Справа № 22ц-544/2010 Головуючий у 1-ій інстанції – Ченцова С.М.
Категорія - цивільна Доповідач – Шарапова О.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2010 року М. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого- судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
Судів: ЄВСТАФІЇВА О.К., ЗАБОЛОТНОГО В.М.
при секретарі
за участю Штупун О.М.
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В:
В травні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1, провести поділ вказаного домоволодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний будинок з надвірними будівлями був придбаний нею та відповідачем під час шлюбу. Вони зробили прибудови та звели новий сарай, після чого на ім”я відповідача було видано свідоцтво про право власності на вказане домоволодіння. 14 лютого 2008 року шлюб між ними було розірвано. Відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім”ї, всі прибудови були зроблені за кошти її батьків. З нею проживають троє дітей, один з яких є неповнолітнім, відповідач аліментів на утримання дитини не сплачує. Всі ці обставини дають підстави для відступу від засад рівності часток подружжя та для збільшення її частки у вказаному житловому будинку з надвірними будівлями.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 позовні вимоги задоволені частково : проведений поділ житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 та встановлений порядок користування земельною ділянкою відповідно до третього варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 32-09С від 28.08.09 року. При цьому ОСОБА_6 виділено у власність приміщення 1-1 площею 6 кв.м. вартістю 9587 грн., приміщення 1-2 площею 1.2 кв.м. вартістю 1918 грн., приміщення 1-3 площею 13.2 кв.м. вартістю 21092 грн., приміщення 1-7 площею 6.4 кв.м. вартістю 10226 грн., приміщення 1-8 площею 3.8 кв.м. вартістю 6072 грн., приміщення 1-9 площею 14.4 кв.м. вартістю 23009 грн., приміщення 1-10 площею 3.2 кв.м. вартістю 5113 грн., приміщення 1-11 площею 1.2 кв.м. вартістю 1917 грн., літню кухню Б1-1 вартістю 14635 грн, сарай Д-1 вартістю 422 грн., погріб „а” вартістю 2367 грн., погріб а1 вартістю 3865 грн.; ОСОБА_8 виділено у власність приміщення 1-4 площею 7.1 кв.м. вартістю 11345 грн., приміщення 1-5 площею 13.4 кв.м. вартістю 21412 грн., приміщення 1-6 площею 18.8 кв.м. вартістю 30040 грн, баню Б-1 вартістю 10329 грн. ОСОБА_6 виділено у користування земельну ділянку площею 349 кв.м.: під будівлями 73.4 кв.м., під двором та городом 275.6 кв.м. ОСОБА_8 виділено у користувння земельну ділянку площею 349 кв.м. : під будівлями площею 65.6 кв.м., під двором та городом 283.4 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким провести поділ житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 32-09 С від 28 серпня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, при неповному з”ясуванні обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт посилається на те, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім”ї, всі прибудови були зроблені за її кошти та кошти її батьків, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що відповідач матеріально дітей не забезпечує, вона самостійно їх утримує. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання та перепланування житлового будинку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 травня 1990 року. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами розірвано в лютому 2008 року.
Під час шлюбу був придбаний житловий будинок з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1; житловий будинок має 44.5 кв.м. житлово площі та розташований з дерев”яним сараєм на земельній ділянці площею 698 кв.м.
Після прибудов до житлового будинку та надвірних будівель на ім”я ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями є об”єктом спільної сумісної власності подружжя, а поділ спірного житлового будинку з надвірними будівлями слід провести з урахуванням рівності часток подружжя, встановивши порядок користування земельною ділянкою відповідно до права власності сторін на вказане домоволодіння.
Розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За змістом ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю чи споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи 32-09С від 28.08.09 року запропоновано три варіанти поділу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 ( перший варіант передбачає поділ житлового будинку з надвірними будівлями на 2/3 та 1/3 частини, другий та третій варіанти передбачають поділ житлового будинку з надвірними будівляим на Ѕ та Ѕ частини).
Рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 33 від 22 лютого 2010 року було визнано технічно можливим переобладнання житлового АДРЕСА_1 згідно з варіантами, запропонованими у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 серпня 2009 року № 32-09С.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_6 пояснила, що зареєстрована у спірному будинку, але фактично з жовтня 2008 року проживає в АДРЕСА_2 та здійснює догляд за матір”ю.
Крім того, ОСОБА_6 пояснила, що суд першої інстанції провів поділ житлового будинку за третім варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.08.09 року, але вона не згодна і на те, щоб їй була передана у власність частина домоволодіння, яка передана у власність ОСОБА_8 ( приміщення 1-4 площею 7.1 кв.м., приміщення 1-5 площею 13.4 кв.м., приміщення 1-6 площею 18.8 кв.м., баня Б-1).
Враховуючи викладене, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку , провівши поділ житлового будинку з надвірними будівлями та встановивши порядок користування земельною ділянкою згідно з варантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 32-09 С від 28.08.09 року з урахуванням рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя.
Доводи апелянта про те, що відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім”ї, всі прибудови були зроблені за її кошти та кошти її батьків, апеляційний суд вважає необгрунтованими , оскільки такі доводи повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, частково спростовуються показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9 і будь-якими належними доказами по справі не підтверджені.
Доводи апелянта про те, що відповідач матеріально дитину не забезпечує, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_6 з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини не зверталась, а тому відсутні докази про те, що відповідач не приймає участі в утриманні дитини. Крім того, в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_6 підтвердила, що ОСОБА_8 неповнолітній дитині матеріально допомагає.
Інші доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: