У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Таран Т.С. і Філатова В.М.
за участю прокурора Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 7 липня 2008 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, такий, що
відповідно до ст. 89 КК України
судимості не мав,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 162 КК України на один рік обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України на вісім років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянин України, такий, що судився:
27.03.2007 року за ст. 185 ч. 3 КК України
до 3 років позбавлення волі та був звільнений
на підставі ст. 104 КК України від відбування
покарання з випробуванням з однорічним
іспитовим строком,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;
- за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянин України, такий, що
судимості не мав,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 162 КК України на один рік обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено: за ст. 162 ч. 1 КК України залишено йому покарання, призначене судом. Призначено ОСОБА_6 за ст. 121 ч. 2 КК України покарання у виді семи років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 вважається засудженим за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на сім років позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 23 березня 2007 року о 22-ій год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і діючи групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_6 і ОСОБА_7, шляхом вільного доступу зайшли до будинку АДРЕСА_1, де грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася в нецензурній лайці, порушенні відпочинку та сну його мешканців - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ОСОБА_13 У будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 завдали ударів ОСОБА_8 і ОСОБА_9, вивели їх на подвір’я, де знову завдали потерпілим ударів руками і ногами.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ті ж особи 24 березня 2007 року приблизно о 1-ій год. всупереч волі законного володільця ОСОБА_10, порушуючи встановлений законом порядок, шляхом вибиття дверей зайшли до будинку АДРЕСА_1, де з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилася в нецензурній лайці, порушили відпочинок та сон мешканців будинку. Крім того, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, завдаючи ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ударів руками і ногами, вивели їх на подвір’я, де знову завдали потерпілим ударів руками і ногами, заподіявши ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, а ОСОБА_9 – легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд необґрунтовано відхилив як доказ висновок комісійної судово-медичної експертизи, поклавши в основу вироку показання в якості спеціаліста ОСОБА_14, чим порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Вирок щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не оскаржується і на нього не внесено касаційне подання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, а також про необхідність скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 і в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_6 і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені, зокрема, зміст вироку, а також суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення – підстави, з яких її визнано необґрунтованою. При цьому всі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними в справі та додатково поданими матеріалами і на кожний довід ухвала повинна містити вичерпну відповідь.
ОСОБА_5, при апеляційний перевірці вироку апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.
Так, в апеляції захисник ОСОБА_4 просила вирок щодо ОСОБА_5 у частині його засудження за ст. 121 ч. 2 КК України скасувати, а в решті це судове рішення змінити та пом’якшити покарання. Вважала, що в ході розслідування справи не перевірялась версія про отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за 2-3 дні до події 23 березня 2007 року. Крім того, вказувала на висновок комісійної судово-медичної експертизи, дані якої, на її думку, свідчать на користь цієї версії та узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_9 про те, що 23 березня 2007 року ОСОБА_8 вже мав тілесні ушкодження. Вважала, що за наявності судово-медичної та комісійної судово-медичної експертиз, висновки яких стосовно часу і механізму заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень містять суперечності, суд безпідставно послався у вироку як на доказ на показання спеціаліста ОСОБА_14
Зазначаючи підстави, через які доводи захисника ОСОБА_4 визнано необґрунтованими, апеляційний суд в ухвалі навів, зокрема, показання у суді першої інстанції спеціаліста в галузі судової медицини ОСОБА_14, у яких він виклав свої міркування стосовно давності заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень і вказав на обставини, які, на його думку, експерти при проведенні комісійної експертизи уваги не звернули.
Отже, апеляційний суд погодився з тим, що суд першої інстанції, пославшись у вироку на показання спеціаліста ОСОБА_14, визнав висновок судово-медичної експертизи допустимим і достатнім доказом у справі, відхиливши як доказ дані висновку комісійної судово-медичної експертизи.
Однак, апеляційним судом не було звернуто уваги, що пояснення і заяви спеціаліста відповідно до ч. 2 ст. 65 КПК України не є джерелом доказів і суд на них не може посилатися у вироку, як на доказ. Окрім того, згідно ст. ст. 75, 312 КПК України, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза.
Таким чином, доводи апеляції захисника ОСОБА_4 апеляційним судом належно не проаналізовано і не перевірено, внаслідок чого зміст ухвали апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Тому ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 В і в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_6 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді мають бути перевірені відповідно до вимог закону всі доводи апеляцій засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, враховано доводи, що містяться в касаційній скарзі захисника, і прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2008 року щодо ОСОБА_5 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін Т.С. Таран В.М. Філатов