ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 635/11270/13-ц

Провадження № 22-ц/818/3166/19

05 червня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

треті особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хряпинський і компанія»

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хряпинський і компанія» на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року у складі судді Бобко Т.В. по справі № 635/11270/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хряпинський і компанія» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Харківський районний відділ ДМС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, ОСОБА_1 подано заяву про залишення позову без розгляду, а тому, враховуючи, що розгляд справи по суті не розпочався та враховуючи волевиявлення позивача, заява підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ТОВ «Хряпинський і компанія» просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , отримавши рішення суду, зняла ОСОБА_2 з обліку за місцем його регістрації в 2014 році після чого приватизувала квартиру.

04 квітня 2014 року ОСОБА_1 , під іпотеку квартири АДРЕСА_1 позичила гроші у ОСОБА_3 сумі 199680 гривень строком до 24 травня 2014 року. У встановлений строк ОСОБА_1 кошти не повертає і право власності на квартиру переходить на підставі іпотечного договору, переходить до ОСОБА_3

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 травня 2015 року ОСОБА_3 вселена в квартиру. На час її вселення в квартирі не проживали ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 Замки в квартирі були нею змінені.

22 червня 2017 року ОСОБА_3 уклала договір позики з Товариством» у розмірі 156 000 гривень, що еквівалентно 6 000 дол. США під іпотеку квартири.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням боргу право власності на квартиру перейшлодо ТОВ «Хряпинський і компанія».

На час набуття ТОВ «Хряпинський і компанія» права власності на спірну квартиру з`ясувалося, що позивачка зламала замки в квартирі і самовільно вселилася.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2018 року позов про виселення ОСОБА_1 задоволено.

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою про перегляд заочного рішення більше ніж через 4-ри роки після його ухвалення.

ОСОБА_1 не заперечує вже проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

22 грудні 2018 року заочне рішення скасовано.

Вимогами цивільного процесуального законодавства після скасування заочного рішення не передбачено проведення по справі підготовчого засідання, а зобов`язано призначити справу до розгляду.

Проведення підготовчого засідання мало на меті залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з метою визнання приватизації квартири недійсною. Такий позов вже подано ОСОБА_2 до Харківського районного суду Харківської області.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи та залишення позову без розгляду відповідає її внутрішній волі.

Відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року заочне рішення скасовано; призначено проведення підготовчого засідання на 16 січня 2019 року.

Розгляд справи неодноразово переносився: з 16 січня на 19 лютого 2019 року, з 19 лютого на 07 березня 2019 року, з 07 березня на 09 квітня 2019 року, з 09 квітня на 26 квітня 2019 року.

За час розгляду справи ОСОБА_1 подано 3 заяви про залишення позову без розгляду. Заяви здано до канцелярії суду її представником ОСОБА_5 .

Між тим, ОСОБА_5 згідно договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2018 року є представником відповідача ОСОБА_2 . і позивачки ОСОБА_1

За ст. 58,60,61 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.

Матеріали справи не містять даних щодо належного повідомлення позивачки про розгляд справи 09 квітня 2019 року та 26 квітня 2019 року. Даних про отримання судової повістки або про відмову позивача отримати повістку у відповідності до Правил надання послуг поштового зв`язку матеріали справи не містять.

З розписки складеної після судового засідання 07 березня 2019 року(а.с.125) вбачається, що про наступну дату судового засідання - 09 квітня 2019 року повідомлені представники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Як вбачається з ордеру, з ОСОБА_6 договір про надання допомоги укладено 10 квітня 2019 року, тобто вже після відкладення справи 09 квітня 2019 року та складання розписки. На час її написання ОСОБА_6 не був уповноважений представляти інтереси позивачки.

Отже, судом першої інстанції справа розглянута за відсутності позивачки, внаслідок чого порушено її право на участь у судовому розгляді, не забезпечено можливості надати суду пояснення та навести міркування щодо залишення її позову без розгляду.

Представник третьої особи Хряпинська С.С. категорично заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з`являлась; особисто про час і місце розгляду повідмолена не була.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Хряпинський і компанія» після скасування заочного рішення ОСОБА_1 не була присутня у судових засіданнях. Заяви про залишення позову без розгляду подані її представником та містять підпис, які(можливо) не належать позивачки, оскільки містить значні відмінності від її підпису на нотаріальній довіреності.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або при наявності поважної причини неявки в судове засідання є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції зі стадії розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Статтею 353 ЦПК України передбачено перелік ухвали, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Ухвала про скасування заочного рішення не входить до даного переліку.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Наразі предметом апеляційного перегляду є ухвала суду про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379, 381-384 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хряпинський і компанія» - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2019 року - скасувати, справу направити для того ж суду для продовження розгляду справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 червня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко