АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“11” лютого 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Дикун С.І.
суддів – Жолудько Л.Д., Гурзель І.В.
при секретарі – Любчик Л.В.
з участю – апелянта ОСОБА_1, позивачки- відповідачки ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5; адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду від 9 вересня 2009 року у справі за позовами ОСОБА_8 до Бережанської міської ради про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно; ОСОБА_2 до Бережанської міської ради про визнання права власності на спадкове майно; ОСОБА_1 до Бережанської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом; ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бережанської міської ради, Бережанського ОК МБТІ про визнання права власності на спадкове майно за законом; ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9; ОСОБА_1 до Бережанської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Бережанського районного суду від 9 вересня 2009 року визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на спадкове майно за законом на 10/12 частин в будинковолодінні, що знаходиться по вул. Довженка, 5, м.Бережани після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Бережани Тернопільської області.
Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право приватної вланості на 2/12 частини в будинковолодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 після смерті чоловіка та батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Бережани Тернопільської області.
В позові ОСОБА_1 до Бережанської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 та визнання права власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_10., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено за безпідставністю.
Додатковим рішенням Бережанського районного суду від 21 грудня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 94,14 грн. судового збору. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 грн. витрат на інформаційно-технічне забепечезння та 17 грн. судового збору.
Із апеляційною скаргою на рішення Бережанського районного суду від 9 вересня 2009 року звернувся ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування вимог посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вказує, що йому не було відомо про заповіт бабусі ОСОБА_10 на його користь, а тому він не подав у шестимісячний строк після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву у нотаріальну контору про прийняття спадщини, крім того, у цей період він знаходився на службі у Збройних Силах. Та, що суд не дав належної правової оцінки фактам його поселення після служби в Збройних Силах України у грудні 1997 року в будинок бабусі ОСОБА_10 і отримання ним грошового вкладу за її розпорядженням ощадній касі. А також, що суд прийшов до безпідставного висновку про фактичний вступ його матері ОСОБА_8 у володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_10. В решті рішення суду не оскаржується.
У судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважає апеляційну скаргу обгрунтованою; ОСОБА_2 та її представник апеляційної скарги не визнали.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 на праві власності належало ? частини будинку по АДРЕСА_1, 07.10.1992 року вона склала заповіт на користь свого онука ОСОБА_1, згідно з яким заповіла йому 2/3 частини зазначеного будинку, а також всі рухомі речі, що знаходяться в цій частині будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_10 померла. Із заявою про прийняття спадщини після неї в нотаріальну контору ОСОБА_1 не звертався.
ОСОБА_8 - дочка ОСОБА_10 та мати ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_10, оскільки ще до смерті спадкодавця переселилась у її будинок в зв”язку з необхідністю здійснювати догляд за хворою матір”ю. Після смерті спадкодавця ОСОБА_8 постійно проживала у спірному будинку, користувалась речами побутового та домашнього вжитку, проводила обробіток земельної ділянки. Що не заперечується сторонами.
30.06.1990 р. ОСОБА_1 був призваний в Збройні Сили на строкову військову службу, що стверджується довідкою Бережанського районного військового комісаріату. З 15.10.1992 р. по 05.12.1997 р., як вбачається з довідки Західного регіонального управління Прикордонної Служби України м. Львова, він проходив військову службу у військовій частині 9507 на контрактній основі, після чого у званні прапорщика був звільнений у запас та повернувся на проживання у м. Бережани, що не перешкоджало йому звернутись у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.
Із нотаріально завіреної заяви ОСОБА_1 від 18.10.2000 р. вбачається, що йому відомо про відкриття спадщини у вигляді 2/3 жилого будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_10 Однак, одержувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом він не бажає.
До суду із вимогами про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 ОСОБА_1 звернувся у серпні 2009 року.
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкоємці першої черги — дочки ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12 27 серпня 2007 року звернулись у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, а син ОСОБА_13 прийняв спадщину, постійно проживаючи із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після чого, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відмовились від спадщини на користь ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст.550 ЦК 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Згідно зі ст. 550 ЦК 1963 року строк для прийняття спадщини продовжується за наявності поважних причин його пропуску. Поважними є причини, пов”язані з об”єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.
Доказування поважності пропуску строку на прийняття спадщини повинно відбуватися із дотриманням ст.60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно за заповітом та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів наявності причин, пов”язаних з об”єктивними, непереборними та істотними труднощами для нього саме на вчинення дій із прийняття спадщини протягом тривалого періоду з часу її відкриття після смерті ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 до часу його звернення до суду із вимогами про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у серпні 2009 року. А також, що ОСОБА_2 має право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_8, котра, в свою чергу, фактично вступила в управляння та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_10
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Посилання апелянта, що йому не було відомо про заповіт бабусі ОСОБА_10 на його користь, колегія суддів до уваги не приймає, як такі, що спростовуються показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_1 від 18.10.2000 р. про відмову одержувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та поясненнями нотаріуса ОСОБА_17 стосовно даної заяви.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що суд не дав належної правової оцінки факту отримання ним грошового вкладу за розпорядженням ОСОБА_10 ощадній касі, оскільки доказів на обгрунтування своїх доводів ОСОБА_1 не представив ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду, а в суді першої інстанції про зазначені обставини не заявляв і ці обставини предметом розгляду суду не були. Крім того, грошовий вклад не входить до об”єктів спадкового майна за заповітом ОСОБА_10
Не можуть бути прийняті колегією суддів доводи апелянта, що суд необгрунтовано відхилив факт його поселення після служби в Збройних Силах України у грудні 1997 року в будинок бабусі ОСОБА_10 на підтвердження прийняття спадщини, оскільки саме по собі поселення в будинок спадкодавця після спливу строку на прийняття спадщини не має правового значення для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після матері ОСОБА_10, оскільки ще до смерті спадкодавця переселилась у її будинок в зв”язку з необхідністю здійснювати догляд за хворою матір”ю. А після смерті спадкодавця ОСОБА_8 постійно проживала у спірному будинку, користувалась речами побутового та домашнього вжитку, проводила обробіток земельної ділянки, що стверджується поясненнями представників позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_5, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_11 Про зазначені обставини вказувала ОСОБА_8 у позовній заяві від 17.04.2006 рокупро визнання права власності на спадкове майно за законом, оскільки не могла отримати свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом у зв”язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння. Враховуючи встановлені судом вищенаведені обставини, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта, що суд прийшов до безпідставного висновку про фактичний вступ його матері ОСОБА_8 у володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_10
В апеляційній скарзі апелянт просив скасувати оскаржене рішення та передати справу на новий розгляд. Нормою ст.311 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд, однак апелянт цих підстав не зазначив і апеляційний суд таких підстав не встановив.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. .
Рішення Бережанського районного суду від 9 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун