УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-3178 2008 р. Головуючий у 1 інстанції Кузьменко В.В.
Доповідач Котула Л.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л.Г.
Суддів Євтушенко О.І., Білич І.М.
При секретарі Полонській А.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва « Печерськжитло» ( далі - КП УЖГ « Печерськжитло»)на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року в справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва « Печерськжитло» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по комунальним послугам.
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року КП УЖГ « Печерськжитло» звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
При цьому позивач посилався на те , що будинок , в якому знаходиться квартира відповідачів перебуває у власності територіальної громади Печерського району м. Києва і знаходиться на балансі житлово-комунальної організації № 607 , яка є структурним підрозділом КПУЖГ «Печерськжитло».
АДРЕСА_1 А житловою площею 52, 30 кв.м неприватизована.
У квартирі проживають відповідачі .ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак, плату за користування житлом та комунальні послуги не сплачують, чим заподіюють шкоду КП УЖГ « Печерськжитло», оскільки ставлять під загрозу нормальне функціонування будинку та його обладнання.
Посилаючись на зазначені обставини , позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість з 1 серпня 2004 року по 1 серпня 2007 року і сумі 7 112 грн. 45 коп.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року задоволені позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарств Печерського району м. Києва « Печерськжитло» до ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по комунальним послугам відмовлено.
У апеляційній скарзі КП УЖГ « Печерськжитло» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону і судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача Немцову Л.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити з підстав викладених у ній дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно ст. 13 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на : 1) комунальні послуги(централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком , спорудою або групою будинків ( балансоутримання, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд( заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов»язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно довідки ЖЕО 607 від 08.10.2007 р. в квартирі АДРЕСА_1 А зареєстровані : ОСОБА_2 наймач, ОСОБА_3 , його дружина, ОСОБА_4, син, ОСОБА_5, син та онук ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 5)
Як випливає з розрахунку ЖЕО -607 борг по квартплаті та комунальним послугам по зазначеній квартирі з 01.08.2004 р. по 01.08.2007 р. складає 7 112 грн. 45 коп.(а.с. 8)
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції з»ясувалося , що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 5 травня 2004 року з відповідачів на користь позивача стягнуто заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з січня 2001 року по жовтень 2003 року в сумі 2415 грн. 72 коп. і рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 вересня 2005 року стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги по березень 2005 року 3 441 грн. 29 коп. (а.с. 41).
У зв»язку з наведеними обставинами, представник позивача уточнив розрахунок і надав розрахунок заборгованості з квітня 2005 року по грудень 2007 року в сумі 6714 грн. 22 коп.
Однак, відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції, але вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги з липня по груде 2007 року у суді першої інстанції не заявлялися, а тому вони не можуть бути предметов розгляду суду апеляційної інстанції.
Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що між сторонами відсутні будь-які домовленості щодо обслуговування квартири, будинку та прибудинкової території і питання щодо нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам є, на думку суду, спірним.
Однак, такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону та обставинах справи.
Згідно ст. 1 ЦПК України завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
КП УЖГ « Печерськжитло» звернулося з позовом до суду про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідачів.
На підтвердження наявності заборгованості позивач надав розрахунок.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 п.6 ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З наведеного випливає, що споживачі мають право на несплату житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності за умови своєчасного відповідного документального оформлення їх відсутності. Разом з тим, заперечуючи проти позову з тих підстав , що він та його син не проживають у АДРЕСА_1, ОСОБА_5 не надав доказів в підтвердження того , що він відповідно оформив та документально підтвердив зазначені обставини.
З наданого позивачем розрахунку вбачається , що з січня 2006 року при нарахуванні плати за житлово-комунальні послуги були враховані пільги « Діти війни», які мали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а з 1 вересня 2006 року була врахована пільга щодо оплати житлово-комунальних послуг згідно Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 року №94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» громадянам, які набули статусу ветерана війни або особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", після прийняття цього Закону, пільги надаються з дня звернення та надання документів на підставі яких надаються пільги передбачені Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.
Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни.
Відшкодування організаціям витрат, пов'язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.
Таким чином , не подання відповідачами відповідних документів не давало
позивачу право на відшкодування витрат, пов»язаних з наданням пільг.
Як видно з надано позивачем розрахунку з жовтня 2005 року оплата житлово-комунальних послуг проводиться на 4 осіб, оскільки ОСОБА_4 звернувся до позивача та надав відповідні документи , які підтверджують його не проживання в АДРЕСА_1
ОСОБА_5, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги, не надав суду першої, ні апеляційної інстанції доказів в підтвердження того , що він відповідно документально оформив не проживання його та його сина ОСОБА_8 у зазначеній квартирі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з квітня 2005 року по липень 2007 року підлягають задоволенню і обов»язок по їх відшкодуванні повинен бути покладений на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в сумі 5 351 грн. 46 коп.
З огляду на те , що ОСОБА_4 належним чином оформив не проживання його в зазначеній квартирі і відповідно оплата житлово-комунальних послуг нараховувалася на 4 осіб, на нього не можуть бути покладені зазначені обов»язки.
Керуючись ст. . ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва « Печерськжитло» задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 грудня 2007 року скасувати та
ухвалити нове рішення.
Позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва « Печерськжитло» до ОСОБА_2
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Борисовича про стягнення заборгованості по житлово - комунальним послугам
задовольнити частково.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3
ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства по
утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва « Печерськжитло»
заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 5351 грн.46коп.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.