АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 866 /10 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкова М.А.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу по аліментах, який утворився по причині не проведення індексації, -
В С Т А Н О В И Л А :
26 січня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про індексацію аліментів.
Зазначала, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2007 року з ОСОБА_4 на її користь стягнуті аліменти у сумі 250 грн. щомісяця на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, а також по 50 грн. щомісяця додаткових витрат на лікування сина. Аліменти стягнуті з 26 березня 2007 року.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09 січня 2008 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2007 року в частині стягнення додаткових витрат змінено. З ОСОБА_4 на її користь стягнуто по 150 грн. щомісяця додаткових витрат на лікування сина. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Оскільки за період виконання зазначених судових рішень індекс інфляції дорівнював 23,8%, просила на підставі частини 2 статті 184 СК України визначити новий розмір аліментів і стягнути на утримання сина 309 грн. 50 коп. та додаткові витрати в сумі 185 грн. 30 коп.
В подальшому ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги. Посилаючись на те, що відповідач при сплаті аліментів не проводив їх індексацію, просила стягнути з ОСОБА_4 борг, який утворився з березня 2007 року в розмірі 3 773 грн. 93 коп. ( а. с. 92,93,102-103 ).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму індексації аліментів 62 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року змінити, її позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю–доповідача, доводи ОСОБА_3 та її представника, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог у разі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_4 на підставі судових рішень зобов’язаний виплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі по 250 грн. щомісяця на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також сплачувати по 150 грн. додаткових витрат, пов’язаних з лікуванням дитини.
ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментах, яка утворилася з 26 березня 2007 року по причині не проведення ОСОБА_4 індексації аліментів.
За змістом частини 2 статті 184, частини 4 статті 195 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації, відповідно до закону. Для здійснення такого перерахунку необов’язково, щоб це положення дістало відображення у рішенні суду. При примусовому стягненні аліментів державною виконавчою службою відповідний перерахунок має здійснювати державний виконавець. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
З матеріалів справи та пояснень позивачки вбачається, що виконавчі листи про стягнення з відповідача 250 грн. аліментів на утримання сина та 150 грн. додаткових витрат перебувають на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з 01 лютого 2008 року. Заборгованість ОСОБА_4 за аліментами, яка утворилася у період з 26 березня 2007 року по грудень 2007 року і була визначена державним виконавцем у сумі 2 324 грн. 51 коп., сплачена відповідачем 26 травня 2009 року. По даним Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції борг по аліментах у відповідача відсутній.
За таких обставин у суду не було підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу по аліментах.
Оскільки згідно статті 185 СК України додаткові витрати на дитину, які викликані особистими обставинами, до аліментних зобов’язань не відносяться, районний суд дійшов правильного висновку, що положення частини 2 статті 184 СК України про індексацію до суми додаткових витрат застосовані бути не можуть.
Виходячи з наведеного, рішення суду в частині задоволення позовних вимог необхідно скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу по аліментах, який утворився по причині не проведення відповідачем індексації 250 грн., відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: