Справа 22ц-4896 /08 Головуючий в суді І інстанції Корнієць МЛ.
Категорія: 45 Доповідач - Мережко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -судді Воробйової Н.С. , суддів - Мережко М. В.., Коцюрби О.П. при секретарі: Приходько Л, Г.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Бориспільського міжрайонного прокурора на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача по справі ОСОБА_4 та просив звернути стягнення на земельну ділянку розміром 1, 5151 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB №013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1, припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 1, 5151 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB №013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку розміром 1, 5151 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB №013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1, заборонити відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4, заборонити Бориспільському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4, та відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4, а також відмовляти у підписанні заявки на видачу чистого бланку Державного акту, заборонити Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів відмовляти у проведенні реєстрації технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4, та відмовляти у видачі чистого бланку Державного акту на право власності на землю, а також відмовляти у затвердженні заявки на видачу чистого бланку Державного акту, заборонити Бориспільській районній державній адміністрації відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4, заборонити Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Броварському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України, а у разі реорганізації - їх правонаступникам, відмовляти у вчиненні дій щодо реєстрації і видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала: ОСОБА_4.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2007 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на земельну ділянку, - задоволено в повному обсязі.
Звернено стягнення на земельну ділянку розміром 1, 5151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB № 013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1
Припинено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 1, 5151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB № 013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку розміром 1, 5151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, належну ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку KB № 013599 від 27.02.2004 року, зареєстрованим за НОМЕР_1
Заборонено відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4.
Заборонено Бориспільському районному відділу земельних ресурсів відмовляти у дачі висновків та погодженні технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4, та відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4, а також відмовляти у підписанні заявки на видачу чистого бланку Державного акту.
Заборонено Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів відмовляти у проведенні реєстрації технічної документації з землеустрою щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4, та відмовляти у видачі чистого бланку Державного акту на право власності на землю, а також відмовляти у затвердженні заявки на видачу чистого бланку Державного акту.
Заборонено Бориспільській районній державній адміністрації відмовляти у підписанні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4.
Заборонено Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", а у разі реорганізації - їх правонаступникам, відмовляти у вчиненні дій щодо реєстрації і видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_3, яка належала ОСОБА_4.
Зазначено, що рішення набирає законної чинності з 21 червня 2007 року.
На зазначене рішення суду першої інстанції Бориспільський міжрайонний прокурор подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, відмовивши у задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що 27 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики. За вказаним договором відповідач взяв в борг у позивача кошти в сумі 50 000 гривень та зобов'язувався повернути борг до 15 червня 2007 року, однак вказані кошти відповідач у строк визначений договором позивачу не повернув.
Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами по вказаній справі був укладений договір позики який відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України і так як відповідач по справі у строк визначений договором не повернув вказані кошти позивачу, тому суд прийшов до висновку, що обґрунтованими є і вимоги позивача про звернення стягнення на земельну ділянку відповідача, яка розташована на території Вороньківської сільської ради Бориспільського району в рахунок погашення суми неповернутого боргу.
Крім того, обґрунтованими суд визнав також і вимоги позивача щодо припинення права приватної власності відповідача на зазначену земельну ділянку та визнання за позивачем по справі права власності на вказану земельну ділянку та заборонив органами державної влади відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільському районному відділу земельних ресурсів, Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів, Бориспільській районній державній адміністрації, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», а у разі реорганізації - їх правонаступникам відмовляти у дачі висновків та погодження технічної документації по виготовлення Державного акту позивачу та вчиняти інші функції відносно до повноважень яких вказані органи мали право при оформленні земельних ділянок.
Однак визнати законним та обґрунтованим вказане рішення суд першої інстанції колегія суддів не може та вважає що воно підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд виходячи із наступного.
Відповідно до вимог передбачених ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи між позивачем та відповідачами справі фактично був укладений договір позики, тобто правовідносини, які регулюються ст. 1046 ЦК України.
Суд першої інстанції, приймаючи до провадження поданий позов та розглядаючи вказану цивільну справу не звернув уваги, що між сторонами укладений договір позики, а відповідачем заявлено вимоги не про повернення отриманих та неповернутих коштів, а про звернення стягнення на земельну ділянку, хоч такого виду відповідальності сторонами при укладанні договору позики не визначалося, тому суд, задовольняючи вказані позовні вимоги фактично вирішив не судовий спір щодо стягнення коштів за договором позики, а визначив порядок та спосіб виконання зобов'язання не з'ясувавши при цьому матеріальне становище відповідачів та можливість ними виконати вказані зобов'язання у спосіб визначений ст. 1049 ЦК України, а саме повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені, договором.
Не звернув суд першої інстанції, що предметом позовних вимог позивача є земельна ділянка, яка має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому на вказані земельні ділянки поширюється дія п.б п.15 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України щодо заборони купівлі-продажу або іншого способу відчуження земельних ділянок, що не уможливлює їх відчуження в тому числі і зазначеним судом способом.
З матеріалів вказаної цивільної справи вбачається, що позивач по справі, подаючи позовну заяву просив крім вирішення спору між ним (позивачем) та відповідачем щодо звернення стягнення на його земельну ділянку та припинити право відповідача на вказану земельну ділянку та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку, просив також заборонити органам державної влади (відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільському районному відділу земельних ресурсів, Київському обласному головному управлінню земельних ресурсів, Бориспільській районній державній адміністрації, Київському обласному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» та Бориспільському районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», а у разі реорганізації - їх правонаступникам ) не вчиняти забороняючи дії щодо його права на вказану земельну ділянку.
Однак в порушення вимог ст. 30 ЦПК України суд першої інстанції вказані органи державної влади до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів не притягнув та не з'ясував якими діями вони порушили права позивача в даних правовідносинах та чи він взагалі звертався до них з приводу вказаних прав.
З порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а саме ст. 223 ЦПК України суд першої інстанції визначив порядок набрання законної сили' рішення, хоч обставин які зазначені в ст. 367 ЦПК України в даних правовідносинах не вбачається.
Оскільки суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь, вказані обставина є безумовною підставою відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України для скасування рішення суду та направлення її на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора є частково обґрунтованим та такими, що дають підстави для скасування рішення суду. Разом з тим, колегія суддів вважає, що вимога прокурора в частині ухвалення нового рішення не може бути задоволена, оскільки він не був та не є стороною по вказаній справі, а тому не вправі вимагати постановления рішення по вказаним правовідносинам, а лише як представник органу державної влади Київської обласної ради на яку відповідно до вимог ст. 8 ЗК України покладається реалізація державної політики в сфері земельних відносин в межах області, вправі ставити питання щодо незаконності відчуження земельних ділянок (паїв).
На підставі наведеного та враховуючи те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2007 року постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного, керуючись: ст. ст. 303, 307, 311, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора задоволити частково.
Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2007 року, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному „порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.