АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2702 / 2008 р.       Категорія: 45    

Головуючий у суді першої інстанції Панасюк О. С.

Доповідач: Колос С. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2008 року     м.  Вінниця

Колегія  суддів  судової  палати  з  цивільних  справ  Апеляційного  суду Вінницької області у складі:

головуючого : Колоса С. С. ,  суддів : Іващука В.А.,  Ковальчука О.В.

при секретарі: Цехмістер О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  Бондурівської сільської ради Гайсинського району про відновлення меж між суміжними земельними ділянками за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 на рішення Гайсинського районного суду від 8 жовтня 2008 року,

установила:

Рішенням Гайсинського районного суду від 8 жовтня 2008 року в позові про відновлення меж між суміжними земельними ділянками - відмовлено .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим,  що позивачкою не доведено,  що діями відповідачів порушено її право на користування земельною ділянкою .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник просять рішення суду скасувати,  ухвалити нове,  яким вимоги позивачки задовольнити,  посилаючись на недотримання норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В запереченнях ОСОБА_5 просить рішення залишити без змін,  так як воно відповідає чинному законодавству. Будь - яких порушень прав позивачки на користування земельною ділянкою нею не допущено .

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  заслухавши позивачку та її
представника,  які просять скаргу задовольнити з підстав зазначених у ній,
відповідачку та представника Бондурівської сільської ради,  як| просять рішення
суду першої інстанції залишити без змін,  колегія суддів вважає,  що апеляційну
скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи у позові,  суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним по справі доказам та обґрунтовано зазначив,  що позивачкою не доведено,  якими діями відповідачів порушено її права щодо користування земельною ділянкою .

Відповідно до  ст. . 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В протоколі засідання правління колгоспу ім. . Петровського с Бондурі Гайсинського району № 1 від 17 січня 1977 року зазначено,  що межу на огороді між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 біля жилих будинків залишити в старому розмежуванні,  на віддалі від дороги,  включаючи подвір»я на 32 м,  а на орних ділянках на протязі 63 м зі сторони подвір»я 1,  5 м,  а з другої 0,  7 м і вивести дерева з межі в користь ОСОБА_6,  який заплатив по суду за дерева. Відрізана площа від ОСОБА_2 - ОСОБА_6 дорівнює 0,  008 га ( а. с 6 ).

Твердження ОСОБА_2 та її представника викладені в скарзі про те,  що рішення правління є нікчемним є безпідставним,  так як воно сторонами не оскаржувалось та фактично було виконано щодо користування спірною земельною ділянкою у 1977 році.

З справи вбачається,  що після постановления зазначеного вище рішення,  ОСОБА_6 встановив тин,  який визначав межі користування земельною ділянкою між сторонами. Будь - яких спорів з приводу користування земельною ділянкою не виникало. У 2005 році тин було відновлено по попереднім межам,  а саме визначеним рішенням правління .

В постанові Гайсинського районного суду   від   22 травня 2007 року,  яка набрала законної сили,   зазначено,   що  будь - яких  неправомірних дій     ( бездіяльності ),  які б порушували права землекористувача ОСОБА_7 Бондурівською сільською радою гайсинського району не учинялось ( а. с.  7 - 8 ).

Представник Бондурівської сільської ради пояснила в суді першої інстанції та в апеляційному суді,  що порядок користування земельною ділянкою визначено з 1977 року,  встановлено тин,  що розмежував ці ділянки. У 2005 році тин було відновлено на попередньому місці .

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду,  що з 1998 року працювала головою сільської ради. В період з 1998 по 2005 рік надходили заяви щодо спору за межу. Земельну ділянку розділяв тин,  який стояв уже тривалий час ( а. с.  63 ). Дані обставини підтвердили і свідки ОСОБА_9,  ОСОБА_10

З матеріалів також вбачається,  що збільшення розміру земельної ділянки,  як просить в позові ОСОБА_7,  виходячи з земельно - кадастрової документації,  буде обмежувати права сторін. Так,  по документації розмір ОСОБА_7 становить - 0,  22 га,  фактично - 0,  2095 га,  ОСОБА_5 відповідно - 0,  41 га,  фактично - 0,  4089 га .

Інші твердження викладені в апеляційній скарзі також висновку суду
першої інстанції не спростовують .    

Враховуючи вище зазначене,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга
задоволенню не підлягає,  рішення слід залишити без змін .    

На підставі викладеного та керуючись       ст.   ст.  307,  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Гайсинського районного суду від 8 жовтня 2008 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України .