справа № 22ц-5806 /2008р.     Головуючий у першій інстанції: Семененко Я. В.

категорія: 34     Суддя-доповідач:    Віхров В.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого -     Віхрова В. В.,

Суддів:     Осіяна О. М., Котушенко С. П.,

за участі     секретаря        Горобець К. В.,

представника позивача       ОСОБА_3, відповідача       ОСОБА_4,

розглянувши в судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовами ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся в листопаді 2006 року до суду з позовами до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої через пошкодження належного йому автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася через дії та за вини ОСОБА_4, у зв'язку з чим після змін та уточнень просив стягнути на свою користь відшкодування моральної шкоди у сумі 80 000 гривень та майнової шкоди у сумі 4 441 гривень 12 коп. збитків та 300 гривень витрат на проведення авто-товарознавчого дослідження. Розмір відшкодування моральної шкоди обґрунтовувався, серед іншого, відсутністю грошей для ремонту автомобіля, які він мусив позичати для цих цілей, втратою ним часу на станціях технічного обслуговування, душевними хвилюваннями через докори на свою адресу щодо безпорадності, розладом в сімейному житті.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково, і на його користь стягнуто з ОСОБА_4 4 741 гривень 12 коп. відшкодування майнової шкоди, 1 000 гривень відшкодування моральної шкоди та ОСОБА_5 зобов'язаний після виконання цього рішення суду повернути ОСОБА_4 деталі автомобіля, які підлягають заміні за висновком товарознавця; судові витрати віднесені на рахунок ОСОБА_4 з відшкодуванням на користь ОСОБА_5 51 гривні сплаченого судового збору і 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи місцевим судом та зі стягненням на користь держави судового збору в сумі вісім гривень 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на те, що за висновком товарознавця, який надав позивач, сума відшкодування з урахуванням зносу складає 2 550 гривень 32 коп., що враховує вартість деталей, які підлягають заміні, через що питання про передачу апелянту таких деталей суд не мав обговорювати, а підстави до відшкодування моральної шкоди позивачем не доведені, тобто що суд першої інстанції неправильно застосував ст.ст. 1167, 1192 ЦК України, у зв'язку з чим порушує питання про зміну рішення зі зменшенням сум відшкодування.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши ОСОБА_4, який підтримав скаргу, а також ОСОБА_3, який вважав скаргу безпідставною, а рішення місцевого суду законним, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених в суді першої інстанції вимог, дійшов висновку, що рішення підлягає зміні з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи винним у завданні шкоди, має відшкодувати збитки, які полягають у вартості відновлювального ремонту в сумі 4 441 гривень 12 коп., проте позивач має повернути деталі, які підлягають заміні, а розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, з урахуванням глибини душевних страждань має складати 1 000 гривень.

30.01.2006 об 11 год. 20 хв. у м. Дніпропетровську на перехресті вулиць Героїв Сталінграду і Кротова відповідач, керуючи належним йому на праві власності автомобілем НОМЕР_1, в

порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху не витримав безпечний боковий інтервал до автомобіля НОМЕР_2, належного на праві власності позивачу, що встановлено постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2006 про закриття за п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення відповідача до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Внаслідок цих протиправних дій сталося зіткнення автомобілів, у зв'язку з чим був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, чому відповідач не запобіг, що визнано сторонами та не оскаржено в апеляційній скарзі.

Автомобіль «БМВ 750», д/н НОМЕР_2 був знятий позивачем з реєстраційного обліку 04.04.2006 з метою продажу, і до часу розгляду справи апеляційним судом ні за ким не зареєстрований, перебуваючи у володінні позивача у не відремонтованому стані, що встановлено, оскільки суд першої інстанції ці обставини не з'ясовував, судом апеляційної інстанції за наданими довідкою Дніпропетровського ВРЕВ № 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області і поясненнями представника позивача, присутнього в судовому засіданні, які відповідач не оспорював. Відповідно, суд апеляційної інстанції згідно з ст.ст. 60, 303 ЦПК України відкидає як невстановлений той факт, що автомобіль позивачем на час ухвалення рішення відремонтований чи відчужений, оскільки з цього приводу у сторін спір не вникав та наявні лише припущення.

За актом товарознавчого дослідження сертифікованого експерта-оцінювача (а.с. 10-18) вартість відновлювального ремонту складає 4 441 гривень 12 коп., а з урахуванням фізичного зносу складових транспортного засобу - 2 550 гривень 32 коп.

У зв'язку з пошкодженням свого майна позивач пережив душевні хвилювання.

Колегія суддів виходить з того, що оскільки відповідач, керуючи автомобілем, порушив правила безпеки руху, і шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то за наявності вини відповідача згідно з ст. 1167, 1188 ЦК України йому шкода не відшкодовується, а він є зобов'язаним відшкодувати позивачу завдану шкоду (майнову та моральну) у повному обсязі, а тому суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, визнаючи наявність підстав до задоволення пред'явлених вимог. Разом з цим, присуджуючи розмір відшкодування майнової шкоди, місцевим судом неправильно застосовані положення ст. 1192 ЦК України про способи такого відшкодування, адже відшкодуванню підлягають лише реальні втрати потерпілого.

Тож, колегія суддів дійшла висновку, що за обраним позивачем способом відшкодування, стягнути на користь позивача згідно з ст. 1192 ЦК України належить 2 550 гривень 32 коп., про що відзначав і Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27.03.1992 за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у зв'язку з чим за ст.ст. 309, 314 ЦПК України суд апеляційної інстанції має ухвалити рішення про зміну рішення місцевого суду зі зменшенням розміру відшкодування, а в частині стягнення відшкодування за проведення товарознавчого дослідження в сумі 300 гривень, відшкодування моральної шкоди рішення місцевого суду обґрунтовано належним чином та ухвалено у відповідності з нормами матеріального права, і доводи апеляційної скарги в цій частині висновків місцевого суду не спростовують.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають перерозподілу між сторонами з присудженням стороні, на користь якої ухвалено рішення, з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим понесені витрати позивачем відшкодуванню відповідачем підлягають пропорційно задоволеним вимогам. В свою чергу судовий збір згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України відноситься до судових витрат і справляється у випадках, встановлених нині Декретом KM України від 21.01.1993 за № 7-93 «Про державне мито», в тому числі з позовних заяв та з апеляційних скарг, що подаються до загальних судів. Відповідно, оскільки виправлена судова помилка, що була допущена на користь позивача, то позивач має відшкодувати відповідачу справлений з нього судовий збір за подання апеляційної скарги, як і оплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 червня 2007 року змінити, зменшивши розмір присудженого відшкодування, у зв'язку з чим стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2 550 гривні 32 коп. відшкодування майнової шкоди.

В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2007 року залишити без змін

Змінити розподіл судових витрат між сторонами, і стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 сплаченого ним судового збору і оплачених ним витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі вісім гривень 99 коп., стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вісім гривень 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги, а так само на нього може бути принесене прокурором касаційне подання безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.