Справа № 22-Ц-4925/2008 р. Головуючий в суді І інстанції Маценко Н.П.
Доповідач в суді II інстанції Сліпченко О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В. Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Терех Т. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3, Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виділення в користування земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, третіх осіб Броварської районної державної нотаріальної контори, управління земельних ресурсів у Броварському районні про визнання недійсним рішення Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, визнання недійсними державних актів та визнання недійсним договору дарування, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування від 11.10.2003 року ОСОБА_5 подарував йому земельну ділянку площею 0, 256 га, що знаходиться в с Світильня Броварського району Київської області та складається із двох частин, земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку площею 0, 25 га та земельної ділянки площею 0, 006 га для ведення особистого підсобного господарства. Право власності на вказані земельні ділянки підтверджується державними актами, виданими на його ім'я.
Крім тото вказував, що 23 липня 1994 року ОСОБА_5 подарував відповідачці ОСОБА_4 житловий будинок за АДРЕСА_1. Вказаний будинок розташований на належній йому спірній земельній ділянці на якій остання здійснює самочинне будівництво. Просив суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом знесення за свій рахунок самочинно збудованих будівель та визнати за ОСОБА_4 право користування (сервітут) земельною ділянкою площею 0, 0372 га для обслуговування житлового будинку із належної йому земельної ділянки загальною площею 0, 25 га, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку.
У червні.2008 року ОСОБА_4 звернулась з зустрічним позовом, в який обґрунтовувала тим, що 23.07.1994 року ОСОБА_5 подарував їй житловий будинок АДРЕСА_1. На час укладення вказаного договору дарування і на теперішній час житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0, 25 га, що надавалася в постійне користування для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, якою вона користується.
Маючи намір безоплатно приватизувати вказану земельну ділянку вона 02.10.2007 року звернулася із відповідною заявою до Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області.
Листом від 11.10.2007 року остання повідомила їй, що спірна земельна ділянка рішенням 4 сесії 22 скликання від 17.03.1995 року була передана у власність ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Вказане рішення та державний акт на право приватної власності на землю вважає незаконним, вважає також недійсними договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та державний акт на право власності на землю виданий на ім'я останнього.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року в задоволенні основного позову ОСОБА_3 , Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та виділення в користування земельної ділянки - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5, Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, третіх осіб Броварської районної державної нотаріальної контори, управління земельних ресурсів у Броварському районі про визнання недійсним рішення Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області від 17.03.1995 року, визнання недійсними державних актів та визнання недійсним договору дарування - задоволено.
Визнано недійсним рішення 4 сесії 22 скликання Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області від 17 березня 1995 року в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 256 га, розташованої на території с Світильня Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії KB від 28.03.1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4, виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0, 256 га, розташовану на території с Світильня Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0, 256 га розташованої на території с Світильня Броварського району Київської області від 11.10.2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №2-4060.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії KB за №098554, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 2500 га, розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №9 від 22.03.2004 року.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії KB за №098555, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 0063 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних
актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10 від 22.03.2004 року.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3, просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити рішення, яким первісний позов задоволити частково, визнати за ОСОБА_4 право користування (сервітут) земельною ділянкою площею 0, 0372 га для обслуговування житлового будинку із належної йому земельної ділянки загальною площею 0, 25 га, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, а задоволені зустрічного позову відмовити. До апеляційної скарги та її доводів приєднався ОСОБА_5
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Постановляючи рішення, в частині позову ОСОБА_3 суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідно до п. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво провести відповідну перебудову та правильно дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_3 не має права заявляти вимоги про знесення самовільних будівель, таке право на звернення із даним позовом чинним законодавством України надається органу державної влади або місцевого самоврядування.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що приходить до вимог ст. ЗО ЗК України в ред. 1992 року, що був чинний на час посвідчення договору дарування від 23.07.1994 року відповідно до якої при переході права власності на будівлю разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 67 вказаного Кодексу розмір земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд повинен бути не більше у сільських населених пунктах 0, 25 га.
Враховуючи наведене суд правомірно вважав, що на час постановления рішення Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області від 17.03.1995 року в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки за АДРЕСА_1, останнє є незаконним, так як на час його винесення житловий будинок за №48, що розміщений, на спірній земельній ділянці вже фактично був відчужений на користь ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 23.07.1994 року. Фактично ОСОБА_5 вже не був користувачем спірної земельної ділянки, так як з правом власності на житловий будинок до ОСОБА_4 перейшло і право на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, тобто обслуговування житлового будинку.
Відповідно прийняття Світильнянської сільською радою Броварського району Київської області незаконного спірного рішення від 17.03.1995 року потягло за собою видачу на ім'я ОСОБА_5 державного акту та в подальшому і відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_3 на підставі договору дарування та отримання державного акту.
З наведених вище підстав суд першої інстанції правомірно визнав спірне рішення від 17.03.1995 року, державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_5, договір дарування від 11.10.2003 року та державний акт на ім'я ОСОБА_3 недійсними.
В своїх поясненнях відповідачка повідомила суд, що про приватизацію спірної земельної ділянки вони дізналися лише в жовтні 2007 року, коли отримали відповідь на заяву від 02.10, 2007 року щодо надання дозволу на приватизацію земельної ділянки.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачкою ОСОБА_4 не пропущено трирічного строку на звернення до суду із зустрічним позовом.
З таким висновком погоджується і судова колегія.
Крім того, судова колегія до доводів апелянта про наявність між сторонами усної домовленості по суті спору та про те, ОСОБА_4 в зв'язку з цим пропущено строк позовної давності, відноситься критично, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своєї позиції, а відповідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦПК України, - доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Враховуючи те, що судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення