА_8,  який помер 5.06.2005року.

Відповідно до  ст.  1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки,  що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До складу спадщини не входять права та обов'язки,  що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця,  зокрема: право на участь у товариствах,  якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (п. 2 ч. 1  ст.  1219 ЦК України).

Частина 5  ст.  147 ЦК України встановлює,  що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи -учасника товариства,  якщо статутом товариства не передбачено,  що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника,  які не вступили до товариства,  здійснюються відповідно до положень статті 148 ЦК України. Пункт 11 Установчого договору про створення та діяльність ТОВ "Торговий дім "Господар" передбачає,  що у випадку смерті одного з засновників товариства всі його права та обов'язки переходять до правонаступника (а. с.  17). Статут ТОВ "Торговий дім "Господар",  затверджений зборами засновників товариства протоколом №1 від 24.01.2002 року і зареєстрований реєстраційною палатою Вінницької міської ради наказом № 56-Р від 29.01.2002 року,  у випадку смерті одного з засновників товариства передбачає перехід всіх прав та обов'язків до правонаступника (спадкоємця) (п. 5.7.1). При цьому при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу в товариство йому видається в грошовій або натуральній формі: внесена частка,  що належить вибулому засновнику,  отримана на частку частина прибутку і відповідна частина майна товариства на час вибуття засновника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік,  в якому він вибув з товариства,  і в строк,  до 12 місяців з дня вибуття з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати ( п. 5.7.2),  (а. с.  26).

Єдиним спадкоємцем,  яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 являється його дружина - ОСОБА_2 (а. с.  9).

По справі встановлено,  що спадкоємець ОСОБА_2.  заявляла свою вимогу про вступ в товариство шляхом подачі в суд в іншому провадженні позову до ОСОБА_5 про визнання в порядку спадкування на корпоративне право ( а. с.  65). Проте,  як вона пояснила в судовому засіданні цей позов за її заявою залишено без розгляду.

Стаття 303 ЦПК України визначає межі розгляду справи апеляційним судом,  коли під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції згідно положень  ст.  11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Особа,  яка бере участь у справі,  розпоряджається своїми права щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач ОСОБА_2  користуючись і розпоряджаючись своїми правами,  по даній справі заявила позовні вимоги до іншого засновника ОСОБА_5 і не заявляла таких вимог до ТОВ "Торговий дім "Господар",  на що вона мала право згідно Установчого договору ТОВ "Торговий дім "Господар" та його Статуту.

Однак,  колегія суддів вважає за необхідне зазначити,  що у позивача ОСОБА_2  не втрачена можливість для захисту свого права на спадкове майно шляхом звернення в суд із позовними вимогами до товариства про видачу у грошовій або натуральній формі відповідної частки майна цього товариства,  на підставі положень статей 147,  148 ЦК України та пункту 11 Установчого договору і пунктів 5.7.1.,  5.7.2. Статуту товариства.

Суд першої інстанції розглянувши заявлені позовні вимоги ОСОБА_2  до ОСОБА_5 задоволив їх частково на суму 6603, 50 гр. При цьому відповідач таке рішення не оскаржив і не бажає його оскаржувати,  про що заявив в судовому засіданні апеляційного суду,  пояснивши,  що з таким рішенням суду він повністю погоджується і просить залишити його без зміни. При ухваленні рішення суд врахував,  що 30.01.2007 року юридична особа ТОВ "Торговий дім "Господар" припинила свою діяльність і на цей час залишок матеріально-товарних цінностей товариства складав 13 207 гр. (а. с.  93-114: а. с.  99).

Виходячи із наведеного колегія суддів прийшла до висновку,  що суд першої інстанції виконавши вимоги процесуального закону,  повно і всебічно з'ясував всі обставини справи в обґрунтування вимог і в їх заперечення,  дав їм вірну юридичну оцінку і правильно застосувавши матеріальний закон,  прийняв законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

За таких підстав судове рішення є законним й обгрунтованим,  а тому не підлягає до скасування,  а апеляційна скарга не підлягає до задоволення,  так як викладені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  307,  308,  313 - 315 ЦПК України,  колегія суддів,  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.  Вінниці від 3 листопада 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація