Судове рішення #7961406

Справа №22Ц-4992/2008 р.     Головуючий в 1 інстанції Додатко В.Д.

Доповідач в 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: судді Приходька К.П.,  суддів: Коцюрба О.П.,  Оношко Г.М. ,  при секретарі: Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  Пилиповичської сільської ради Бородянського району Київської області,  третя особа ОСОБА_4,  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів,

встановила:

у липні 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ,  Пилиповичської сільської ради Бородянського району Київської області,  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Свої вимоги мотивував тим,  що 17 липня 1976 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав АДРЕСА_2 в с Пилиповичі Бородянського району Київської області за яким рахувалася земельна ділянка розміром 0, 15 га. Свою частину земельної ділянки дозволив обробляти сусідам ОСОБА_3 ,  яка проживає в АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 проживаючого по АДРЕСА_3. На даний час він не може користуватися своєю земельною ділянкою 0, 04 га,  якою користується ОСОБА_3

Відповідно до вимог  ст. 377 ЦК України,   ст.  ст. 95, 106, 107, 116, 140 ЗК України,  позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою загальною площею 0, 04 га,  яка розташована по АДРЕСА_2 шляхом її звільнення та зобов'язати її знести самовільно побудований сарай,  який примикає до його гаража та перенести паркан на відстань не менше 1 м.  від його гаража.

Рішенням суду від 31 жовтня 2008 року в задоволенні позову,  відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції,  ухвалити нове рішення,  яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів,  перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції,  вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1  ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або її користувачем документа,  що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою,  та його державної реєстрації.

Частиною 3 зазначено статті зазначено,  що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),  одержання документа,  що посвідчує право на неї,  та державної реєстрації забороняється.

Згідно до вимог ч. 1  ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж,  а також відновленню межових знаків у випадках,  коли вони зникли,  перемістились або стали невиразними.

Статтею 107 ЗК України передбачено,  що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Судом встановлено,  що 17 липня 1976 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу купив будинок в ОСОБА_5 в с Пилиповичі Бородянського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається,  що,  межові знаки та державний акт на землю у позивача ОСОБА_2 відсутні. Згідно рішення №46 від 25 вересня 1979 року Пилиповецької сільської ради народних депутатів (а.с. 6) вбачається,  що ОСОБА_2 був наданий дозвіл на перебудову АДРЕСА_2 на присадибній ділянці розміром 0, 15 га. Згідно схеми земельних ділянок складених на підставі земельно-шнурової та господарської книги Пилиповицької сільської ради на 20 квітня 1995 рік за ОСОБА_6 рахується земельна ділянка площею - 1819 кв.м. ,  а за ОСОБА_2 рахуються земельні ділянки площею 3 956 кв.м.  З актів про передачу межових знаків ОСОБА_7 (на земельні ділянки вбачається,  про передачу межових знаків на земельні ділянки 0, 05га + 0, 04 га +0, 09 га = 0, 18 га).

З довідки Пилиповицької сільської ради за №843 від 27 жовтня 2008 року,  вбачається,  що за померлим ОСОБА_7 рахується АДРЕСА_1 Згідно листа БТІ №627 від 17 жовтня 2008 року на запит суду право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_7,  згідно договору довічного утримання,  зареєстровано Бородянською державною нотаріальною конторою 15 вересня 1995 року.

В статті 60 ЦПК України зазначено,  що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин,  суд першої інстанції дійшов до правильного висновку,  що позивач не набув права на земельну ділянку і тому його право на користування даною земельною ділянкою не порушено. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і такими,  що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене,  колегія суддів вважає,  що рішення суду відповідає вимогам закону,  матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачає.

На підставі наведеного,  керуючись:  ст.  ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року відхилити,  рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному

порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація